ДЕЯКІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ЦИКЛІЧНИХ КОЛИВАНЬ В ЕКОНОМІЦІ (НА ПРИКЛАДІ КРИЗИ, СПРИЧИНЕНОЇ ПАНДЕМІЄЮ КОРОНАВІРУСУ)

Анотація

Світова економіка характеризується циклічними коливаннями, що часто призводять до періодів економічних криз. Пандемія COVID-19, яка розпочалася в грудні 2019 року в Ухані, Китай, спричинила значний економічний спад, посиливши існуючі вразливості та створивши нові виклики. Цей дослідження заглиблюється у складну динаміку цих циклічних коливань, зосереджуючись на нещодавній пандемічній кризі та її глибокому впливі на світову економіку. Дослідження використовує системну методологію, що охоплює порівняльний аналіз, статис­тичні спостереження та наукову абстракцію для аналізу причин і наслідків кризи, спричиненої пандемією. У дослідженні причини криз поділяються на природні, фундаментальні, інстру­ментальні та поведінкові, при цьому криза, спричинена COVID-19, відноситься насамперед до природних причин. Аналіз показує, що ще до початку пандемії світова економіка вже балан­сувала на межі кризи через такі фактори, як різкі економічні коливання, зниження валового попиту, зростання зовнішнього боргу та посилення торговельних війн. У статті також дослі­джується хронологія економічних криз від 19-го століття до сьогодення, підкреслюється повто­рюваний характер цих спадів та їхні різноманітні причини. Історичні кризи, такі як Велика депресія, Азійська фінансова криза 1997 року та світова фінансова криза 2008 року, аналізу­ються для проведення паралелей і контрастів з нинішньою ситуацією. У дослідженні підкрес­люється роль передкризових умов та загострення наслідків пандемії, зазначається, що кризи часто є наслідком збігу кількох стресових факторів, а не однієї причини. Результати аналізу вказують на те, що економічна політика, яку впроваджували провідні країни світу, такі як США, європейські країни та Китай, під час пандемії, мала неоднозначні результати. Хоча такі заходи, як кількісне пом’якшення та фіскальні стимули, принесли тимчасове полегшення, вони також призвели до значних дисбалансів, таких як різке зростання державного боргу та над­мірна залежність від інструментів монетарної політики. У дослідженні підкреслюється різний вплив кризи на різні сектори: особливо сильно постраждали інвестиції в туризм, транспорт та енергетику, в той час як цифрові технології та рішення для віддаленої роботи прискорили зро­стання. У висновках статті наведено низку політичних рекомендацій, спрямованих на по­м’якшення негативних наслідків пандемії та сприяння економічному відновленню. Ключові пропозиції включають розширення оцифрування, дотримання суворих заходів громадського здоров’я, поступове відновлення економічної діяльності з дотриманням відповідних протоколів безпеки та сприяння міжнародному співробітництву для забезпечення скоординованої реакції на кризу. У дослідженні підкреслюється важливість вивчення досвіду минулих криз та адап­тації політики для вирішення унікальних викликів, спричинених пандемією COVID-19, з метою досягнення більш стійкого та інклюзивного відновлення світової економіки.