ЦИФРОВІ СЕРВІСИ ТА ПОРТАЛИ ДЛЯ МІГРАНТІВ В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Анотація
Досліджено важливість використання цифрових сервісів та порталів для мігрантів в системі соціального забезпечення. Відзначено затребуваність цифрової трансформації соціальної сфери як способу покращення соціальної підтримки громадян в умовах війни, в тому числі мігрантів. Звернена увага на низку документів уряду та Мінсоцполітики щодо спрощення та скорочення терміну підготовки процедури отримання соціальних послуг для громадян, вирішення соціальних питань шляхом використання цифрових сервісів, порталів та платформ. Обґрунтовано причини різкого збільшення українських мігрантів у світі, викликані світовими міграційними кризами та російсько-українською війною. Наведено чисельність внутрішньо переміщених осіб в Україні, відзначено їх потреби щодо соціального захисту та соціального забезпечення. Продемонстровано спільні зусилля і дієві кроки уряду та міністерств стосовно цифрової трансформації соціальної сфери. Проаналізовано офіційні веб-портали Державної міграційної служби України, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міністерства соціальної політики на предмет надання електронних послуг. Відзначено цифрові інновації України зі створенням е-сервісу «Дія», в якому доступні понад 90 сервісів, 25 послуг, 14 цифрових документів. Нові застосунки, що пропонує Дія (е-Міграція, еВПО) згенеровані саме для потреб мігрантів. Дієвість цифрових електронних сервісів підтверджена статистикою звернень громадян. Наведено приклади цифрових сервісів, порталів, додатків з корисною інформацією для мігрантів з України щодо їх швидшої адаптації та отримання необхідних е-послуг в країнах Польщі, Чехії, Литви. Висловлено застереження, що масові хвилі міграції, викликані, в тому числі війною в Україні, можуть стати дестабілізуючим чинником для спільноти ЄС. Відзначено важливість прогнозування міграції з використанням нових аналітичних інструментів великих даних Big Data, Google Trends, статистики платформ соціальних мереж (YouTube, Instagram, FB, Twitter), які можуть бути використані для оцінки та прогнозування потоків вимушеної еміграції біженців з України, розуміння їх потреб, намірів та планів. Міграційні процеси вимагатимуть врахування інтересів мігрантів, як всезростаючої спільноти у світі, в процесі вибудовування взаємин та формування міграційної та соціальної політики окремо взятих країн. Сформульовано висновок про те, що взявши за основу зарубіжний досвід Україна формує свою модель «електронної держави» шляхом запровадження еврядування, створення цифрових сервісів і порталів для надання е-послуг. Ключові
Завантаження
Посилання
Manko, D. G. (2020). Digitization of legal regulation: technological algorithms and digital documents. State and regions. Series: Law, 1 (67), 18-23. doi: https://doi.org/10.32840/1813-338X-2020.1-1.3 (in Ukrainian)
Atamanova, N., & Smirnov, M. (2022). Digitization of the state and legal sphere in Ukraine. Actual problems of native jurisprudence, 1. doi: https://doi.org/10.32782/392233 (in Ukrainian)
Reshota, V. (2015). Digital petition as a new tool for citizens to appeal to public administration bodies. Scientific bulletin of the International Humanitarian University. Series: Jurisprudence, 15(1), 91-94. (in Ukrainian)
Chukut, S., & Polyarna, V. (2016). The main directions and priorities of the provision of digital services in the countries of the European Union: on the example of Denmark. Public administration: improvement and development: digital scientific publication, 12. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1015. (in Ukrainian)
Chukut, S., & Shulyak, M. (2016). Analysis of the best practices in the provision of digital services in the United Arab Emirates. Public administration: improvement and development: digital scientific publication, 4. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Duur_2016_4_6. (in Ukrainian)
Chukut, S., & Dmytrenko, V. (2017). Compatibility as a necessary condition for the implementation of e-government: the experience of the European Union. Public management, 5 (10), 303-313. (in Ukrainian)
Chukut, S., & Tsiptsyura, T. (2019). Best European and Ukrainian practices of providing digital services for vulnerable population groups. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 5, 91–97. doi: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2019.5.91 (in Ukrainian)
Vasilyeva, N. (2013). Experience of Estonia in providing digital services to the population. Retrieved from http://surl.li/gmydj. (in Ukrainian)
Zhiber, T. (2019). Digitization in the public sphere: modernity and prospects. Building an information society: resources and technologies: materials of the XVIII International Scientific and Practical Conference, Kyiv, September 19-20, Ministry of Education and Culture of Ukraine, UkrINTEI [etc.]. Kyiv: UkrINTEI, 2019. 404 p. (in Ukrainian)
Sushyk, I. (2022). Migration law and migration management as regulators of migration processes. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Economics and management, 52(1), 104-112. doi: https://doi.org/10.32841/2413-2675/2022-52-14 (in Ukrainian)
Sushyk, O., & Sushyk, I. (2019). Academic mobility of Ukrainian students in historical retrospect: origins, directions, motives. Education, 8, 8-18. doi: https://doi.org/10.28925/2226-3012.2019.8.818 (in Ukrainian)
Schmidt, E., & Cohen, D. (2015). New digital world. How technologies change the state, business and our life; trans. from English H. Leliv. Lviv: Litopys, 368 p. (in Ukrainian)
Pont, S. (Ed.). (2013). Digital state : how the Internet is changing everything. Croydon : CPI Group.
Hunjadi, М. (2022). Ukraine: Digitalization of the social sphere. Retrieved from https://eespn.euro.centre.org/new-initiatives-in-the-area-of-digitalization-of-social-sphere-in-ukraine/.
Andreasson, K. (2015). Digital divides: the new challenges and opportunities of e-inclusion. Retrieved from http://surl.li/gmxzj.
Gray, A. (2017). Finland has created a digital money system for refugees. Retrieved from http://surl.li/gmyaq.
Jurić, T. (2022a). Forecasting Migration and Integration Trends Using Digital Demography – A Case Study of Emigration Flows from Croatia to Austria and Germany. Comparative Southeast European Studies, 70 (1), 1–28. doi: https://doi.org/10.1515/soeu-2021-0090
Jurić, T. (2022 b). Big (Crisis) Data in Refugee and Migration Studies – Case Study of Ukrainian Refugees. Comparative Southeast European Studies, 70(3), 540-553. doi: https://doi.org/10.1515/soeu-2022-0048
Oliinyk, O., Bilan, Y., Mishchuk, H., Akimov, O., & Vasa, L. (2021). The Impact of Migration of Highly Skilled Workers on The Country’s Competitiveness and Economic Growt. Montenegrin Journal of Economics, 17(3), 7-19. doi: https://doi.org/10.14254/1800-5845/2021.17-3.1
Silchenko, D., & Murray, U. (2023). Migration and climate change – The role of social protection. Climate Risk Management, 39, 100472. doi: https://doi.org/10.1016/j.crm.2022.100472
Mikhrovska, M. (2020). Digital governance as a new level of interaction between the state and society. Juridical scientific and electronic journal, 7. doi: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-7/70 (in Ukrainian)
Presentation of the public report of the Head of the State Migration Service of Ukraine on the results of work in 2022. Retrieved from: https://ds,u.gov.ua/news/dms/13740.html. (in Ukrainian)
Veselska, L. (2017). The specifics of state regulation of forced migration in Ukraine under the conditions of an anti-terrorist operation. Retrieved from: http://surl.li/gmybe. (in Ukrainian)
Kobelia, Z., Todoriuk, S., & Stortsun, K. (2021). Labor migration at the present stage of market transformation of the ukrainian economy. Ekonomika ta derzhava, 4, 132–136.
Titar, I. (2016). Concepts and standarts of adaptation and integration of internally displaced persons and conditions for withdrawal of status. Ukrainian society, 4, 57-68. (in Ukrainian)
