ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ МІГРАЦІЇ
Анотація
В науковій статті проаналізовано підходи вітчизняних та зарубіжних науковців до визначення сутності поняття «інтелектуальна міграція». Визначено, що інтелектуальна міграція ототожнюється науковцями з міграцією висококваліфікованих працівників з вищою освітою задля працевлаштування за кордоном для реалізації своїх професійних та інтелектуальних здібностей за призначенням. Проаналізовано динаміку кількості видачі та поновлення Блакитної карти ЄС, яка підтверджує високий рівень зацікавленості європейців у працевлаштуванні інтелектуальних мігрантів. Українським інтелектуальним мігрантам в 2019 році належало близько 5% усіх виданих та поновлених Блакитних карт ЄС. Загалом за останні 9 років значення цього показника зросло більше як в 12 разів. Проаналізовано вакансії щодо працевлаштування інтелектуальних мігрантів з України на теренах Європейського Союзу на сайті з пошуку роботи robota.ua впродовж жовтня 2021 року. Виявлено, що найпопулярнішим напрямком інтелектуальної трудової міграції серед держав-членів ЄС стала Польща (42%) та Німеччина (13%). В розрізі професійної спрямованості актуальних вакансій переважають оголошення з працевлаштування менеджерів з питомою вагою 28% в загальній сукупності. Досліджено взаємозв’язок між індикатором «приріст мізків» в Глобальному індексі конкурентоспроможності талантів та економічним зростанням країни, базовим показником оцінювання якого є валовий внутрішній дохід на душу населення. На основі розрахованого значення коефіцієнту парної кореляції Пірсона (0,882) на прикладі країн Європейського Союзу, виявлено значний вплив рівня привабливості крани для інтелектуальних мігрантів на її економічне процвітання. З метою деталізації цього взаємозв’язку розроблено економіко-математичну модель вигляду у=718,77х-5213,7, яка доводить, що із збільшенням значення індикатора «приріст мізків» в Глобальному індексі конкурентоспроможності талантів ВВП на душу населення збільшується.
Завантаження
Посилання
Weber, T., & Adăscăliței, D. (2021). Tackling labour shortages in EU Member States. Publications Office of the European Union, Luxembourg.
Oprescu, G. (2020). The consequences of non-EU labor instability. Technium Soc. Sci. J., 10, 645. doi: https://doi.org/10.47577/tssj.v10i1.1443.
Аytac, S., & Aydin, G. Ç. (2019). Analysis of the Effects of Pull and Push Factors on Brain Drain: An Example of Turkey. Journal of Social Economic Research, 6(2), 74-84. doi: https://doi.org/10.18488/journal.35.2019.62.74.84.
Mihăilă, A. (2018). Non-economic factors influencing highly-skilled migration. Review of Economic Studies and Research Virgil Madgearu, 1, 27-53. doi: https://doi.org/10.24193/RVM.2019.12.32.
Podra, O. et al. (2020). The impact of migration processes on the economy of Ukraine: Trends, reasons, consequences. Journal of the Geographical Institute" Jovan Cvijic", 70.2, 171-179. doi: https://doi.org/10.2298/IJGI2002171P.
Mayda, A. M., Peri, G., & Steingress, W. (2022). The political impact of immigration: Evidence from the United States. American Economic Journal: Applied Economics, 14(1), 358-89. doi: https://doi.org/10.1257/app.20190081.
Levchuk, K. O. (2019). Intellectual migration: problems and ways of solution. Priazovsky Economic Bulletin, 1(12), 158-161.
Bokayev B., Torebekova Z., Davletbayeva Z. (2020). Viesoji politika ir administravimas. Public policy and administration, 19, 25-35.
Parkhomenko, N. (2014). Problems of intellectual migration of Ukraine. Ukrainian studies, 17, 37-39.
Naumovski, L. (2021). The Attraction of Intellectual Migration - Brain Drain or Exodus of Human Capital in Southeast Europe - Western Balkans and North Macedonian Transitional Conditions. The International Journal of Social Sciences World (TIJOSSW), 3(2), 1–24.
Koshulko, O. (2018). Examination of the contribution of intellectual migration to the sustainable development of countries worldwide. Culture of peace and sustainable development education, 14-22.
Bielozorova, A., & Korovina, N. (2020). Osvitnia mihratsiia yak nevidiemna chastyna intelektualnoi mihratsii. [Educational migration as an integral part of intellectual migration]. Bulletin of SSU. Series "Economics", 3, 140-148. (in Ukrainian)
Khan, J. (2021). European academic brain drain: A meta-synthesis. European Journal of Education, 56, 265-278. doi: https://doi.org/10.1111/ejed.12449.
Fries-Tersch, E., Jones, M., & Siöland, L. (2021). Annual Report on Intra-EU Labour Mobility 2020. European Union.
Kurbet, O. P. (2020). Mizhnarodna trudova mihratsiia v nezalezhnii Ukraini: rysy ta osoblyvosti. [International labor migration in independent Ukraine: features and features]. History of the national economy and economic thought of Ukraine, 53, 362-386. (in Ukrainian)
Kim, S., Chang, S., & Castro-Lacouture, D. (2020). Dynamic modeling for analyzing impacts of skilled labor shortage on construction project management. Journal of Management in Engineering, 36(1), 04019035. doi: https://doi.org/10.1061/(ASCE)ME.1943-5479.0000720.
Brucker Juricic, B., Galic, M., & Marenjak, S. (2021). Review of the Construction Labour Demand and Shortages in the EU. Buildings, 11(1), 17.
Oliinyk, O., Bilan, Y., Mishchuk, H., Akimov, O., & Vasa, L. (2021). The Impact of Migration of Highly Skilled Workers on The Country’s Competitiveness and Economic Growth. Montenegrin Journal of Economics, 17(3), 7-19. doi: https://doi.org/10.14254/1800-5845/2021.17-3.1.
Alshoubaki, W., & Harris, М. (2021). Multiple streams theory: Insight into the global compact on migration, Journal of International Studies, 14 (1), 74–88. doi: https://doi.org/10.14254/2071-8330.2021/14-1/5.
Kropp, B. (2021). 9 Trends That Will Shape Work in 2021 and Beyond. Harvard Business Review. Retrieved from https://hbr.org/2021/01/9-trends-that-will-shape-work-in-2021-and-beyond?fbclid=IwAR3iqON67gTN1kkMehaNp9Xv0xFDUpTM6Lm_0e92Z-MpyaIG4LsO2aAY2Y4.
