СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В НІМЕЧЧИНІ

  • Олександр Бондаренко Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-5077-2653
Ключові слова: стратегії розвитку, реформи, регіональні особливості підприємництва, підтримка підприємництва, жіноче підприємництво, інституційне підприємництво, соціальне підприємництво

Анотація

Підприємництво – це процес не тільки комерціалізації своїх ідей та задоволення бажань, але також і важлива складова розвитку економіки та суспільства. У статті розглядаються стан, стратегії та перспективи розвитку підприємництва в Німеччині. Виявлено, що сучасні умови створення та розвитку підприємств тісно пов’язані з минулим країни в часи її поділу на Східну та Західну частини. Під час дослідження виявлено, що при реформуванні системи підприєм­ництва держава та федеральне управління земель запроваджують різноманітні фінансові про­грами для підтримки починаючих підприємців, проте зв’язок між національними інституціями та підприємництвом все ще має недоліки, пов’язані з відсутністю чітких концепцій інститутів. Розглянуто питання жіночого підприємництва та шляхи його розвитку, що хоча й набирає ак­туальність, проте все ще має перешкоди, пов’язані з загально прийнятою суспільством роллю жінки, в першу чергу, як вихователя дитини. Установлено, що вивчення інституційного під­приємництва стає все більш популярним, що пов’язано зі все частішим проявом проблеми по­яснення центральної ролі індивідуального агентства в інституційних змінах. Виявлено, що со­ціальні підприємства в Німеччині часто стають проповідниками альтернативного підходу до вирішення соціальних проблем.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олександр Бондаренко, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022, Україна

студент

Посилання

Fritsch, M., Kristalova, M., & Wyrwich, M. (2020). Regional trajectories of entrepreneurship: The effect of socialism and transition. Jena Economic Research Papers, 10. Retrieved from https://EconPapers.repec.org/RePEc:jrp:jrpwrp:2020-010.

Brezinski, H., & Fritsch, M. (1995). Transformation: The shocking German way. MOCT-MOST: Economic Policy in Transitional Economies, 5(4), 1–25. doi: https://doi.org/10.1007/BF00996593.

Gathmann, C. (2005). Large The Skill Loss of Older East Germans after Unification. Journal of Applied Social Science Studies, 125(1), 7–16.

Naudé, W. & Nagler, P. (2018). Technological Innovation, Entrepreneurship and Productivity in Germany, 1871-2015. SWPS, 2.

Herrmann, A. M. (2019). A plea for varieties of entrepreneurship. Small Bus Econ, 52, 331–343. doi: https://doi.org/10.1007/s11187-018-0093-6.

Hall, P. A. & Soskice, D. (2001). Varieties of Capitalism: The Institutional Foundations of Comparative Advantage. Oxford: Oxford University Press.

Hermann, A. M. (2008). Rethinking the link between labour market flexibility and corporate competitiveness: a critique of the institutionalist literature. Socio-Economic Review, 6, 637–669. doi: https://doi.org/10.1093/ser/mwn013.

Sanders, M., Stenkula, M., Fritsch, M., Herrmann, A. M., Latifi, G., Páger, B., Szerb, L., Bogliaccini, E. T., & Wyrwich, M. (2020). A Reform Strategy for Germany. The Entrepreneurial Society, 44.

Rochyadi-Reetz, M., Hapsari, I. R., & Varnavina, K. (2018). Government Communication to Stimulate Entrepreneurship in Germany: A Case Study of Germany Entrepreneurship Week. The 2nd Indonesia International Graduate Conference on Communication (Indo-IGCC). Depok: Universitas Indonesia.

Drew, E. & Humbert, A. L. (2012). ‘Men have careers, women have babies’: unequal parental care among Irish entrepreneurs. Community, Work & Family, 15. doi: https://doi.org/10.1080/13668803.2011.580128.

Bosma, N. & Levie, J. (2010) Global Entrepreneurship Monitor: 2009 Global Report.

Eib, C. & Siegert, S. (2019). Is Female Entrepreneurship Only Empowering for Single Women? Evidence from France and Germany. Social Sciences, 8(4), 128. doi: https://doi.org/10.3390/socsci8040128.

Engels, B. (2020). Frauen in der Start-up-Welt: Ursachen niedriger Gründungsquoten. IW-Trends, 47, 83–98. doi: http://dx.doi.org/10.2373/1864-810X.20-01-05.

Greenwood, R. & Suddaby, R. (2006). Institutional Entrepreneurship In Mature Fields: The Big Five Accounting Firms. Academy of Management Journal, 49. doi: https://doi.org/10.5465/amj.2006.20785498.

Battilana, J., Leca, B., & Boxenbaum, E. (2009). How actors change institutions: Towards a theory of institutional entrepreneurship. The Academy of Management Annals, 3(1), 65–107. doi: https://doi.org/10.5465/19416520903053598.

Seyfried, M., Ansmann, M., & Pohlenz, P. (2019). Institutional isomorphism, entrepreneurship and effectiveness: the adoption and implementation of quality management in teaching and learning in Germany. Tert Educ Manag, 25, 115–129. doi: https://doi.org/10.1007/s11233-019-09022-3.

Grohs, S., Schneiders, K., & Heinze R. (2016). Outsiders and Intrapreneurs: The Institutional Embeddedness of Social Entrepreneurship in Germany. International Journal of Voluntary and Nonprofit Organizations, 28(6), 2569–2591. doi: http://dx.doi.org/10.1007/s11266-016-9777-1.

Mair, J. (2020). Social Entrepreneurship: Research as Disciplined Exploration. doi: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3568955.

Huysentruyt, M., Rimac, T., Stephan U., & Vujic S. (2017). Sampling in Management Research: An Approach for Hard-to-Reach Populations. Academy of Management Annual Meeting. DOI: https://doi.org/10.5465/AMBPP.2017.11774abstract.

Shkromyda, N., Shkromyda, V., Gnatiuk, T., Franchuk, I., & Viter, S. (2021). Development of social entrepreneurship: accounting, analysis and quality standards. International Journal for Quality Research, 15(4), 1293–1306. doi: http://dx.doi.org/10.24874/IJQR15.04-17.

Опубліковано
2022-07-10
Як цитувати
Бондаренко, О. (2022). СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В НІМЕЧЧИНІ. Соціальна економіка, (63), 104-113. https://doi.org/10.26565/2524-2547-2022-63-10
Розділ
СТУДЕНТСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ