МЕДИТАЦІЯ ТА МАЙНДФУЛНЕС В КОНТЕКСТІ ЗДІЙСНЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Анотація
В статті розглядаються проблеми, пов’язані із сучасною управлінською діяльністю (стрес, самоусвідомлення тощо), зокрема їхній вплив на ефективність праці працівників. Пропонується використання практик медитації та майндфулнес як ефективний засіб подолання цих факторів. Наводиться історична ретроспектива виникнення та розповсюдження медитації у країнах Давнього Сходу (Індія, Китай, Корея, Японія тощо). Основне поширення медитація отримала завдяки вченню буддизму, суть якого полягає в усвідомленні природи людини, в розумінні необхідності позбавлення від усього, що заважає її духовному вдосконаленню. З практики буддійської медитації в кінці 80-их років XX століття сформувався майндфулнес-підхід, автором якого вважається професор Массачусетського університету Джон Кабат-Зінн, який шукав можливості інтегрувати цю практику, виключивши з неї релігійний аспект, в практику оздоровлення. Таким чином з’являється світська практика усвідомленості майндфулнес. Наводяться дослідження, які підтверджують, що регулярні практики усвідомленості допомагають розвивати емоційний інтелект і, зокрема, емпатію, а позитивний вплив майндфулнес-підходу на здатність концентруватися покращує пам'ять і допомагає ефективніше справлятися з поставленими завданнями. Важливо відзначити, що практикування медитації сприяє формуванню толерантності та мирному співіснуванню людей з різними поглядами. Описуються приклади компаній, які вже запровадили серед менеджерів та працівників практикування медитації (Google, McKinsey & Company, Intel) та отримані від цього переваги. Також розглядається і критика використання цього підходу, пов'язана з тим, що майндфулнес «лікує» швидше за наслідки, ніж причини, а також з появою поняття McMindfulness, яке означає використання медитації, навмисно чи мимоволі, в корисливих цілях. Говорячи про впровадження практик медитації та майндфулнес в діяльність організації, зазначається важлива роль корпоративної культури, яка склалася в компанії. У висновках говориться, що медитація може приносити користь як управлінцям, так і їхнім підлеглим, але сама по собі вона лише формує намір, який людина в подальшому повинна реалізувати шляхом реальних дій.
Завантаження
Посилання
Baird, B., Smallwood, J., Mrazek, M. D., Kam, J. W., Franklin, M. S., & Schooler, J. W. (2012). Inspired by Distraction Mind Wandering Facilitates Creative Incubation. Psychological Science, 23(10), 1117-1122. doi: https://doi.org/10.1177/0956797612446024.
Bluedorn, A. C. (2002). The human organization of time: Temporal realities and experience. Stanford University Press.
Brendel, D. (2015, February 11). There are risks to mindfulness at work. Harvard Business Review. Retrieved from https://hbr.org/2015/02/there-are-risks-to-mindfulness-at-work (дата звернення 05.05.2021).
Grant, A. (2015, October 9). Can we end the meditation madness? The New York Times. Retrieved from http://www.nytimes.com/2015/10/10/opinion/can-we-end-the-meditation-madness.html/ (дата звернення 05.05.2021).
Hafenbrack, A. C. (2017). Mindfulness meditation as an on-the-spot workplace intervention. Journal of Business Research, 75, 118–129. doi: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2017.01.017.
Hölzel, B. K. et al. (2011). How does mindfulness meditation work? Proposing mechanisms of action from a conceptual and neural perspective. Perspect. Psychol. Sci., 6, 537–559. doi: https://doi.org/10.1177/1745691611419671.
Hülsheger, U. R., Feinholdt, A., & Nübold, A. (2015). A low-dose mindfulness intervention and recovery from work: Effects on psychological detachment, sleep quality, and sleep duration. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 88(3), 464-489. doi: https://doi.org/10.1111/joop.12115.
Hülsheger, U. R., Lang, J. W. B., Depenbrock, F., Fehrmann, C., Zijlstra, F. R. H., & Alberts, H. J. E. M. (2014). The power of presence: The role of mindfulness at work for daily levels and change trajectories of psychological detachment and sleep quality. Journal of Applied Psychology, 99(6), 1113–1128. doi: https://doi.org/10.1037/a0037702.
Inzlicht, M., & Schmeichel, B. J. (2012). What is ego depletion? Toward a mechanistic revision of the resource model of self-control. Perspectives on Psychological Science, 7(5), 450-463. doi: https://doi.org/10.1177%2F1745691612454134.
Kabat-Zinn, J., Lipworth, L., & Burney, R. (1985). The clinical use of mindfulness meditation for the self-regulation of chronic pain. J Behav Med, 8(2), 163-90. doi: https://doi.org/10.1007/BF00845519.
Kinias, Z., Kim, H. S., Hafenbrack, A. C., & Lee, J. J. (2014). Standing out as a signal to selfishness: Culture and devaluation of non-normative characteristics. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 124(2), 190-203. doi: https://doi.org/10.1016/j.obhdp.2014.03.006.
Kray, L. J., George, L. G., Liljenquist, K. A., Galinsky, A. D., Tetlock, P. E., & Roese, N. J. (2010). From what might have been to what must have been: Counterfactual thinking creates meaning. Journal of Personality and Social Psychology, 98(1), 106-118. doi: https://doi.org/10.1037/a0017905.
Kudesia, R. S., Pandey, A., & Chandwani, R. (2016). Amplifying energy: Temporal dynamics of work engagement over a mindfulness training program. Paper presented at the Annual Meeting of the Academy of Management, Anaheim, CA. doi: https://doi.org/10.5465/ambpp.2016.14024symposium.
Locke, E. A., & Latham, G. P. (2006). New directions in goal-setting theory. Current Directions in Psychological Science, 15(5), 265-268. doi: https://doi.org/10.1111%2Fj.1467-8721.2006.00449.x.
Mitchell, T. R., Thompson, L., Peterson, E., & Cronk, R. (1997). Temporal adjustments in the evaluation of events: The “rosy view”. Journal of Experimental Social Psychology, 33(4), 421-448. doi: https://doi.org/10.1006/jesp.1997.1333.
Norem, J. K., & Cantor, N. (1986). Defensive pessimism: harnessing anxiety as motivation. Journal of Personality and Social Psychology, 51(6), 1208-1217. doi: https://doi.org/10.1037/0022-3514.51.6.1208.
Condon, P., Desbordes, G., Miller, W. B., & DeSteno, D. Meditation Increases Compassionate Responses to Suffering. Psychological Science, published online 21 August 2013. doi: https://doi.org/10.1177/0956797613485603.
Purser, R. (2019). McMindfulness: How Mindfulness Became the New Capitalist Spirituality. Repeater Books. London.
Smallwood, J., & Schooler, J. W. (2015). The science of mind wandering: Empirically navigating the stream of consciousness. Annual Review of Psychology, 66, 487-518. doi: https://doi.org/10.1146/annurev-psych-010814-015331.
Sonnentag, S. (2003). Recovery, work engagement, and proactive behavior: a new look at the interface between nonwork and work. Journal of Applied Psychology, 88(3), 518-528. doi: https://doi.org/10.1037/0021-9010.88.3.518.
Tang, Y. Y., Rothbart, M. K., & Posner, M. I. (2012). Neural correlates of establishing, maintaining and switching brain states. Trends Cogn. Sci, 16, 330–337. doi: https://doi.org/10.1016/j.tics.2012.05.001.
Tesluk, P. E., & Jacobs, R. R. (1998). Toward an integrated model of work experience. Personnel Psychology, 51(2), 321-355. doi: https://psycnet.apa.org/doi/10.1111/j.1744-6570.1998.tb00728.x.
Waytz, A., Hershfield, H. E., & Tamir, D. I. (2015). Mental simulation and meaning in life. Journal of Personality and Social Psychology, 108(2), 336-355. doi: https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/a0038322.
Tang, YY., Hölzel, B., & Posner, M. (2015). The neuroscience of mindfulness meditation. Nat Rev Neurosci, 16, 213–225. doi: https://doi.org/10.1038/nrn3916.
Zimbardo, P. G., & Boyd, J. N. (1999). Putting time in perspective: A valid, reliable individual-differences metric. Journal of Personality and Social Psychology, 77(6), 1271-1288. doi: https://psycnet.apa.org/doi/10.1037/0022-3514.77.6.1271.
Aleksandrova, O. A. (2019). The base of the central movements and schools of Zen Buddhism. Educational Resources and Technologies, 1(26), 75-80. doi: https://doi.org/10.21777/2500-2112-2019-1-75-80. (in Russian)
Aleksandrova, O. A. (2018). Socio-cultural premises of Zen Buddhism formation: origins, schools and directions. Educational Resources and Technologies, 1(22), 70-73. doi: https://doi.org/10.21777/2500-2112-2018-1-70-73. (in Russian)
Allayarova, A. E. (2021). The formation of Buddhism in South Korea. The Journal of Direction and Development of Korean Studies in Russia, 2(3), 54-58. (in Russian)
Borisov, S. V. (2019). “Deep philosophy” from the “spirit of ontoprojection”. Society and Power, 5(79), 113-122. doi: https://doi.org/10.22394/1996-0522-2019-5-113-122. (in Russian)
Volkov, S. V. (1985). Buddhist Sangha in South Korea. Religions of the World. History and Modernity. The Yearbook, 89-98. (in Russian)
Dyadyk, N. G. (2020). Practices of self-knowledge in Buddhism and modern pholosophocal education. Society and Power, 4(84), 71-81. doi: https://doi.org/10.22394/1996-0522-2020-4-71-81. (in Russian)
Ezhova, N. N. (2005). Practical Psychologist's Workbook. Rostov-on-Don: Phoenix (in Russian).
Zhmai, O. V. (2018). Formation of the emotional intelligence as the necessary component of soft skills development process. Market economy: modern management theory and practice, 2(39), 119-132. doi: https://doi.org/10.18524/2413-9998.2018.2(39).144919. (in Ukrainian)
Smirnova, T. (2019). Mindfulness and the Practice of Mindfulness, or How Meditation Is Used in Companies. Forbes. Retrieved from https://www.forbes.ru/forbeslife/375843-mayndfulnes-i-praktika-vnimatelnosti-ili-kak-ispolzuyut-meditaciyu-v-kompaniyah. (in Russian)
Pokrovskaya, A. V., & Stepina, D. D. (2020). How does the practice of meditation affect the stress levels. Scientific and educational journal for students and teachers "StudNet", 10. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n/kak-praktika-meditatsii-vliyaet-na-uroven-stressa. (in Russian)
Sandomirsky, M. E. (2001). Protection from stress: Physiological-oriented approach to solving psychological problems (RETRI method). Moscow: Publishing House of the Institute of Psychotherapy.
Thompson, M. (2000). Eastern philosophy. Moscow: Fair-Press.
Tulku, T. R. (2006). The Secret Teachings of Tibet: An Explanation of the Tibetan Buddhist Terma Tradition. Saint-Petersburg: Cultural Center "Ud-Diyana".
Shultz, I. G. (1985). Autogenic training. Moscow: Medicine.
