ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИМІРУ БІДНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ЯК ІНДИКАТОРА ЕФЕКТИВНОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
Анотація
Загострення соціально-економічних викликів обумовлює необхідність оцінювання ефективності соціальної політики, одним із індикаторів якої є рівень бідності. Це актуалізує доцільність порівняння існуючих методологічних підходів до виміру бідності, обґрунтування їх об’єктивності та доцільності застосування для оцінювання ефективності національної соціальної політики. За результатами дослідження виявлено багатогранність існуючих підходів до визначення поняття «бідності», що поєднує в собі економічні, соціальні та політичні аспекти; узагальнено існуючі підходи та критерії до визначення бідності населення. У роботі конкретизовано методологічні особливості оцінювання масштабів бідності в рамках об’єктивного підходу за: 1) монетарними критеріями (абсолютна та відносна межі бідності, інші монетарні межі відповідно до методики Світового банку та ЄС), 2) немонетарною межею бідності (базується на виявленні множини дериваційних позбавлень). Авторська позиція полягає в тому, що оцінювання масштабів бідності варто здійснювати також в рамках суб’єктивного підходу, що передбачає самоідентифікацію та самооцінювання власного рівня життя (за результатами опитування).
У роботі проведено аналітичне дослідження тенденцій та масштабів бідності за усіма методологічними підходами та критеріями до її визначення. Новизна даного дослідження полягає у виявленні тенденцій та загального рівня ефективності національної соціальної політики за показниками усіма показниками бідності. За результатами порівняльного аналізу показників бідності у роботі обґрунтована авторська позиція щодо об’єктивності відображення ними рівня ефективності національної політики, конкретизовано переваги, недоліки, доцільність та застереження щодо застосування існуючих методологічних підходів до визначення бідності для оцінювання ефективності соціальної політики.
Завантаження
Посилання
Smith, A. (1776). An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations. Retrieved from http://www.econlib.org/library/Smith/smWN.html.
Bentham, J. (1781). An Introduction to the Principles of Morals and Legislation. Retrieved from http://www.utilitarianism.com/jeremy-bentham/index.html.
Pareto, V. (1997). Compendium in General Sociology. Anthology of world political thought. Moscow. Vols. 1. (in Russian)
Booth, C. (1893). Life and Labour of the People in London. Journal of the royal statistical society. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/2979431.
Proudhon, P.-J. (1846). Système des contradictions économiques ou Philosophie de la misère. Retrieved from http://surl.li/arrci.
Toffler, E., & Toffler, Н. (2008). Revolutionary wealth: How it will be created and how it will change our lives? (M. Sultanovoi, N. Tsyrkun, Trans). Moscow: AST. (in Russian)
Hine, D., & Montiel, C. (1999). Poverty in developing nations: a cross-cultural attributional analysis. European Journal of Social Psychology, 7, 943–959.
Hobson, J. (2004). Problems of Poverty. An Inquiry into the Industrial Condition of The Poor. Blackmask, 6, 366-372.
Banerdzhi, A., & Duflo, E. (2018). Poverty economy. How to free the world from poverty (V. Plyskina, Trans). Kyiv: Our format. рр. 312-320.
Jolliffe, D., & Prydz, E. B. (2016). Estimating international poverty lines from comparable national thresholds. The Journal of Economic Inequality, 14, 185-198. doi: https://doi.org/10.1007/s10888-016-9327-5.
Ahrendt, D., Sándor, E., Revello, А., Jungblut, J-M., & Anderson, R. (2014) In-work poverty in the EU. Retrieved from http://surl.li/arrly.
Herman, E. (2014). Working Poverty in the European Union and its Main Determinants: an Empirical Analysis. Engineering Economics, 25(4), 427-436. doi: https://doi.org/10.5755/j01.ee.25.4.6339.
Sen, A. (1999). Development as Freedom. New York: Alfred A. Knopf. 366 p.
Mood, C., & Jonsson, J. O. (2016) The Social Consequences of Poverty: An Empirical Test on Longitudinal Data. Social Indicators Research, 127, 633-652. doi: https://doi.org/10.1007/s11205-015-0983-9.
Nakabashi, L. (2018). Poverty and economic development: Evidence for the Brazilian states. EconomiA, 19, 445-458. doi: https://doi.org/10.1016/j.econ.2018.11.002.
Škare, M., & Pržiklas Družeta, R. (2016). Poverty and economic growth: a review. doi: https://doi.org/10.3846/ 20294913. 2015.11259.
Libanova, E. M. (2008). Poverty of the population of Ukraine: methodology, methods and practice of analysis: monograph. Libanova E. (Ed.). Kyiv: KNEU. (in Ukrainian)
Libanova, E. (Ed.). (2020). Poverty of the population of Ukraine: methodology, methods and practice of analysis. Ptoukha Institute for demography and social studies of the National academy of sciences of Ukraine. Uman: Publisher Sochinskyi M.M. (in Ukrainian)
Borodchuk, N., & Cherenko, L. (2021). Poverty and unequal opportunities for children in Ukraine. Kyiv. United Nations Children's Fund (UNICEF) in Ukraine. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. Retrieved from https://www.unicef.org/ukraine/media/14771/file [in Ukrainian].
Hallerod, B., & Larsson, D. (2008). Welfare problems and social exclusion. International journal of social welfare, 17, 15-25.
Prykhodko, I. V. (2018). Theoretical and methodological approaches to defining poverty. Young scientist, 1(1), 528-532.
Cherenko, L. M., Polyakova, S. V., Shyshkin, V. S., Reut, A. G., Vasylyev, O. A., Kogatko, Yu. L. et al. (2020). The impact of the coronavirus crisis on poverty: the first consequences for Ukraine. Ptoukha Institute for demography and social studies of the National academy of sciences of Ukraine. Electronic edition. Kyiv. Retrieved from https://idss.org.ua/arhiv/poverty_forecast.pdf. (in Ukrainian)
