КОНЦЕПЦІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ВРАЗЛИВОСТІ НАСЕЛЕННЯ: РЕТРОСПЕКТИВА ФОРМУВАННЯ ТА СУЧАСНІ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
Анотація
Стаття присвячена формуванню концептуальних положень соціальної вразливості населення як недостатньо розкритої проблематики для українського суспільства. Вразливість може набувати різних видів. У суспільних науках поширеним є дослідження біофізичної, інформаційної, психологічної, соціальної вразливості. Соціальну вразливість доцільно розглядати в якості індикатора поточного стану та потенційних наслідків розвитку системної кризи на певній території у зв’язку з нездатністю населення самостійно задовольняти потреби і реалізувати права при обмежених ресурсах або потраплянні до складних ситуацій.
Системні дослідження соціальної вразливості у працях іноземних учених з функціонуванням потужних наукових осередків специфікує методологію аналізування за різними напрямами. Первинні дослідження здійснювались за природно-техногенним та екологічним напрямами, піднімаючи питання взаємовпливу людини і довкілля. Соціально-демографічний напрям, що на сучасному етапі трансформувався у соціально-інклюзивний, визначає особливі умови зниження вразливості осіб за віковими, гендерними, валеологічними, расовими, етнічними й іншими ознаками. На стику управлінського і просторового напрямів обґрунтовуються стратегії реагування, зміцнення інфраструктури в системі формування стійкості громад і територій.
Дослідження соціальної вразливості українських учених-економістів мають поки обмежений характер. Значний потенціал розвитку має соціально-економічний напрям дослідження вразливості населення, який актуалізує рівність і справедливість у доступі до ресурсів, створення середовища можливостей людського розвитку. Соціальна вразливість населення при цьому має розглядатись у розширеному контексті та враховувати перманентний стан суспільства, яке може загострено реагувати і важче відновлюватись після посилення ризикогенних впливів.
Комплексність розуміння соціальної вразливості розкриває її теоретико-методологічна платформа. Вона вказує на переважання системного, інституційного і просторово-структурного підходів, а систематизація теоретичних обґрунтувань підтверджує, що проблематика дослідження має охоплювати передумови, причини, прояви вразливості, її поведінкові аспекти, наслідки та механізми регулювання.
Завантаження
Посилання
Hewitt, K., & Burton, I. (1971). The hazardousness of a place: a regional ecology of damaging events. Research Publication 6, University of Toronto Press, Toronto.
Flanagan, B. E., Gregory, Е. W., Hallisey, E. J., Heitgerd, J. L., & Lewis, В. (2011). A Social Vulnerability Index for Disaster Management. Journal of Homeland Security and Emergency Management, 8(1). doi: https://doi.org/10.2202/1547-7355.1792.
Vincent, K. (2004). Creating an index of social vulnerability to climate change for Africa. Tyndall Center for Climate Change Research. Working Paper, 56, 1-50.
Cutter, S. L., Boruff, B. J., & Shirley W. L. (2003). Social Vulnerability to Environmental Hazards. Social science quarterly, 4(2), 242-261. doi: https://doi.org/10.1111/1540-6237.8402002.
Parry, M. L., Canziani, O., Palutikof, J., Van der Linden, P., & Hanson, C. (2007). Climate change 2007-impacts, adaptation and vulnerability: Working group II contribution to the fourth assessment report of the IPCC. Cambridge University Press.
O’Keefe, P., Westgate, K., & Wisner В. (1976). Taking the naturalness out of natural disasters. Nature, 260, 566-567.
Van Niekerk, L., & Van Niekerk, D. (2009). Participatory action research: Addressing social vulnerability of rural women through income-generating activities. JAMBA: Journal of Disaster Risk Studies, 2(2), 127-144. doi: https://doi.org/10.4102/jamba.v2i2.20.
Ward, P. S., & Shively, G. E. (2017). Disaster risk, social vulnerability, and economic development. Disasters, 41(2), 324-351. doi: https://doi.org/10.1038/260566a0.
Furlong, A., Cartmel, F., Biggart, A., Sweetin, H., & West, P. (2003). Youth transitions: Patterns of vulnerability and processes of social inclusion. Edinburgh: Scottish Executive Social Research.
Andrew, M. K., Mitnitski, A. B., & Rockwood, K. (2008). Social Vulnerability, Frailty and Mortality in Elderly People. PLoS ONE, 3(5): e2232. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0002232.
Adger, W. N., & Kelly, P. M. (1999). Social Vulnerability to Climate Change and the Architecture of Entitlements. Mitigation and Adaptation Strategies for Global Change, 4, 253-266. doi: https://doi.org/10.1023/A:1009601904210.
Morrow, B. H. (1999). Identifying and mapping community vulnerability. Disasters, 23, 1-18. doi: https://doi.org/10.1111/1467-7717.00102.
Cutter, S. L., & Finch, С. (2008). Temporal and spatial changes in social vulnerability to natural hazards. Proceedings of the national academy of sciences, 105(7), 2301-2306. doi: https://doi.org/10.1073/pnas.0710375105.
Birkmann, J., Garschagen, M., Kraas, F., & Quang, N. (2010). Adaptive urban governance: new challenges for the second generation of urban adaptation strategies to climate change. Sustainability Science, 5(2), 185-206. doi: https://doi.org/10.1007/s11625-010-0111-3.
Martin, S. A. (2015). A framework to understand the relationship between social factors that reduce resilience in cities: Application to the City of Boston. International Journal of Disaster Risk Reduction, 12, 53-80. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2014.12.001.
Chang, S. E., Yip, J. Z. K., Van Zijll de Jong, S. L. et al. (2015). Using vulnerability indicators to develop resilience networks: a similarity approach. Nat Hazards, 78, 1827-1841. doi: https://doi.org/10.1007/s11069-015-1803-x.
Bergstrand, K., Mayer, B., Brumback, B., & Zhang, Y. (2015). Assessing the Relationship Between Social Vulnerability and Community Resilience to Hazards. Social Indicators Research, 122(2), 391-409. doi: https://doi.org/10.1007/s11205-014-0698-3.
Hemingway, L., & Priestley, M. (2006). Natural hazards, human vulnerability and disabling societies: A disaster for disabled people? Review of Disability Studies: An International Journal, 2(3). URL: https://scholarspace.manoa.hawaii.edu/bitstream/10125/58270/1/1037.pdf.
Peek, L., & Stough, L. M. (2010). Children with disabilities in the context of disaster: A social vulnerability perspective. Child development, 81(4), 1260-1270. doi: https://doi.org/10.1111/j.1467-8624.2010.01466.x.
Farias, M. N. & Leite, J. D. (2021). Social vulnerability and Covid-19: considerations based on social occupational therapy. Cadernos Brasileiros de Terapia Ocupacional, 29: e2099. doi: https://doi.org/10.1590/2526-8910.ctoEN2099.
McLeman, R. A., & Hunter, L. M. (2010). Migration in the context of vulnerability and adaptation to climate change: insights from analogues. Wiley Interdisciplinary Reviews: Climate Change, 1(3), 450-461. doi: https://doi.org/10.1002/wcc.51.
Adger, W. N., de Campos, R. S., & Mortreux, C. (2018). Mobility, displacement and migration, and their interactions with vulnerability and adaptation to environmental risks. Routledge handbook of environmental displacement and migration (pp. 29-41). Routledge.
Karaye, I. M., & Horney, J. A. (2020). The impact of social vulnerability on COVID-19 in the US: an analysis of spatially varying relationships. American journal of preventive medicine, 59(3), 317-325. doi: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2020.06.006.
Wong, M. C., Teoh, J. Y., Huang, J., & Won S. H. (2020). The potential impact of vulnerability and coping capacity on the pandemic control of COVID-19. The Journal of Infection, 81(5), 816-646. doi: https://doi.org/10.1016/j.jinf.2020.05.060.
Mogaji, E. (2020). Financial Vulnerability During a Pandemic: Insights for Coronavirus Disease (COVID-19). Research Agenda Working Papers, 5, 57-63. doi: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3564702.
Stozhok, L. H. (2010). Sotsialna vrazlyvist ta yii osoblyvosti v period kryzy. [Social vulnerability and its features during the crisis]. Formation of a market economy, Social and labor relations: theory and practice, 2, 353-361. (in Ukrainian)
Maltseva, O. I. (2021). Naukovi pidkhody do vyznachennia vrazlyvosti ta vyokremlennia vrazlyvykh hrup naselennia. [Scientific approaches to the definition of vulnerability and isolation of vulnerable groups]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Luhansk: Pedagogical Sciences, 1(339), part 2, 62-71. doi: https://doi.org/10.12958/2227-2844-2021-1(339)-2-62-71. (in Ukrainian)
Reut, A. H. (2019). Sotsialna pidtrymka naselennia Ukrainy: otsiniuvannia ta napriamy reformuvannia. [Social support of the population of Ukraine: estimation and directions of reforming]. (Doctoral dissertation). Kyiv. (in Ukrainian)
Libanova, E. M. (Ed.) (2015). Liudskyi rozvytok v Ukraini. Modernizatsiia sotsialnoi polityky: rehionalnyi aspekt. [Human development in Ukraine. Modernization of social policy: regional aspect]. Kyiv, Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the NAS of Ukraine. (in Ukrainian)
Makarova, O. V. (2017). Priorytety polityky znyzhennia sotsialnoi vrazlyvosti. [Priorities of the policy of reducing social vulnerability]. Demography and social economy, 2, 102-111. doi: https://doi.org/10.15407/dse2017.02.102. (in Ukrainian)
Vrazlyvi katehorii naselennia – sotsialno-psykholohichni kharakterystyky. [Vulnerable categories of the population – socio-psychological characteristics]. Advisor on social cohesion. Retrieved from https://radnyk.org/i-vrazlyvi-kategoriyi-naselennya-soczialno-psyhologichni-harakterystyky/. (in Ukrainian)
