МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ПРАЦІВНИКІВ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ТА ВПЛИВ НА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ КРАЇНИ

doi:10.26565/2524-2547-2021-61-01

Олена Олійник Національний університет водного господарства та природокористування, вул. Соборна, 11, Рівне, 33028, Україна https://orcid.org/0000-0002-3941-2286

DOI: https://doi.org/10.26565/2524-2547-2021-61-01

Ключові слова: міграція, трудова міграція, інтелектуальна міграція, висококваліфікований мігрант, міграція висококваліфікованих працівників, економічне зростання

Анотація

В науковій статті проаналізовано теоретичні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців до визначення змісту поняття «міграція висококваліфікованих працівників». Визначено сутність суміжних категорій, з-поміж яких часто зустрічається ототожнення міжнародної міграції висококваліфікованих працівників з інтелектуальною міграцією. Дослідження взаємозв’язку між міграцією висококваліфікованих працівників та економічним зростанням країни здійснено на прикладі країн Європейського Союзу. В середньому частка іммігрантів з вищою освітою на теренах 28 країн ЄС становила в 2019 році 28,1%, при цьому простежується тенденція до постійного зростання цього показника впродовж досліджуваного періоду. Для науково обґрунтованої класифікації європейських країн, виявлення внутрішніх зв’язків між одиницями сукупності, було проведено кластерний аналіз на основі використання трьох аналітичних показників за 2019 рік: частка іммігрантів з вищою освітою; рівень економічної активності іммігрантів з вищою освітою; рівень зайнятості іммігрантів з вищою освітою. Комплексний аналіз міграції висококваліфікованих працівників доповнений аналітичними даними щодо наданих європейськими країнами дозволів для працевлаштування висококваліфікованих працівників. Виявлено суттєву різницю в кількостях перших дозволів, які були видані на оплачувану діяльність для висококваліфікованих працівників в різних країнах ЄС. Лідерами за часткою таких дозволів в загальній сукупності всіх дозволів в 2019 році були Нідерланди (64,48%), Данія (51,53%), Ліхтенштейн (50,83%). Для дослідження взаємозв’язку між виданими дозволами на працевлаштування висококваліфікованих мігрантів та економічним зростанням країни, базовим показником оцінювання якого є валовий національний дохід на душу населення, розраховано коефіцієнт парної кореляції Пірсона на прикладі 13 країн Європейського Союзу в 2019 році. Значення коефіцієнта парної кореляції між досліджуваними показниками становить 0,9252, що підтверджує суттєвий вплив імміграції висококваліфікованих працівників на економічне зростання країни.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Олена Олійник, Національний університет водного господарства та природокористування, вул. Соборна, 11, Рівне, 33028, Україна

кандидат економічних наук, доцент

Посилання

Poliarush, S. (2020). Intelektualna trudova mihratsiia i Ukraina [Intellectual labor migration and Ukraine]. Legal challenges of today: international migration in the context of globalization: Materials and International. scientific-practical online conf. (pp. 47-49). (in Ukrainian)

Cavallini, S., Soldi, R., Di Matteo, L., Utma, M. A., & Errico, B. (2018). Addressing brain drain: The local and regional dimension. European Union.

Smutchak, Z. V. (2018). Problema trudovoi mihratsii: pozytyvni i nehatyvni naslidky dlia ekonomiky. [The problem of labor migration: positive and negative consequences for the economy]. Economic Bulletin. Series: finance, accounting, taxation, 2, 192-198. (in Ukrainian)

Erfan, E. A. (2018). Osoblyvosti mizhnarodnoi mihratsii vysokokvalifikovanykh pratsivnykiv. [Features of international migration of highly qualified workers]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 18, 10-14. (in Ukrainian)

Horry, H., Jalaee, S. A., & Hamzenejad, N. (2015). The Impacts of Brain Drain on Production and Foreign Trade of Iran Usung a General Equilibrium Model. Quarterly Journal of Applied Theories of Economics, 2 (1), 24-44.

Ostrovsky, I. A., & Rybak, G. I. (2019). Osvitni aspekty mizhnarodnoi intelektualnoi mihratsii. [Educational aspects of international intellectual migration]. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University: series: International Economic Relations and World Economy, 25, 42-45. (in Ukrainian)

Yang, X., & Zxang, H. (2017). Intellectual property rights, migrants and competitiveness. International Journal of Development Issues, 16, 43-53

Demidenko, O. I. (2018). Napriamky intelektualnoi mihratsii hromadian Ukrainy. [Directions of intellectual migration of citizens of Ukraine]. Bulletin of ONU named after II Mechnikov. Sociology and political science, 2(31), 180-189. (in Ukrainian)

Vlasova, T. R. (2015). Mizhnarodna intelektualna mihratsiia: naslidky dlia krain-donoriv. [International intellectual migration: implications for donor countries]. Demography, labor economics, social economy and politics, 60, 16-24. (in Ukrainian)

Levchuk, K. O. (2019). Intelektualna mihratsiia: problemy ta shliakhy vyrishennia. [Intellectual migration: problems and solutions]. Priazovsky Economic Bulletin, 1(12), 158-161.

Ostrovsky, I. A. (2019). Mizhnarodna intelektualna mihratsiia: svitovi trendy ta problemy Ukrainy. [International intellectual migration: global trends and problems of Ukraine]. Effective Economics, 5. doi: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.5.59. (in Ukrainian)

Davidyuk, L. P. (2019). Intelektualna mihratsiia trudovykh resursiv v umovakh hlobalizatsii. [Intellectual migration of labor resources in the context of globalization]. Effective Economics, 11. doi: https://doi.org/10.32702/2307-2105-2019.11.69. (in Ukrainian)

Malinovskaya, O. A. (2018). Mihratsiina polityka: hlobalnyi kontekst ta ukrainski realii. [Migration policy: global context and Ukrainian realities]. Monograph. NISS. (in Ukrainian)

Sankpal, S. V., Kasturi Rohit Naik, K. R. (2015). Brain Drain/Brain Gain: Socio Economic Effect on Indian Society. International Journal of Management and Humanities, 1(1), 5-6.

Kone, Z. L., & Özden, Ç. (2017). Brain Drain, Gain, and Circulation Centre on Migration, Policy and Society (COMPAS). University of Oxford and Çağlar Özden is Lead Economist, Development Research Group, World Bank.

Schiff, M. W. (2018). Brain Drain-Induced Brain Gain and the Bhagwati Tax: Are Early and Recent Paradigms Compatible? IZA Discussion Paper, 11551. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=3193305.

Vlasova, T. R. (2020). Mizhnarodna intelektualna mihratsiia: vid «vidplyvu umiv» do yikh tsyrkuliatsii. [International intellectual migration: from the "brain drain" to their circulation]. Demography, labor economics, social economy and politics, I-II(77-78), 315-325. (in Ukrainian)

Șerban, A. C., Aceleanu, M. I., Dospinescu, A. S., Țîrcă, D.-M., & Novo-Corti, I. (2020). The impact of EU immigration on economic growth through the skill composition channel. Technological and Economic Development of Economy, 26(2), 479-503. doi: https://doi.org/10.3846/tede.2020.11954.

Caviggioli, F., Jensen, P., & Scellato, G. (2020). Highly skilled migrants and technological diversification in the US and Europe. Technological Forecasting and Social Change, 154, 119951. doi: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2020.119951.

Maslova, S., & King, R. (2020). Residential trajectories of high-skilled transnational migrants in a global city: Exploring the housing choices of Russian and Italian professionals in London. Cities, 96, 102421. doi: https://doi.org/10.1016/j.cities.2019.102421.

Acostamadiedo, E., Sohst, R., Tjaden, J., Groenewold, G., & de Valk, H. (2020). Assessing Immigration Scenarios for the European Union in 2030 – Relevant, Realistic and Reliable? International Organization for Migration.