ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІКИ ЯК КЛЮЧОВА ПЕРЕДУМОВА АКТУАЛІЗАЦІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ЛІДЕРСТВА
Анотація
В умовах глобалізації актуалізується питання досягнення високих конкурентних позицій та факторів, що їх визначають. В зв’язку з цим в статті досліджено ключові передумови інтелектуалізації економіки, визначено особливості та характеристики становлення глобального простору, одним з ключових чинників якого стає інтернаціоналізація. Визначено основні суб’єкти інтелектуального лідерства, охарактеризовано взаємозв’язки та взаємозалежності. Визначено тенденції інтелектуалізації та форми їх прояву в сучасному світі. Загалом глобалізаційні ефекти проявляються у двох площинах: характеристики міжнародного простору та трансформаційні процеси взаємодії між суб’єктами економічних відносин. В обох площинах тривають односпрямовані процеси – формування єдиного ринку, що може увиразнюватися на регіональному рівні в якості інтелектуальних хабів. Глобалізація інтелектуальної діяльності виявляється і через зміну основних функцій вищих навчальних закладів і засад їх функціонування. Відповідно до нових тенденцій актуальним стає формування специфічної державної політики, спрямованої на поширення й розширення межі досліджень. Результатом економічної глобалізації можна вважати комерціалізацію наукових розробок, у тому числі здійснених у вищих навчальних закладах. Визначено, що держава найбільше впливає на ресурсні й середовищні чинники (створюючи умови для розвитку неприбуткового сектору економіки, інфраструктури, освіти, науки, культури, гарантуючи доступ до них населенню), тоді як бізнес істотно впливає на досягнення результатів інтелектуальної діяльності (патентна активність, формування потоків роялті та ліцензійних платежів, високотехнологічне виробництво тощо) та їх практичну реалізацію. Розвиток глобального ринку може стати як джерелом формування монополій, так і джерелом отримання глобальних інновацій на локальному рівні.
Завантаження
Посилання
Altbach, P. G. (2001). Universities and globalization: Critical perspectives the globalization of higher education. Journal of Higher Education, 72, 254-256. doi:10.2307/2649326.
Altbach, P. G., & Knight, J. (2007). The Internationalization of Higher Education: Motivations and Realities. Journal of Studies in International Education, 11(3-4), 290-305. doi:10.1177/1028315307303542.
Altbach, P. G. (2004). Globalization and the university: Myths and realities in an unequal world. Tertiary education and management, 10(1), 3-25. doi:10.1080/13583883.2004.9967114.
Armstrong, L. (2007). Competing in the Global Higher Education Marketplace. New Directions for Higher Education. Wiley Productions, Inc.
Beerkens, E. (2003). Globalisation and Higher Education Research. Journal of Studies in International Education, 7(2), 128-148. doi:10.1177/1028315303007002002.
Blinder, A. (2008). Education for the Third Industrial Revolution. CEPS Working Paper, 163. Retrieved from https://www.princeton.edu/ceps/workingpapers/163blinder.pdf.
Carnoy, M. (2005). Globalization, educational trends and the open society. Paper presented at Open Society Institute Education Conference: Education and Open Society: A Critical Look at New Perspectives and Demands. Budapest, Hungary. Retrieved from https://www.opensocietyfoundations.org/uploads/7fab0f35-4f84-4ed7-82d6-ee2346b7c142/carnoy_english.pdf.
Chen, H., & Lin, K. (2004). The role of human capital cost in accounting. Journal of Intellectual Capital, 5(1), 116-130. doi:10.1108/14691930410512950.
Dealtry, R. (2001). Managing intellectual leadership in corporate value. Journal of Workplace Learning, 13, 119‐124. doi:10.1108/13665620110388424.
Downton, L. (1973). Leadership Commitment and Charisma in the Revolutionary Process. N.Y., London: [s. n.].
Gibb, C. (1958). An Interactional View of the Emergence of Leadership. Australian Journal of Psychology, 10, 101-110. doi:10.1080/00049535808255958.
Held, D., McGrew, A., Goldblatt, D., & Perraton, J. (1999). Global transformations. Oxford. Polity Press.
Heylin, M. (2006). Globalization of science rolls on. Science & Technology, 84(48), 26-31. doi:10.1021/cen-v084n048.p026.
Kellner, D. (2002). Theorizing globalization. Sociological Theory, 20(3), 285-305. doi:10.1111/0735-2751.00165.
Macfarlane, B. (2011). Intellectual Leadership. Retrieved from https://www.kcl.ac.uk/study/learningteaching/kli/NewsandEvents/Events/scap/2011/macfarlane-scap2011.pdf.
Marginson, S., & Considine, M. (2000). The Enterprise university. UK: Cambridge University Press.
Mitchell, D. (2012). Internationalization and Globalization in Higher Education. Globalization – Education and Management Agendas. Pp. 3–22. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/3e6c/1173f21907959cd4d1fe47ab4109795f50d9.pdf.
Senge, P. M. (1990). The art and practice of the learning organization. The new paradigm in business: Emerging strategies for leadership and organizational change, 126-138. Retrieved from http://www.giee.ntnu.edu.tw/files/archive/380_9e53918d.pdf.
Senge, P., Kleiner, A., Roberts, C., Ross, R., & Smith, B. (1994). The Fifth Disciplines Fieldbook: Tools and Strategies for Building a Learning Organization. New York: Doubleday/Currency.
Slaughter, S., & Rhoades, G. (2004). Academic capitalism and the new economy: Markets, state and higher education. Baltimore, MD: Johns Hopkins University Press.
Stewart, T. A. (1997). Intellectual Capital: The new wealth of organizations. N.Y.
Suarez-Orozco, M., & Qin-Hillard, D. B. (2004). Globalization: Culture and education in the new millennium. University of California Press.
Szyszlo, P. (2016). Internationalization Strategies for the Global Knowledge Society. Retrieved from https://cbie.ca/wp-content/uploads/2016/05/CBIE-research-Szyszlo-PhD-E.pdf.
The Global Innovation Index 2014. The Human Factor in Innovation. Retrieved from http://english.gov.cn/r/Pub/GOV/ReceivedContent/Other/2016-08-12/GII-2014-v5.pdf.
Wallace, M., & Brady, D. (2001). The next long swing. In Berg, I., & Kalleberg, A. (Eds.), Sourcebook for labor markets, evolving structures and processes (pp. 101-129). New York, NY: Plenum Publishers.
WEF. (2016). What role will education play in the Fourth Industrial Revolution? Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2016/01/what-role-will-education-play-in-the-fourth-industrial-revolution/.
Antoniuk, L. L. (2005). Mizhnarodna konkurentospromozhnist i rehionalnyi aspekt. Mizhnarodna ekonomichna polityka, 2(1), 44-68. (in Ukrainian)
Kalashnikova, S. A. (2010). Osvitnya paradyhma profesionalizatsiyi upravlinnya na zasadakh liderstva: monohrafiya. K.: Kyyivsʹk.un-t imeni Borysa Hrinchenka. (in Ukrainian)
Kanyhin, Yu. (1993). Intelekt narodu. Visnyk Akademii nauk Ukrainy, 7, 37-47. (in Ukrainian)
Lukianenko, D. H. (2008). Stratehii hlobalnoho upravlinnia. Mizhnarodna ekonomichna polityka, 8-9. (in Ukrainian)
Lukʺyanenko, D. H., Poruchnyk, A. M., & Kolot, A. M. Hlobalʹna ekonomika KHKHI stolittya: lyudsʹkyy vymir: monohrafiya. K.: KNEU. (in Ukrainian)
Liakh, V. V., & Udovik, S. L. (2006). Finska model informatsiinoho suspilstva: pryklad dlia nasliduvannia (peredmova) // Kastels M., Khimanen P. Informatsiine suspilstvo ta derzhava dobrobutu. Finska model (pp. 15–22.) / Per. z anhl. K.: Vyd-vo “Vakler”. (in Ukrainian)
Pappe, Ya. Sh. (2000). «Olyharkhy»: Ékonomycheskaya khronyka 1992-2000. M.: HU VSHE. (in Russian)
Pyters, T., & Uoterman, R. (2010). V poyskakh sovershenstva. Uroky samykh uspeshnykh kompanyy Ameryky. M.: Yzd-vo Alʹpyna. (in Russian)
Sakaiia, T. (1999). Stoymost, sozdavaemaia znanyiamy, yly ystoryia budushcheho. Novaia yndustryalnaia volna na Zapade: Antolohyia. M.: Academia, 1999. P.337-371 (in Russian)
Senge, P., Kleyner, A., Roberts, Sh., Ross, R. B., & Smit B. Dzh. (2003). Tanets peremen: novyye problemy samoobuchayushchikhsya organizatsiy. M.: ZAO «Olimp-Biznes». (in Russian)
Tsymbal, L. I. (2007). Peredumovy formuvannia svitovoho rynku osvitnikh posluh. Ekonomichnyi visnyk universytetu. Zbirnyk naukovykh prats uchenykh ta aspirantiv, 1, 54–60. (in Ukrainian)
