РЕАЛЬНІ ТА ОФІЦІЙНІ ПОВНОВАЖЕННЯ МЕНЕДЖЕРА

Анотація

Стаття присвячена реальним та офіційним повноваженням менеджера, їх особливостям, спільним та відмінним рисам. Успішність організації прямим чином залежить від того, хто її очолює і яку команду менеджерів він сформував, тобто від рівня менеджменту. Повнова­ження в менеджменті – це реальна можливість впливати на поведінку інших, змінювати її у визначеному напрямі. У системі офіційних повноважень керівника закладена потенційна влада над підлеглими, а реальні повноваження залежатимуть від того, як формуються його взаємини з навколишнім середовищем – безпосередніми керівниками, підлеглими та колега­ми. Значній кількості людей здається, що наявність влади надає можливість нав’язувати свою волю незалежно від почуттів, бажань і здібностей іншої особи. Якщо б це було так, то призначені керівники організації завжди мали би владу для здійснення впливу щонайменше на своїх підлеглих. Офіційні повноваження дають можливість особі прямо або опосередкова­но впливати на членів організації. Об’єкт влади підпорядковується впливу не за власним ба­жанням, а виходячи з обов’язку виконувати розпорядження суб’єкта влади. За будь-яких умов офіційні повноваження у чистому їх вигляді формують у підлеглого виключно зовнішню мотивацію на виконання своїх трудових обов’язків. Під реальними повноваженнями у вузь­кому значені розуміється авторитет або вплив людини у контексті неофіційних взаємовідно­син у системі управління. Основою таких повноважень є, передусім, особистісні якості люди­ни. У широкому значенні реальні повноваження – це поєднання формальних та реальних повноважень у вузькому значені, коли особа, що займає офіційну посаду в системі управлін­ня організації з відповідними владними повноваженнями, також має вплив на людей завдя­ки своїм особистісним якостям, зокрема авторитету. За результатами проведеного дос­лідження встановлено, що основою офіційних повноважень є винагороди, примус, нормати­ви, основою ж реальних повноважень можуть бути знання, експертні навички, еталон