ПРОРИВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ РОЗРОБКИ НОВОЇ ПОСТНЕКЛАСИЧНОЇ ЛЮДИНОМІРНОЇ НАУКИ В СФЕРІ ГОСПОДАРСТВОЗНАННЯ
Анотація
Вихід з глобальної кризи, що поглиблюється, можливий через кардинальну зміну методології осягнення цілісної реальності. Традиційна механіко-матеріалістична наука явно ігнорує цілісність світу і людини, її духовність. Триалектика як істинний метод осягнення живого цілісного світу і нова особистісна методологія, що зараз розробляється, виходить з визнання єдиної триіпостасної – духовно-біо-соціальної природи людини, специфіка якої як представника особливого свідомого природного роду визначається людяністю, в якій закладено свобода-відповідальність особистісної благісної творчості. Триіпостасная природа людини, її людяність виражається в уномі як висхідному глибинному коді людського життєрозгортання – потенціальній універс-якості життєвого процесу розгортання особистості, котрий досягає своєї вищої форми в кожному вчинку особистості, коли її самореалізація набуває особистісної якості свободи-відповідальності.
Осягнення уному, що включає в себе геном і мемон, спрямовано на задання целераціональності трансформаціям господарства людяних смислів-цінностей, які дозволяють досліджувати глибинну духовно-смислову єдність роздільно діючих суб’єктів господарювання. Уноміка – це нова доленосна наука про людяність, що має своєю метою дослідження і обґрунтування благісного формату життєдіяльності-вчинку особистості-мікрокосму, виходячи з розуміння-розгортання синкретичної розмірності ціннісно-смислового Універсума (макрокосму). Вона потребує духовно-досвідної, екзистенційної основи пізнання людини, яке затверджує верховенство особистості. У цьому сенсі першорядну роль при осягненні уному особистості грає проблема дослідження її екзистенціалів, що задають смисли життя для продуктивної для людства господарської творчості. Розкрито формат «уноміка – глобалістика». Три головні екзистенціали людського існування: духовність, свобода і відповідальність (В. Франкл). Осмислення їх у новому форматі триалектики дозволило заглибитися до розуміння екзистенціалу «свобода-відповідальність». Третім екзистенціалом буття людини у світі є любов.
Завантаження
Посилання
Задорожный Г. В. Духовно-ноосферно-устойчивое хозяйственное развитие как стратегический вектор возрождения украинского общества. Харьков : ВННОО имени В. И. Вернадского, 2015. 108 с.
Cтепин В. С., Аршинов В. И., Гусейнов А. А., Лекторский В. А., Пружинин Б. И., Федотова В. Г. Анализ структуры и динамики науки в социокультурном контексте. Материалы обсуждения избранных трудов В. С. Стёпина. Вопросы философии. 2017. № 12. URL: http://vphil.ru/index.php?option=com_content&task=view&id= 1834&Itemid=52 (дата звернення: 15.05.2019)
Гроф С. Величайшее путешествие: Сознание и тайна смерти. М. : АСТ, 2007. 475 с.
Колот А. М. Наука о труде: становление и теоретико-методологическое обновление. Политическая экономия: прошлое, настоящее, будущее. К. : ЦУЛ, 2014. С. 799‒822.
Задорожный Г. В., Задорожная О. Г. Человечное мирохозяйственное видение (Очерки новой личностной методо-логии). Харьков : Точка, 2017. 261 с.
Налимов В. В. Спонтанность сознания. Вероятностная теория смыслов и смысловая архитектоника личности. М. : Академический проект; Парадигма, 2011. 399 с.
Франкл В. Человек в поисках смысла : Сборник. М. : Прогресс, 1990. 368 с.
Задорожна О. Г. Сучасне господарство: постнекласична методологія як основа розгортання антикризових трансформацій : монографія. Харків : «Точка», 2018. 356 с.