Актуальні тенденції та особливості застосування організаційних моделей забезпечення інноваційного розвитку регіонів

Анотація

Важливість дослідження, науки та інновацій, як ключових чинників процвітання, набуває все більшої актуальності через те, що людство знаходиться на порозі нової хвилі трансформаційних нововведень, нової епохи, де цифрові технології все більше зближаються з фізичним світом. Існує гостра необхідність у визначенні пріоритетів у інвестиціях та заповненні прогалин у зв’язку з проривними інноваціями. Важливо сформувати регуляторні рамки, які заохочуватимуть, а не заважатимуть інноваціям, а також сприятимуть інноваційному та діловому середовищам бізнесу. Краще розуміння зміни динаміки науки, досліджень та інновацій та їх впливу на країну дозволить посилити реакцію на швидкозмінний світ, забезпечуючи цим своєчасне втручання у формування інноваційної політики. У статті окреслені сучасні тенденції та представлені основні риси зміни характеру інновацій: швидкість, складність, концентрація переваг, споживачі, витрати. Виявлені та розкриті найвпливовіші проблеми, що стримують інноваційний розвиток: апаратні рамки, заблоковані проблеми, неефективне багаторівневе управління. Сформовані переваги впровадження концепції смарт-спеціалізації у регіонах: дослідження нових ринків можливостей, формування легкого обміну знаннями між різними сферами знань, використання відповідним розмаїттям у сферах знань, спонукання до структурної перебудови економіки шляхом запровадження інноваційних практик в економіці та суспільстві. Розкриті особливості застосування впровадження моделі управління інноваційним розвитком на основі взаємодії Triple Helix, тобто синергії між усіма, пов’язаними з інноваціями сферами суспільної діяльності – дослідницькими установами, бізнесом, державними інститутами на регіональному рівні. Представлені соціальні інновації як інструмент реалізації складних міжсекторальних взаємодій у межах стратегій сталого розвитку та економічного зростання регіону.