Вираженість статевого потягу: норма і патологія. Роздуми на тему
Анотація
Вираженість статевого потягу може бути різною і розташовується у певному континуумі. На одному його полюсі – відсутність статевого потягу, на іншому – його патологічне посилення. Серед розладів статевого потягу найчастіше діагностується його ослаблення (у 33,4% жінок, займаючи перше місце серед інших патосексологічних симптомів, і у 15,8% чоловіків). Наводяться визначення гіпоактивного статевого потягу в МКХ-10 (1992), його Діагностичних дослідницьких критеріях (ДДК) МКХ-10 (1993) і МКХ-11. У ДДК МКХ‑10 одним із загальних діагностичних критеріїв сексуальних дисфункцій є тривалість їх існування, яка має становити щонайменше 6 місяців. Серед загальних діагностичних критеріїв сексуальних дисфункцій МКХ-11 виділяють такі, як наявність їх існування протягом як мінімум кількох місяців та необхідність існування пов’язаного з ними клінічно значущого дистресу. Ці критерії відображені й у характеристиці гіпоактивної дисфункції статевого потягу (HA00) МКХ-11. У МКХ-10 (1992) такі діагностичні критерії були відсутні. У зв’язку з цим виникають такі питання: (1) Чому встановлення діагнозу сексуальної дисфункції вимагає такого тривалого часу її існування? (2) Що мають робити лікар і хворий на протязі цього періоду: чекати доки сексуальний розлад, можливо, нівелюється сам по собі чи фіксувати подальше зниження якості життя пацієнта? (3) Чому фахівець у галузі сексуального здоров’я, який отримав професійну підготовку, не має можливості поставити відповідний діагноз до закінчення як мінімум тримісячного терміну? Інший аспект проблеми – можливість встановлення діагнозу тієї чи іншої сексуальної дисфункції в МКХ-11 лише в тому випадку, коли сексуальна проблема пов’язана із клінічно значущим дистресом. Раніше повідомлялося, що діагностичний посібник, який готується (МКХ-11), буде націлювати на те, що не існує жодних нормативів сексуальної активності. Якщо індивід задоволений своєю сексуальною активністю, можливість встановлення діагнозу сексуальної дисфункції одразу виключається. Охарактеризований підхід розмиває поняття норми та патології. Однак слід зазначити, що у затвердженій МКХ-11 гіпоактивна дисфункція статевого потягу представлена досить широко, і хоча одним з її діагностичних критеріїв є наявність особистісного дистресу, пов’язаного з нею, настільки жорсткого підходу до її діагностики порівняно з настоновою, яка мала місце на етапі підготовки даної класифікації, не спостерігається. На думку автора, твердження, що асексуальність може бути одним із нормальних проявів, не є виправданим, і поняття «здорова асексуальність» є парадоксальним.
Завантаження
Посилання
Bell, A. P.; Weinberg, M. S. (1978). Homosexualities. A Study of Diversity Among Men and Women. NY: Simon and Schuster, 1978.
Blumstein, P.; Schwartz, P. (1983). American Couples. New York: William Morrow and Company, Inc.
Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. Fifth Edition. (2013). United States: American Psychiatric Association. 947 p.
ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics. 2024-01. https://icd.who.int/browse/2024-01/mms/en#1189253773
Kelly, G. F. (2000). Fundamentals of modern sexology. St. Petersburg: Piter. 896 p.
Kocharyan, G. S. (2021). Diminished libido, its manifestations and definitions of hypoactive sexual desire disorder. Health of Man, No4 (79), 90–97. https://doi.org/10.30841/2307-5090.4.2021.252407
Kocharyan, G. S. (2008). Homosexuality and the modern society. Kh.: EDENA. 240 p.
Kocharyan, G. S. (2023). Hypnosuggestion in increasing sexual desire. Clinical observation. Health of Man, 2(85), 31–35. https://doi.org/10.30841/2786-7323.2.2023.286434
Kocharyan, G. S. (2022). Hypoactive sexual desire due to physiological conditions, influences of social and psychological factors, disregard for sexual needs of a woman. Health Man; 82(3), 56–65. https://doi.org/10.30841/2307-5090.3.2022.270828
Kocharyan, G.S. (2024). Hyposexuality its overcoming. Kharkov: Publisher O. A. Miroshnichenko. 390 p.
Kocharyan, G. S. (2022). Prevalence of diminished libido and hypoactive sexual desire disorder. Health of Man, 4(79), 72–78. https://doi.org/10.30841/2307-5090.4.2021.252399
Kocharyan, G. S. (2024). Sexual constitution and sexual biography. Health of Man, 1(88), 35–39. https://doi.org/10.30841/2786-7323.1.2024.303816
Kon, I. S. (2006). Faces and masks of same-sex love. Moonlight at dawn. 2nd ed., revised and expanded. M.: Astrel, AST. 574 p.
Laumann, E. O.; Gagnon, J. H.; Michael, R. T.; Michaels, S. (1994). The Social Organization of Sexuality: Sexual Practices in the United States. Chicago: The University of Chicago Press.
Laumann, E. O.; Paik, A.; Rosen, R. C. (1999). Sexual Dysfunction in the United States. JAMA, 281(6), 537–544. https://doi.org/10.1001/jama.281.6.537
Leiblum, S. R., editor. (2010). Chapter 1. Introduction and Overview. Clinical Perspectives on and Treatment for Sexual Desire Disorders. Treating Sexual Desire Disorders. A Clinical Casebook. New York; London; The Guilford Press. 1–22.
Life without sex: who are asexuals and antisexuals. https://img1.zolushka-project.com/img/full/d84f9dbdcd4a4fc77baea6cead6376c06fe7fe84.jpeg
Reed, Geoffrey M.; Drescher, Jack; Krueger, Richard B; Atalla, Elham; Cochran, Susan D; First, Michael B.; Cohen-Kettenis, Peggy T.; Arango-de Montis, Iván; Parish, Sharon J.; Cottler, Sara; Briken, Peer; Saxena, Shekhar. (2016). Disorders related to sexuality and gender identity in the ICD-11: revising the ICD-10 classification based on current scientific evidence, best clinical practices, and human rights considerations. World Psychiatry, 15(3), 205–221. https://doi.org/10.1002/wps.20354
The ICD-10 Classification of Mental and Behavioural Disorders. Diagnostic criteria for research. Geneva: World Health Organization, 1993. Reprinted 1997, 2003. Printed in Switzerland, reprinted in Malta. https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/37108/9241544554.pdf
The ICD-10 classification of mental and behavioural disorders: clinical descriptions and diagnostic guidelines. (1992). Geneva: World Health Organization.
Vasilchenko, G.S. (1977). Sexual constitution. General sexopathology. Manual for physicians. Moscow: Medicine. 216–233.
