Особливості емоційного компоненту есенціальної саморегуляції, що пов’язані із задоволеністю шлюбом жінок

Анотація

Стаття присвячена дослідженню емоційного компоненту есенціальної саморегуляції, що пов’язан із  задоволеністю шлюбом жінок. Проаналізовані сучасні дослідження різних аспектів емоційної сфери особистості та їх зв’язок із задоволеністю шлюбом. Емоційний компонент есенціальної саморегуляції розглядається як один зі складових психічних регуляторів реалізації тенденції до самоактуалізації людини. Шлюб це один із напрямків самореалізації особистості, в якому також реалізується тенденція до самоактуалізації. Отже нами була висунута гіпотеза, що емоційні чинники, що перешкоджають реалізації тенденції до самоактуалізації пов’язані із зниженням рівня задоволеністю  шлюбом. В досліджені взяли участь 121 жінка у віці 25 – 40 років. Була використана авторська методика ОДЕС (Опитувальних діагностики есенціальної саморегуляції). Дослідження спирається на концепцію Есенціальної саморегуляції – системи емоційних, поведінкових і комунікативних механізмів психічної саморегуляції, що забезпечує реалізацію тенденції до самоактуалізації людини.  В результаті дослідження було підтверджено гіпотезу про зворотній зв’язок між емоційним компонентом есенціальної саморегуляції і задоволеністю шлюбом. Виявилося, що серед чотирьох способів емоційного реагування, а саме: ефективність, амбівалентність, оптимум та апатія саме останній спосіб – апатія має значущу зворотну кореляцію із задоволеністю шлюбом у жінок. Однофакторний лінійний регресійний аналіз між змінними апатія і задоволеність шлюбом показали наявність взаємовпливу, що дало змогу казати про порочне коло, в якому якщо жінка схильна реагувати зі зниженим емоційним тонусом – апатично, вона і шлюб буде схильна сприймати без ентузіазму, і,  навпаки, коли жінка сприймає свій шлюб таким, що не приносить задоволення, це предиспонує апатії.