Моральні збитки міграційної травми дітей (за матеріалами міжнародного стажування в галузі освіти і гуманітарних наук)

  • Жанна Вірна Волинський національний університет імені Лесі Українки (Україна) https://orcid.org/0000-0001-8134-2691
  • Анна Марія Ейнг Папський Католицький Університет Парани (Бразилія) https://orcid.org/0000-0003-0224-5880
Ключові слова: міграція, міграційна ресоціалізація дітей, моральна травма, моральні збитки, крос-культурна терапія, міжкультурна освіта

Анотація

Стаття присвячена теоретичному аналізу моральних збитків міграційної травми дітей в контексті обміну досвідом за матеріалами міжнародного стажування. Метою презентованої статті є аналітичний огляд напрацювань з проблеми травми міграційної ресоціалізації дітей в контексті збереження ментального здоров’я та прав дитини (за матеріалами наукового стажування за програмою післядипломної освіти в галузі освіти і гуманітарних наук, ПУКПР, Курітіба, Бразилія). В основу покладено метод бібліографічного огляду теоретико-емпіричних джерел із зазначеної проблеми та метод психологічного моделювання як відтворення функціонального змісту моральних збитків міграційної травми дітей. До результатів належить презентація методологічної архітектоніки проблеми міграції в межах теорії інтерсекціональності та концепції соціальної категоризації. Зазначено, що досвід бразильської міграційної політики орієнтований на базове обслуговування потреб дітей-мігрантів в межах освітнього та психологічного простору. Детально презентовано наукову позицію А.М. Енг у вивченні прав дитини в гуманітарних ситуаціях та культивації міжкультурних шкільних програм. Конкретизовано психологічну підтримку в крос-культурній ситуації міграції та обґрунтовано наслідки моральних конфліктів для дитини в межах етнопсихоаналізу і соціально-когнітивних теорій посттравматичного стресового розладу. Підкреслено врахування вразливості дитини в переживанні моральної травми міграції. Визначено фактори моральних збитків міграційної травми дітей та ознаки ризику для їх психічного здоров’я. Обґрунтовано залежність моральних збитків дітей від ідентифікаційного досвіду та міграційного проекту батьків. Клінічна діяльність бразильських психологів зосереджена в крос-культурній психотерапії, яка базується на комплементарній основі транскультурних особливостей дорослих мігрантів та їх дітей. У висновках зазначено, що в межах міжнародного наукового стажування в галузі освіти та гуманітарних наук (Папський католицький університет Парани, Бразилія) вдалося ознайомитися з психологічними та освітньо-дослідницькими практиками роботи з дітьми-мігрантами. Подібні міждисциплінарні практики можуть бути успішно застосовані в Україні, адже війна та пов’язані з нею міграція, переселення та біженство актуалізують питання міжкультурної освіти та впровадження крос-культурної психотерапії.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Betts, J. (2013). Diferença cultural, sofrimentos da identidade e a clínica psicanalítica hoje. SIG Revista de Psicanálise. 2(1). 85–97. https://sig.org.br/bkp/wp-content/uploads/2015/04/Revista-2.pdf

Bezerra, C.B., Martins-Borges, L., Cunha, M.P. (2019). Filhos das fronteiras: revisão de literatura sobre imigração involuntária, infância e saúde mental. Revista. CES Psicologia. 12(2), 26–40. https://doi.org/10.21615/cesp.12.2.3

Charuvastra, A., Cloitre, M. (2008). Social bonds and posttraumatic stress disorder. Annual Review of Psychology. 59. 301−328. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.58.110405.085650

Collins, P.H. (2015). Intersectionality's definitional dilemmas. Annual Review of Sociology. 41(1), 1–20. https://doi.org/10.1146/annurev-soc-073014-112142

Ehlers, A., Clark, D.M. (2000). A cognitive model of posttraumatic stress disorder. Behaviour Research and Therapy. 38. 319−345. https://doi.org/10.1016/s0005-7967(99)00123-0

Ehlers, A., Clark, D.M. (2000). A cognitive model of posttraumatic stress disorder. Behaviour Research and Therapy. 38. 319−345. https://doi.org/10.1016/s0005-7967(99)00123-0

Ehntholt, K.A., Yule, W. (2006). Practitioner review: assessment and treatment of refugee children and adolescents who have experienced war-related trauma. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 47(12), 197–210. http://dx.doi.org/10.1111/j.1469-7610.2006.01638.x

Elwood, L.S., Han, K.S., Olatunji, B.O., Williams, N.L. (2009). Cognitive vulnerabilities to the development of PTSD: A review of four vulnerabilities and the proposal of an integrative vulnerability model. Clinical Psychology Review. 29. 87−100. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2008.10.002.

Eyng A.M., Mota G.L., Pinto M.L.S., Sehn C. (2018). The right to diversity in the route of interculturality in the school curriculum. Ensaio. 26(99). 373–396. https://doi.org/10.1590/S0104-40362018002601412

Eyng, A.M. (2019). Infâncias e violências: garantia de direitos no cotidiano de crianças e adolescentes: contribuições de programas desenvolvidos na órbita estatal e da sociedade civil no âmbito internacional. Curitiba: PUCPRESS. http://old.champagnat.org/shared/bau/Infancias_e_violencias_Relatorio2018.pdf

Eyng, A.M., Cardoso, J.C. (2021). O direito à educação em situação humanitária: contornos intersetoriais nas práticas profissionais. Educação e formação de professores: inspirações, espaços e tempos e tempos da educação em diálogo. Curitiba: EDITORA CRV. 19-36. https://doi.org/10.24824/978652511646.4.19-36

Eyng, A.M., Ferreira, B.P., Padilha L.R. (2023). Hospitalidade no (des)tensionamento das identidades via educação intercultural. Revista Portuguesa de Filosofia. 78(4). 1713–1740. https://doi.org/10.17990/rpf/2022_78_4_1713

Freud, S. (2010). Além do princípio do prazer. Obras completas. São Paulo : Companha das Letras. Vol. 14. 161-239.

Galina, V.F., Silva, T.B., Haydu, M., Martin, D. (2017). A saúde mental dos refugiados: um olhar sobre estudos qualitativos. Interface. 21(61). 297–308. https://doi.org/10.1590/1807-57622016.0929

Guerraoui, Z., Pirlot, G. (2011). Comprendre et traiter les situations interculturelles. Bruxelas, BEL: Groupe de Boeck.

Hasanović, M. (2011). Psychological consequences of war-traumatized children and adolescents in Bosnia and Herzegovina. Acta Medica Academica. 40. 45–66. http://dx.doi.org/10.5644/ama2006-124.8

Hassan, G., Kirmayer, L.J., Mekki-Berrada, A., Quosh, C., Chammay, R., Deville-Stoetzel, J. B., Youssef, A., Jefee-Bahloul, H., Barkeel-Oteo, A., Coutts, A., Song, S., Ventevogel, P. (2015). Culture, Context and the Mental Health and Psychosocial Wellbeing of Syrians: a review for mental health and psychosocial support staff working with syrians affected by armed conflict. Geneva, SWZ: UNHCR. https://www.unhcr.org/media/culture-context-and-mental-health-and-psychosocial-wellbeing-syrians-review-mental-health-and

Horowitz, M.J. (1986). Stress-response syndromes: A review of posttraumatic and adjustment disorders. Hospital & Community Psychiatry. 37. 241−249. https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=6e84442e5f0d1fb1196bdb20c3562a33db8abf8c

Hossin, M.Z. (2020). International migration and health: It is time to go beyond conventional theoretical frameworks. BMJ Global Health. 5. 1–7. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2019-001938

INEE. (2006). Requisitos Mínimos para educação em Emergência, Crises Crónicas e Reconstrução. Edição em língua portuguesa publicada pela Escola Superior de Educação. Viana do Castelo: Instituto Politécnico de Viana do Castelo. http://internacional.ipvc.pt/sites/default/fi les/livro_INEE_MSEE_PT.pdf.

Janoff-Bulman, R. (1989). Assumptive worlds and the stress of traumatic events: Applications of the schema construct. Social Cognition. 7. 113−136. https://www.proquest.com/docview/848859633?sourcetype=Scholarly%20Journals

Martins-Borges, L., Pocreau, J-B. (2009). Reconhecer a diferença: o desafio da etnopsiquiatria. Psicologia em Revista. 15(1). 232-245. http://pepsic.bvsalud.org/scielo.php?script=sci_arttext&pid=S1677-11682009000100014&lng=pt&nrm=iso>

McCann, L., Pearlman, L.A. (1990). Psychological trauma and the adult survivor: Theory, therapy, and transformation. Philadelphia: Brunner/Mazel. https://doi.org/10.4324/9781315803715

Melo-Carvalho, M.T. (2012). Sofrimento psíquico, acontecimento traumático e angústia pulsional. Psicologia em Estudo. 17(3). 487-497. https://www.scielo.br/j/pe/a/3Jmg8gW98TXYx79j65WmPxw/?format=pdf

Moro, R.M. (2015). Psicoterapia transcultural da migração. Psicologia USP. 26(2). 186–192. https://www.redalyc.org/articulo.oa?id=305141020009

Pacheco, E.F.H., Eyng, A.M. (2020). A educação intercultural como possibilidade em processos decoloniais na garantia dos direitos da infância. Revista Ibero-Americana de Estudos em Educação. 15. 110–124. https://doi.org/10.21723/riaee.v15i1.12370

Reppold, C.T., Pacheco, J., Bardagi, M., Hutz, C. (2002). Prevenção de problemas de comportamento e desenvolvimento de competências psicossociais em crianças e adolescentes: uma análise das práticas educativas e dos estilos parentais. Situações de risco e vulnerabilidade na infância e na adolescência: aspectos teóricos e estratégias de intervenção. São Paulo, SP: Casa do Psicólogo. 7–51.

Rosa, M.D. (2012). Migrantes, Imigrantes e Refugiados: a clínica do traumático. Revista Cultura e Extensão USP. 7. 67–76. https://doi.org/10.11606/issn.2316-9060.v7i0p67-76.

Sturm, G., Baubet, T., Moro, M. R. (2010). Culture, trauma and subjectivity: The french ethno-psychoanalitic approach. Traumatology. 16(4). 27–38. https://doi.org/10.1177/1534765610393183

TOGETHER. (2021). Rede internacional dos territórios de corresponsabilidade. https://wikispiral.org.

Tummala-Narra, P. (2014). Cultural Identitiy in the context of trauma and immigration from a psychoanalytic perspective. Psychoanalytic Psychology. 31(3). 396–409. http://dx.doi.org/10.1037/a0036539

UNESCO. (2007). Directrices de la Unesco sobre la educación intercultural, Sección de Educación para la Paz y los Derechos Humanos División de Promoción de la Educación de Calidad Sector de Educación. UNESCO Paris. https://www.calameo.com/read/0057289233145cca05397

Опубліковано
2024-06-30
Цитовано
Як цитувати
Вірна, Ж., & Ейнг, А. М. (2024). Моральні збитки міграційної травми дітей (за матеріалами міжнародного стажування в галузі освіти і гуманітарних наук). Психологічне консультування і психотерапія, (21), 11-17. https://doi.org/10.26565/2410-1249-2024-21-02