Психологічний зміст поняття «ментальне здоров’я журналіста» в контексті професійної діяльності
Анотація
У статті обґрунтовується психологічний зміст поняття "психічне здоров'я журналіста" як самостійного наукового конструкту. Актуальність проблеми зумовлена відсутністю формального теоретичного визначення конструкту «ментальне здоров’я журналіста» попри понад два десятиліття емпіричних досліджень. Мета дослідження — обґрунтувати психологічний зміст цього поняття через інтеграцію загальнопсихологічних моделей зі специфікою журналістської діяльності. Методи: систематичний аналіз п’яти загальнопсихологічних моделей (двоконтинуумна К. Кейса, шестивимірна К. Ріфф, PERMA, PMH-Scale, ProQOL), зіставлення їхніх пояснювальних спроможностей із характеристиками журналістської праці, верифікація на даних ІМІ (2022–2025). Результати показують, що шість характеристик журналістики — хронічний травматичний вплив як професійна вимога, коливання подвійної ролі, громадянсько-екзистенційна дуальність воєнного часу, тягар інформаційної війни, неможливість ротації та організаційна тиша — роблять існуючі моделі необхідними, але недостатніми. Запропоновано оригінальне визначення: психічне здоров'я журналістів — це двовимірний динамічний стан, що діє на чотирьох рівнях — індивідуальному, професійному, організаційному та структурному. Модель інтегрує рамкову модель подвійного континууму Кіза, модель ProQOL Штамма, евдемонічні виміри Ріфф та рефлексивний підхід Найдьонової. Верифікація за даними поздовжнього аналізу IMI (2022–2025) підтверджує здатність моделі враховувати як деструктивні, так і адаптивні тенденції. Перспективи включають емпіричне тестування за допомогою ProQOL, PMH-Scale та CD-RISC на вибірці українських журналістів.
Завантаження
Посилання
Arefniia, S. (2025). Peculiarities of experiencing subjective well-being among Ukrainian internally displaced women and women from other countries. Vcheni zapysky Universytetu «KROK», 4(80), 380–394. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-80-380-394 [in Ukrainian].
Karamushka, L., Tereshchenko, K., & Kredentser, O. (2022). Adaptation of the BBC-SWB and PMH-Scale instruments on a Ukrainian sample. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia, 3–4(27), 85–94. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.8 [in Ukrainian].
Naidonova, L. A. (2013). Media psychology: Foundations of the reflexive approach. Imeks-LTD. [in Ukrainian].
Institute of Mass Information. (2024). Deterioration of the psychological state of journalists. https://imi.org.ua/monitorings/58-ukrayinskyh-zhurnalistiv-zaznachayut-pro-pogirshennya-psyhologichnogo-stanu-opytuvannya-imi-i61799 [in Ukrainian].
Institute of Mass Information. (2025). Annual IMI survey: Journalists in 2025. https://imi.org.ua/monitorings/richne-opytuvannya-imi-zhurnalisty-u-2025-mu-vysnazheni-ale-stijkishi-j-bilsh-adaptovani-do-vijny [in Ukrainian].
Backholm, K., & Björkqvist, K. (2010). The effects of exposure to crisis on well-being of journalists. Media, War & Conflict, 3(2), 138–151. https://doi.org/10.1177/1750635210368309
Connor, K. M., & Davidson, J. R. T. (2003). Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale. Depression and Anxiety, 18(2), 76–82. https://doi.org/10.1002/da.10113
Demerouti, E., Bakker, A. B., Nachreiner, F., & Schaufeli, W. B. (2001). The job demands-resources model of burnout. Journal of Applied Psychology, 86(3), 499–512. https://doi.org/10.1037/0021-9010.86.3.499
Feinstein, A., Owen, J., & Blair, N. (2002). A hazardous profession: War, journalists, and psychopathology. American Journal of Psychiatry, 159(9), 1570–1575. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.159.9.1570
Feinstein, A., Osmann, J., & Patel, V. (2018). Symptoms of PTSD in frontline journalists: A retrospective examination of 18 years of war and conflict. Canadian Journal of Psychiatry, 63(9), 629–635. https://doi.org/10.1177/0706743718777396
Figley, C. R. (1995). Compassion fatigue: Coping with secondary traumatic stress disorder in those who treat the traumatized. Brunner/Mazel.
Flannery, R. B. (2022). News journalists and posttraumatic stress disorder: A review of literature, 2011–2020. Psychiatric Quarterly, 93(1), 151–159. https://doi.org/10.1007/s11126-021-09920-z
Herrera Damas, S., & Valero-Pastor, J. M. (2026). Emotional well-being in journalists. Journalism and Media, 7(1), 21. https://doi.org/10.3390/journalmedia7010021
Idås, T., Backholm, K., & Korhonen, J. (2019). Trauma in the newsroom. European Journal of Psychotraumatology, 10(1), 1620085. https://doi.org/10.1080/20008198.2019.1620085
Keyes, C. L. M. (2002). The mental health continuum. Journal of Health and Social Behavior, 43(2), 207–222. https://doi.org/10.2307/3090197
Keyes, C. L. M. (2005). Mental illness and/or mental health? Journal of Consulting and Clinical Psychology, 73(3), 539–548. https://doi.org/10.1037/0022-006X.73.3.539
Lukat, J., Margraf, J., Lutz, R., van der Veld, W. M., & Becker, E. S. (2016). Psychometric properties of the Positive Mental Health Scale. BMC Psychology, 4, Article 8. https://doi.org/10.1186/s40359-016-0111-x
McCann, I. L., & Pearlman, L. A. (1990). Vicarious traumatization. Journal of Traumatic Stress, 3(1), 131–149. https://doi.org/10.1002/jts.2490030110
Osmann, J., Dvorkin, J., Inbar, Y., Page-Gould, E., & Feinstein, A. (2021). The emotional well-being of journalists. Media, War & Conflict, 14(4), 476–502. https://doi.org/10.1177/1750635219895998
Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 1069–1081. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069
Seely, N. (2019). Journalists and mental health. Newspaper Research Journal, 40(2), 239–259. https://doi.org/10.1177/0739532919835612
Seligman, M. E. P. (2011). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. Free Press.
Smith, R. J., Drevo, S., & Newman, E. (2018). Covering traumatic news stories. Stress and Health, 34(2), 218–226. https://doi.org/10.1002/smi.2775
Stamm, B. H. (2010). The concise ProQOL manual (2nd ed.). ProQOL.org. https://proqol.org/proqol-manual
World Health Organization. (2022). World mental health report: Transforming mental health for all. WHO. https://www.who.int/publications/i/item/9789240049338
