Особливості навчальної мотивації підлітків із соціально вразливих сімей в контексті прояву їхніх базових емоцій

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості підлітків, які виховуються у соціально вразливих сім’ях (родини ВПО, учасників бойових дій, сім’ї з досвідом травматизації, насильства або залежностей), що підсилює ризики емоційної дезадаптації та зниження навчальної залученості. Метою статті є вивчення навчальної мотивації підлітків із соціально вразливих сімей у зв’язку з виразністю їхніх базових емоцій і виявлення специфіки такого взаємозв’язку шляхом порівняння з контрольною групою. У дослідженні взяли участь 155 підлітків віком 11–15 років: 73 особи з соціально вразливих сімей та 82 особи контрольної групи. Для оцінки емоційної сфери застосовано Шкалу диференціальних емоцій К. Ізарда (адаптація А.В. Леонова, М.С. Капіца) та Шкалу позитивних і негативних переживань (SPANE; адаптація В.О. Олефір, В.Ф. Боснюк, К.О. Малофейкіна). Навчальну мотивацію досліджено за допомогою Анкети шкільної мотивації (адаптація М.В. Лемак, В.Ю. Петрище) та модифікованої ідеографічної методики «Драбинка» для оцінки уявлень про власну навчальну успішність у минулому, сьогоденні та майбутньому. Використано описові статистики, критерій Манна-Уітні та кореляції Спірмена. Встановлено, що підлітки із соціально вразливих сімей мають нижчий рівень шкільної мотивації та менш оптимістичну навчальну перспективу, а їхній емоційний профіль характеризується вищою виразністю низки негативних базових емоцій і більшою зміщеністю афективного балансу до негативного полюсу. Виявлено, що зв’язки між базовими емоціями та мотиваційними показниками у цієї групи є менш системними та переважно зворотними, що може свідчити про дезінтеграцію емоційно-мотиваційної регуляції в умовах соціальної вразливості. Практичне значення результатів полягає в обґрунтуванні доцільності психолого-педагогічних програм, спрямованих на стабілізацію емоційного стану та підтримку внутрішньої навчальної мотивації підлітків із сімей ризику.