Оптимізація стратегій цифрового навчання дорослих в умовах інтенсивної цифровізації суспільства

Анотація

У статті розглянуто проблему ефективного цифрового навчання дорослих людей в умовах радикальної невизначеності, прискореної цифровізації та посилення вимог до індивідуальної адаптації в цифровому соціумі. Актуальність дослідження зумовлена тим, що для покоління умовних “цифрових емігрантів” опанування нових цифрових середовищ часто супроводжується техностресом, когнітивним перевантаженням і зниженням відчуття суб’єктного контролю. Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричній перевірці ефективних стратегій цифрового навчання дорослих з урахуванням психофізіологічних реакцій на цифрову новизну. Методи дослідження включали теоретичний аналіз джерел та психофізіологічний експеримент із застосуванням ЕЕГ-моніторингу, а також латентний профільний, дисперсійний, регресійний і медіаційний аналіз. У результаті дослідження виявлено сучасні підходи до цифрового навчання дорослих, а саме андрагогіка, самокероване навчання, мікронавчання, технологічний тьюторінг, розвиток цифрової компетентності. Емпірично доведено значущість цифрової компетентності як головного предиктора успішної адаптації до нових цифрових середовищ. Відповідно чотирьом типам психофізіологічної адаптації дорослих та стресогенним факторам роботи із цифровими середовищами обґрунтовано доцільність диференційованих стратегій навчання. Запропоновано категоріальний підхід до цифрового навчання як перехід від засвоєння окремих програм до опанування функціональної логіки груп цифрових середовищ, що сприяє зниженню цифрової тривожності, підвищенню цифрової суб’єктності та розвитку автономії дорослого користувача. Надано стратегічні рекомендації для ефективного цифрового навчання дорослих людей.