Особливості проявів копінг-стратегій підлітків з девіантною поведінкою

Анотація

У статті досліджено копінг-стратегії підлітків з ознаками девіантної поведінки. Мета – визначити найпоширеніші стратегії та їхній зв’язок із різними формами девіантності, а також виявити вікові відмінності у їх використанні. Війна рф проти України суттєво вплинула на психологічний стан підлітків, підвищивши рівень стресу та адаптаційні потреби. Підлітковий вік є кризовим періодом формування ідентичності та соціальної адаптації, тому вивчення копінгу є особливо актуальним. Дослідження проведено на вибірці з 132 підлітків віком 12–17 років. Схильність до девіантної поведінки оцінювали за тестом А. Орел, а копінг – за опитувальником Р. Лазаруса. Виявлено вікові відмінності: у групі 16–17 років зростає рівень агресії, адиктивної та саморуйнівної поведінки та знижується вольовий контроль. Кореляційний аналіз за Пірсоном засвідчив наявність слабких, помірних, виражених і сильних статистично значущих зв’язків між неадаптивними копінг-стратегіями (втеча-уникнення, дистанціювання, конфронтаційний копінг) і схильністю до ризикованої поведінки. Натомість адаптивні стратегії (самоконтроль, планування, пошук підтримки) мали помірні та виражені негативні кореляції з показниками девіантності, що підтверджує їх захисну роль. Отримані результати свідчать, що копінг-стратегії можуть виступати як чинником ризику, так і ресурсом психологічного захисту, впливаючи на поведінкові прояви підлітків. Це обґрунтовує необхідність впровадження в закладах освіти психологічних програм розвитку адаптивних копінг-умінь і профілактики дезадаптивної поведінки.