Особливості психічної регуляції емоційного стану студентів в умовах впливу стресорів воєнних дій
Анотація
Досліджуються проблемні аспекти організації спрямованої взаємодії свідомого і неусвідомлюваного рівнів регуляції емоційних станів студентів в умовах стресогенних впливів. Метою дослідження є визначення особливостей взаємозв’язку представленого складовими емоційного інтелекту свідомого і вираженого через психологічні захисти несувідомлюваного рівнів психічної регуляції емоційних станів студентів в умовах тривалого впливу стресорів воєнних дій. Досліджуваними були 84 студенти (вік в роках: Me = 20; min = 18; max = 25). В емпіричному дослідженні застосовувалися наступні методики: «Діагностика емоційного інтелекту» Н. Холла (для діагностики складових свідомого рівня регуляції емоційного стану), “Індекс життєвого стилю” (для діагностики автоматизмів психологічних захистів); «Шкала психологічного стресу» PSM-25 (для визначення стресогенного психічного напруження); Фрайбурзький особистісний опитувальник, форма В (для визначення неадаптивних психічних станів). Результати. Встановлено, що стресогенне психічне напруження досліджуваних обернено пов’язане з їх здатністю до управління власними емоціями (Rs = -.375; p = .000) і з інтегральним показником конструкту емоційного інтелекту (Rs = -.232; p = .034). У більшості випадків показники складових конструкту емоційного інтелекту обернено статистично пов’язані з показниками виразності психологічних захистів. Стресогенне психічне напруження прямо пов’язано з загальною напругою психологічних захистів (Rs = .498; p = .000) і з психологічними захистами регресії (Rs = .593; p = .000), заміщення (Rs = .497; p = .000), компенсації (Rs = .249; p = .022), гіперкомпенсації (Rs = .367; p = .001). Виразність стресогенного психічного напруження і психологічних захистів прямо пов’язана з підсиленням неадаптивних станів досліджуваних. Висновки. Встановлено, що в умовах стресогенного впливу воєнних дій активація свідомого і неусвідомлюваного рівнів регуляції емоційних станів у студентів переважно має різну спрямованість. Доведено, що можливості свідомого рівня доцільної саморегуляції студентами емоційних станів ефективно реалізуються при незначному рівні стресогенного психічного напруження і вже при середньому рівні стресостійкості особистісної організації. Виявлено, що значна активація більшості психологічних захистів при помірному стресогенному психічному напруженні пов’язана з високим рівнем виразності тих станів і особистісних властивостей студентів, які відповідають тенденції розвитку дистресу.
Завантаження
Посилання
Lutsenko, O.L. (2016). Fraiburzkyi osobystisnyi opytuvalnyk FPI – perevirka validnosti ta lokalna standartyzatsiia [Freiburg Special Inspectorate FPI – Validity Review and Local Standardization]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Psykholohiia – Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Psychology, 61, 49–54. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2016_61_11
Neurova A. B., Kapinus O. S., Hrytsevych T. L. (2016). Diahnostyka indyvidualno-psykholohichnykh vlastyvostei osobystosti [Diagnosis of individual psychological characteristics of a person]. Lviv: NASV, 181. https://ep3.nuwm.edu.ua/21224/1/07-03-332%D0%9C.pdf
Nosenko E. L. (2012). Emotsiinyi intelekt yak forma proiavu vazhlyvoi skladovoi osobystisnoho potentsialu ‒ refleksyvnoi svidomosti [Emotional intelligence as a form of manifestation of an important component of personal potential - reflective consciousness]. Visnyk DNU. Seriia: Pedahohika i psykholohiia – Bulletin of DNU. Series: Pedagogy and Psychology, 20 (18), 116‒122. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdupp_2012_20_18_20
Plokhikh V., & Suponieva L. (2021). Psykholohichni zakhysty v orhanizatsii chasovoi perspektyvy studentiv v umovakh COVID-obmezhen [Psychological protections in organizing students' time perspectives under COVID restrictions]. Nauka i osvita – Science and education, 3, 12–21. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-3-2
Shpak M. M. (2020). Psykholohichna kontseptsiia rozvytku emotsiinoho intelektu osobystosti v ontohenezi [Psychological concept of the development of emotional intelligence of a person in ontogenesis]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 12: Psykholohichni nauky – Scientific Journal of the National Polytechnic University named after M. P. Dragomanov. Series 12: Psychological Sciences, 10(55), 125‒134. URL: https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series12.2020.10(55).12
Shtepa, O.S. (2012). Samomenedzhment (samoorhanizuvannia osobystosti): navch. posibnyk [Self-management (self-organization of the individual): a textbook]. Lviv: LNU im. Ivana Franka. 362. https://filos.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/03/Resurs-menedzhment.-Samomenedzhment-samoorhanizuvannia-osobystosti.-SHtepa-O.-S..pdf
Yatsiuk M. (2019). Emotsiinyi intelekt osobystosti (na khvyli Novoi ukrainskoi shkoly): Navchalno-metodychnyi posibnyk [Emotional Intelligence of the Personality (in the Wave of the New Ukrainian School): Teaching and Methodological Manual]. Vinnytsia: Vyd-vo «Dilo». 105. http://metodclaster.vn.ua/page/na_dop_met/5_2019/kaf_psiholog/Lab_psyhol/psyhologu.pdf
Barbayannis, G., Bandari, M., Zheng, X., Baquerizo, H., Pecor, K.W., & Ming X. (2022). Academic Stress and Mental Well-Being in College Students: Correlations, Affected Groups, and COVID-19. Frontiers in Psychology, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.886344
Bar-On, R. (2000). Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory / R. Bar-On, J. Parker // The handbook of emotional intelligence: Theory, development, assessment, and application at home, school, and in the workplace. San Francisco: Jossey-Bass. 363–388. https://psycnet.apa.org/record/2001-00355-018
Candeias, A.A., Galindo, E., Reschke, K., Bidzan, M. & Stueck, M. (2024). Editorial: The interplay of stress, health, and well-being: unraveling the psychological and physiological processes. Frontiers in Psychology, 15. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1471084
Carvalho, L. de Francisco, Reis, A. M., & Pianowski, G. (2019). Investigating Correlations Between Defence Mechanisms and Pathological Personality Characteristics. Revista Colombiana de Psiquiatría, 48(4), 232–243. https://doi.org/10.1016/j.rcpeng.2018.01.004
Cheban, Yu., Chebykin, O., Plokhikh, V. & Massanov, A. (2020). Emotional and volitional potential of self-mobilization in the organization of time perspective activity of highly qualified rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport. Vol 20 (Supplement issue 6), 3128 – 3137. DOI:10.7752/jpes.2020.s6424
Chebykin, O. (2023). Psycholinguistic Mechanisms of Emotion Regulation of Educational Activity. Insight: the psychological dimensions of society, 10, 117–136. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2023-10-6
Izard, C. E. (2011). Forms and Functions of Emotions: Matters of Emotion–Cognition Interactions. Emotion Review, 3(4), 371-378. https://doi.org/10.1177/1754073911410737
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1987). Transactional theory and research on emotions and coping. European Journal of Personality, 1, 141–169. https://doi.org/10.1002/per.2410010304
Mayer, J.D., Salovey, P., Caruso, D. (2004). Emotional intelligence: Theory, Findings, and Implications. Psychological Inquiry, 15 (3), 197–215. https://aec6905spring2013.wordpress.com/wp-content/uploads/2013/01/mayersaloveycaruso-2004.pdf
Nater, U.M. (2021). Recent developments in stress and anxiety research. Journal of Neural Transmission, 128, 1265–1267. https://doi.org/10.1007/s00702-021-02410-3
Peters, A., McEwen, B.S., & Friston, K. (2017). Uncertainty and stress: Why it causes diseases and how it is mastered by the brain. Progress in Neurobiology, 156, 164–188. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/ S0301008217300369
Plokhikh, V. (2022). Limitation of psychological defense on the formation of students time perspective. Insight: the psychological dimensions of society, 8, 39–55. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2022-8-4
Plokhikh, V., Kireieva, Z., & Skoromna, M. (2024). Emotional Accompaniment of the Organization of Time Perspective of Forced Ukrainian Migrants Staying Abroad. Insight: the psychological dimensions of society, 11, 15–37. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-2
Pomytkina, L., Melnyk, N., Kovtun, O., & Kokarieva, A. (2024). Features of Life Planning Among Student Youth During Wartime and the Post-Pandemic Period. Insight: the psychological dimensions of society, 12, 166–190. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-12-19
Popovych I., Plokhikh V., Hrys A., Pavliuk M., Nosov P., Zinchenko S. (2023). Operationalization of footballers’ emotional intelligence in the dimensions of motivational orientation: analysis based on the basic positions. Journal of Physical Education and Sport, 23(3), 772–781. https://doi.org/10.7752/jpes.2023.03095
Salari, N., Hosseinian-Far, A., Jalali, R., Vaisi-Raygani, A., Rasoulpoor, S., Mohammadi, M., Rasoulpoor, S. & Khaledi-Paveh, B. (2020). Prevalence of stress, anxiety, depression among the general population during the COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. Global Health, 16, 57. https://doi.org/10.1186/s12992-020-00589-w
Sattar, K., Yusoff, M.S.B., Arifin, W.N., Yasin, M.A.M. & Nor, M.Z.M. (2022). Effective coping strategies utilised by medical students for mental health disorders during undergraduate medical education-a scoping review. BMC Medical Education, 22, 121. https://doi.org/10.1186/s12909-022-03185-1
Schönfeld, P., Brailovskaia, J., Bieda, A., Zhang, X.C., & Margraf, J. (2016). The effects of daily stress on positive and negative mental health: Mediation through self-efficacyEfectos del estrés cotidiano en la salud mental positiva y negativa: mediación de la autoeficacia. International Journal of Clinical and Health Psychology, 16, 1–10. https://www.redalyc.org/pdf/337/ 33743098001_1.pdf
Selye, H. A. (1975). Confusion and Controversy in the Stress Field. Journal of Human Stress, 1, 37–44. http://dx.doi.org/10.1080/0097840X.1975.9940406
Yaribeygi, H., Panahi, Y., Sahraei, H., Johnston, T.P., & Sahebkar, A. (2017). The impact of stress on body function: A review. EXCLI Journal, 16, 1057–1072. https://doi.org/10.17179/excli2017-480
Valencia-Florez, K. B., Sánchez-Castillo, H., Baruch, K., Vázquez, P., Zarate, P., & Paz, D. B. (2023). Stress, a Brief Update. International Journal of Psichologycal Research, 16(2), 105–121. https://doi.org/10.21500/20112084.5815
Walker, G., McCabe, T. (2021). Psychological defence mechanisms during the COVID-19 pandemic: A case series. European Journal of Psychiatry, 35(1), 41–45. https://www.elsevier.es/es-revista-european-journal-psychiatry-431-articulo-psychological-defence-mechanisms-during-covid-19-S0213616320300914
Wersebe, H., Lieb, R., Meyer, A. H., Hofer, P., & Gloster, A. T. (2018). The link between stress, well-being, and psychological flexibility during an Acceptance and Commitment Therapy self-help ntervention. Relación entre estrés, bienestar y flexibilidad psicológica durante una intervención de autoayuda de Terapia de Aceptación y Compromiso. International Journal of Clinical and Health Psychology, 18(1), 60–68. https://www.sciencedirect.com/journal/international-journal-of-clinical-and-health-psychology/vol/18/issue/1
Zeigler-Hill V., Chadha S., Osterman L. (2008). Psychological defense and self-esteem instability: Is defense style associated with unstable self-esteem? Journal of Research in Personality, 42 (2), 348-364. https://doi.org/10.1016/j.jrp.2007.06.002
