Самооцінка в організації міжособистісної взаємодії осіб молодого та юнацького віку

Анотація

Проблематика організації міжособистісної взаємодії у зв’язку з формуванням самооцінки в осіб молодого та юнацького віку, що приймають життєвизначальні рішення в обтяжуючих умовах військового конфлікту, є актуальною. Метою дослідження є визначення особливостей самооцінки у відповідності до різних типів міжособистісної прив'язаності в осіб молодого та юнацького віку. Досліджуваними були 68 осіб молодого та юнацького віку. Для отримання емпіричних даних застосовані наступні методики: С. Будассі (для визначення самооцінки), Е. Чен (для визначення типу міжособистісної прив’язаності); Г. Айзенка (для визначення неадаптивних психічних станів). Результати. Не встановлено прямих лінійних статистичних зв’язків самооцінки і міжособистісної прив’язаності досліджуваних. Співвідношення самооцінки і прив’язаності визначалося з застосуванням кластерного аналізу у двох варіантах: по параметру «самооцінка»; одночасно по параметрам «безпечність прив’язаності» і «ненадійність прив’язаності». В обох варіантах з окремими відмінностями було виокремлено одну групу з високою адекватною самооцінкою, з низькою ненадійністю прив’язаності, підвищеними значеннями по безпечності прив’язаності і іншу групу з протилежними результатами. Групи суттєво відрізняються по рівню самооцінки (U = .00 при p < .001 і U = 386.50 при p = .036), по ненадійності прив’язаності (U = 297.00 при p = .009 і U = 15.00 при p < .001) і в одному варіанті – по безпечності прив’язаності (U = 409.50 при p = .261 і U = 266.50 при p < .001). Виявлено, що у досліджуваних групи з високою адекватною самооцінкою, порівняно з іншими, виразність неадаптивних психічних станів нижча: тривожність (U = 345.00 при p = .048 і U = 262.00 при p < .001); фрустрація (U = 327.00 при p = .027 і U = 295.50 при p =.001); агресивність (U= 365.00 при p < .086 і U = 356.00 при p = .013); ригідність (U = 145.50 при p< .001 і U = 269.50 при < .001). Висновки. Встановлено, що висока адекватна самооцінка відповідає виразній спроможності особистості щодо організації конструктивної взаємодії з безпечним типом міжособистісної прив’язаності та при низькому рівні вразливості по відношенню до деструктивних впливів актуальної ситуації. Знижена самооцінка досліджуваних пов’язана з підвищенням їх вразливості щодо деструктивних впливів та ненадійності міжособистісної прив’язаності. Неадаптивні психічні стани в осіб молодого та юнацького віку пов’язані зі зниженням самооцінки і зі збільшенням ненадійності міжособистісної прив’язаності.