Самооцінка в організації міжособистісної взаємодії осіб молодого та юнацького віку
Анотація
Проблематика організації міжособистісної взаємодії у зв’язку з формуванням самооцінки в осіб молодого та юнацького віку, що приймають життєвизначальні рішення в обтяжуючих умовах військового конфлікту, є актуальною. Метою дослідження є визначення особливостей самооцінки у відповідності до різних типів міжособистісної прив'язаності в осіб молодого та юнацького віку. Досліджуваними були 68 осіб молодого та юнацького віку. Для отримання емпіричних даних застосовані наступні методики: С. Будассі (для визначення самооцінки), Е. Чен (для визначення типу міжособистісної прив’язаності); Г. Айзенка (для визначення неадаптивних психічних станів). Результати. Не встановлено прямих лінійних статистичних зв’язків самооцінки і міжособистісної прив’язаності досліджуваних. Співвідношення самооцінки і прив’язаності визначалося з застосуванням кластерного аналізу у двох варіантах: по параметру «самооцінка»; одночасно по параметрам «безпечність прив’язаності» і «ненадійність прив’язаності». В обох варіантах з окремими відмінностями було виокремлено одну групу з високою адекватною самооцінкою, з низькою ненадійністю прив’язаності, підвищеними значеннями по безпечності прив’язаності і іншу групу з протилежними результатами. Групи суттєво відрізняються по рівню самооцінки (U = .00 при p < .001 і U = 386.50 при p = .036), по ненадійності прив’язаності (U = 297.00 при p = .009 і U = 15.00 при p < .001) і в одному варіанті – по безпечності прив’язаності (U = 409.50 при p = .261 і U = 266.50 при p < .001). Виявлено, що у досліджуваних групи з високою адекватною самооцінкою, порівняно з іншими, виразність неадаптивних психічних станів нижча: тривожність (U = 345.00 при p = .048 і U = 262.00 при p < .001); фрустрація (U = 327.00 при p = .027 і U = 295.50 при p =.001); агресивність (U= 365.00 при p < .086 і U = 356.00 при p = .013); ригідність (U = 145.50 при p< .001 і U = 269.50 при < .001). Висновки. Встановлено, що висока адекватна самооцінка відповідає виразній спроможності особистості щодо організації конструктивної взаємодії з безпечним типом міжособистісної прив’язаності та при низькому рівні вразливості по відношенню до деструктивних впливів актуальної ситуації. Знижена самооцінка досліджуваних пов’язана з підвищенням їх вразливості щодо деструктивних впливів та ненадійності міжособистісної прив’язаності. Неадаптивні психічні стани в осіб молодого та юнацького віку пов’язані зі зниженням самооцінки і зі збільшенням ненадійності міжособистісної прив’язаності.
Завантаження
Посилання
Alfasi, Y. (2022). Attachment style and social media fatigue: The role of usage-related stressors, self-esteem, and self-concept clarity. Cyberpsychology: Journal of Psychosocial Research on Cyberspace, 16(2). https://doi.org/10.5817/cp2022-2-2
Ammaniti, M., Van Ijzendoorn, M. H., Speranza, A. M., & Tambelli, R. (2000). Internal working models of attachment during late childhood and early adolescence: An exploration of stability and change. Attachment & Human Development, 2(3), 328–346. https://doi.org/10.1080/14616730010001587
Baumeister, R. F., Campbell, J. D., Krueger, J. I., & Vohs, K. D. (2003). Does high self-esteem cause better performance, interpersonal success, happiness, or healthier lifestyles? Psychological Science in the Public Interest, 4(1), 1–44. https://doi.org/10.1111/1529-1006.01431
Bretherton, I. (1992). The origins of attachment theory: John bowlby and mary ainsworth. Developmental Psychology, 28(5), 759–775. https://doi.org/10.1037/0012-1649.28.5.759
Brown, J. D., Dutton, K. A., & Cook, K. E. (2001). From the top down: Self-esteem and self-evaluation. Cognition and Emotion, 15(5), 615–631. https://doi.org/10.1080/02699930126063
Chaika, H. V. (2016). The self-concept as a structural and dynamic aspect of the concept of "I" in the works of Ukrainian and foreign researchers. Aktualni problemy psykholohii: Zb. nauk. prats in-tu psykholohii imeni H.S. kostiuka. NAPN ukrainy., 6(14), 215–226. https://core.ac.uk/download/pdf/132487864.pdf [in Ukrainian]
Chen, E. (2023). Attachment theory. Effective practices that will help build strong and stable relationships. Naukovyi svit. [in Ukrainian]
Deepthi, D. P., Jeyavel, S., Subhasree, G., & Jojo, C. E. (2022). Proactive coping and social-emotional adjustment among students with and without learning disabilities in Kerala, India. Frontiers in Psychology, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.949708
Frankl, V. E. (1992). Man's search for meaning: An introduction to logotherapy (I. Lasch, Per.; 4-te vyd.). Beacon Press. https://psycnet.apa.org/record/1992-98457-000
Frydenberg, E., & Lewis, R. (2000). Teaching coping to adolescents: When and to whom? American Educational Research Journal, 37(3), 727 745. https://doi.org/10.3102/00028312037003727
Hainlen, R. L., Jankowski, P. J., Paine, D. R., & Sandage, S. J. (2016). Adult attachment and well-being: Dimensions of differentiation of self as mediators. Contemporary Family Therapy, 38(2), 172–183. https://doi.org/10.1007/s10591-015-9359-1
Hazan, C., & Shaver, P. (2017). Romantic love conceptualized as an attachment process. U Interpersonal development. 283–296. https://doi.org/10.4324/9781351153683-17
Kovalova, O. (2015). The problem of defining the concept of "social intelligence" in psychological science. Osvita ta rozvytok obdarovanosti osobystosti., 10(41), 10–14. [in Ukrainian]
Krauss, S., & Orth, U. (2021). Work experiences and self-esteem development: A meta-analysis of longitudinal studies. European Journal of Personality, https://doi.org/10.1177/08902070211027142
Kuck, N., Cafitz, L., Bürkner, P.-C., Hoppen, L., Wilhelm, S., & Buhlmann, U. (2021). Body dysmorphic disorder and self-esteem: A meta-analysis. BMC Psychiatry, 21(1). https://doi.org/10.1186/s12888-021-03185-3
Kupcewicz, E., & Jóźwik, M. (2020). Association of burnout syndrome and global self-esteem among Polish nurses. Archives of Medical Science, 16(1), 135–145. https://doi.org/10.5114/aoms.2019.88626
Monteiro, R. P., Coelho, G. L. d. H., Hanel, P. H. P., de Medeiros, E. D., & da Silva, P.D.G. (2021). The efficient assessment of self-esteem: Proposing the brief rosenberg self-esteem scale. Applied Research in Quality of Life. https://doi.org/10.1007/s11482-021-09936-4
Orth, U., Richard, W., & Robins, R. (2022). Is high self-esteem beneficial? Revisiting a classic question. American Psychologist, 77(1), 5–17. https://doi.org/10.1037/amp0000922
Perih, I. (Uporiad.). (2017). Psychology workshop: psychodiagnostic techniques for self-discovery. Ternopil: «Taip». [in Ukrainian]
Plokhikh, V., & Chipilenko, O. (2023). Mental health manifestations in time perspective organization of forced migrants. Science and Education, (4), 54–62. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-4-8 [in Ukrainian]
Plokhikh, V., Kireieva, Z., & Skoromna, M. (2024). Emotional accompaniment of the organization of time perspective of forced ukrainian migrants staying abroad. Insight: The Psychological Dimensions of Society, (11), 15–37. https://doi.org/10.32999/2663-970X/2024-11-2 [in Ukrainian]
Schmidt, J. A., & Padilla, B. (2003). Self-Esteem and family challenge: An investigation of their effects on achievement. Journal of Youth and Adolescence, 32(1), 37–46. https://doi.org/10.1023/a:1021080323230
Stavropoulos, V., Lazaratou, H., Marini, E., & Dikeos, D. (2015). Low family satisfaction and depression in adolescence: The role of self-esteem. Journal of Educational and Developmental Psychology, 5(2). https://doi.org/10.5539/jedp.v5n2p109
Tus, J. (2020). Self–concept, self–esteem, self–efficacy and academic performance of the senior high school students. International Journal of Research Culture Society., 4(10), 45–59. https://doi.org/10.6084/m9.figshare.13174991.v1
Wilkinson, R. B. (2004). The role of parental and peer attachment in the psychological health and self-esteem of adolescents. Journal of Youth and Adolescence,33(6),479–493. https://doi.org/10.1023/b:joyo.0000048063.5942520
