Партисипативна взаємодія фахівців та батьків в ранньому втручанні під час війни в Україні
Анотація
В статті розглянуто життєву та професійну ситуацію, у якій опинилися фахівці раннього втручання на початку війни в Україні, їх потреби та особливості надання послуги раннього втручання сім’ям у воєнний час. Також було побудовано модель партисипативної взаємодії фахівців та родини в ранньому втручанні, на основі якої було створено чек лист «Реалізація сімейного плану раннього втручання: зустріч з сім’єю». Було використано методи анкетування та моделювання. Залучено фахівців із Харківської, Закарпатської, Одеської, Львівської, Донецької, Луганської областей та м. Вінниця (N=76). 52,6 % анкетованих фахівців були змушені змінити місце проживання, виїхавши з території активних бойових дій. Серед тих, хто виїхав, 17,1 % фахівців перебували за кордоном. 81,6 % фахівців продовжували працювати, з них 74,19 % − надавати послугу РВ, незважаючи на війну та вимушене переселення. Результати анкетування стали підґрунтям для створення моделі партисипативної взаємодії та її операціоналізації у вигляді чек листа, який складається з п’яти розділів, що відображують послідовність дій фахівців: трансдисциплінарна команда, підготовка до зустрічі з сім’єю, привітання, реалізація цілей та підтримка батьків, підсумовування та планування наступної зустрічі Розроблений чек лист базується на доказових практиках раннього втручання та дозволяє забезпечити вимірюваність партисипативної взаємодії, що забезпечує якість зустрічей при реалізації сімейного плану раннього втручання та їх відповідність рекомендованим практикам. У висновках було визначено структуру потреб фахівців РВ під час війни в Україні: отримання нових знань щодо супроводу сімей і дітей під час війни, знання про травму та роботу з нею, спілкування з колегами, фінансові й матеріальні потреби, потреба в емоційній підтримці для попередженні емоційного вигорання; обґрунтовано та розроблено чек лист «Реалізація сімейного плану раннього втручання: зустріч», який дозволяє операціоналізувати поняття партисипативної взаємодії в ранньому втручанні.
Завантаження
Посилання
Balabanova, L.M., Perelighina, L.A. (2022). Technologies for restoring the socio-psychological resources of the vitality of an individual who is experiencing the consequences of traumatic events. Aktualni doslidzhennia v suchasnii vitchyznianii ekstremalnii ta kryzovii psykholohii : monohrafiia. / za red. V.P. Sadkovoho, O.V. Timchenka. X. : Panov L.M., P. 110-126. http://repositsc.nuczu.edu.ua/handle/123456789/16640 [In Ukrainian]
Bayard, R., Mahashvili, N., Javakhishvili, J. (2017). Hidden consequences of conflict. Mental health problems and access to services among internally displaced persons in Ukraine. Tbilisi: International Alert. [In Ukrainian]
Diagnosis, therapy and prevention of medical and psychological consequences of hostilities in modern conditions. / P.V. Voloshyn et al. Kh.: State University "Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of the National Academy of Sciences of Ukraine", 2014. https://inpn.org.ua/uploads/files/ [In Ukrainian]
Guralnick, M.J. (2011). Why Early Intervention Works: A Systems Perspective. Infants Young Child. Jan 1;24(1):6-28. https://doi.org/10.1097/IYC.0b013e3182002cfe.
Kukuruza, G.V. (2013). A psychological model of early intervention: helping families raising young children with developmental disabilities: monograph. Kharkiv. [In Ukrainian]
Lahad, M. (2017). From victim to victor: The development of the BASIC PH model of coping and resiliency. Traumatology, 23(1). Р. 27–34. https://doi.org/10.1037/trm0000105
Lazarenko, V.O. (2017). Narrative as a means of reinterpreting life events in the context of the problem of a person's adaptation to the consequences of a military conflict. Problemy politychnoi psykholohii, 5(19). P.25-32. https://politpsy.org/index.php/popp/issue/view/7/ [In Ukrainian]
Ministry of Social Policy: 70% of children from families covered by early intervention are successfully socialized. 2022. URL.: https://www.kmu.gov.ua/news/70-ditej-z-simej-ohoplenih-rannim-vtruchannyam-uspishno-socializuyutsya [In Ukrainian]
Mintser, O.P., Myronenko, N.V., Sinyenko, N.O., Novyk, A.M. (2019). Patient participation as an element of ensuring the safety of medical care: features of the remote format. Medical informatics and engineering. 4. P. 76–79. https://doi.org/10.11603/mie.1996-1960.2019.4.11024 [In Ukrainian]
Panchenko, T.L., Zaplatinska, A.B. (2018). Early intervention as a system of comprehensive care for children of early and preschool age. Narodna osvita. 3. P. 12-18. URL.: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NarOsv_2018_3_4 [In Ukrainian]
Pleskach, B.V., Urkaev, V.S. (2017). Socio-psychological aspects of psychotherapeutic assistance to internally displaced persons. Aktualni problemy psykholohii. Konsultatyvna psykholohiia i psykhoterapiia. 3(13). P. 74 – 91. https://lib.iitta.gov.ua/711272/1/Pleskach_Urkaev2017.pdf [In Ukrainian]
Puerto Martínez, E. (2020). Evolución histórica de la Atención temprana. Aula de Encuentro, V. 22 (1). Р. 318-337. https://doi.org/10.17561/ae.v22n1.12
Rifkin, S.B., Kangere, M. What is Participation? URL: https://www.researchgate.net/publication/311607512_What_is_Participation
Surina, A. (2017). The concept of "participation": genesis and relevance. Politolohiia. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. 1. P. 55-63. URL.: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdufsp_2017_1_9 [In Ukrainian]
Tytarenko, T. M. (2020). Post-traumatic life creation: methods of achieving psychological well-being: monograph / Natsionalna akademiia pedahohichnykh nauk Ukrainy, Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii. Kropyvnytskyi : Imeks-LTD. [In Ukrainian]
