Соціальна зрілість як чинник професійного самовизначення особистості юнацького віку

Анотація

У статті представлені результати емпіричного дослідження, присвяченого взаємозв’язку соціальної зрілості та професійного самовизначення в осіб раннього юнацького віку. Теоретично обґрунтовані критерії соціальної зрілості: рефлексія, автономія, управління середовищем. Активність зрілої особистості проявляється в активній життєтворчості через процеси пізнання, діяльності та комунікації. Рефлексія особистості полягає в усвідомленні себе, здатності до самопізнання, зверненні на себе у відносинах з іншими тощо. Самостійність (автономія) – це уміння протистояти думці більшості, вміти реалізувати свідоме і незалежно прийняте рішення. Загальну вибірку респондентів віком 17-18 років було поділено на дві групи. До першої групи увійшли учні-випускники 11 класу закладів загальної середньої освіти в кількості 32 особи, до другої – студенти першого курсу закладів вищої освіти в кількості 30 осіб. За результатами емпіричного дослідження було встановлено, що випускникам 11 класу, які знаходяться в кризі професійного становлення, властиво спиратися на думку суспільства і будувати своє життя в залежності від прийнятих стандартів. Випускники 11 класу, що визначилися зі своїм професійним спрямуванням, виявляють цікавість до самопізнання, проте характеризуються пасивною соціальною поведінкою. Студенти 1 курсу із кризою вибору прагнуть до збереження автономності та власної унікальності. Студенти зі сформованою професійною позицією намагаються бути корисними для суспільства, залишаючись вірними своїм цінностям. Визначена статистично значуща різниця за рівнем розвитку рефлексивності в осіб юнацького віку. Встановлено, що студенти характеризуються більш високим рівнем самоприйняття, більш високим рівнем самооцінки тощо. Встановлено, що рефлексія є визначною якістю, яка впливає на успішне професійне самовизначення.