Креативна продуктивність українських художників в умовах війни
Анотація
У статті розглянуто креативну продуктивність українських художників в умовах війни, як події, що травмує. Взаємозв’язок війни та креативної продуктивності не дуже активно вивчався у контексті психології. Найвідомішим наразі є дослідження Якоба Боровецького та Джона Хаган, які досліджували індивідуальний цикл життя композиторів та зміни у їх творчій продуктивності у зв’язку з війнами. Наразі ми перебуваємо в умовах війни та можемо безпосередньо контактувати з митцями та збирати дані щодо їх емоційного стану і співвідносити їх з творчою продуктивністю. Цінність та актуальність дослідження пов’язана з тим, що на сьогодні практично не існує досліджень, присвячених вивченню взаємозв’язку творчості та емоційного стану в умовах війни, однак ці знання наблизять до розуміння механізму креативності. В дослідженні брали участь 37 художників, що перебували на території України весь час протягом року: від початку повномасштабного вторгнення — 24.02.2022 до 24.02.2023. Для оцінки та порівняння креативної продуктивності були взяті дані за кількістю художніх робіт за період 2021-2022 року та 2022-2023 року. За результатами анкетування 70,27% респондентів продемонстрували зростання креативної продуктивності, яке пов’язане з поганим настроєм, тобто негативним емоційним станом. Виявлено помірну кореляцію між оцінкою емоційного стану та креативною продуктивністю та з’ясовано, що в умовах війни особливості емоційного стану та енергійності є певним критерієм для зростання креативної продуктивності. З нейробіологічної точки зору пояснена зворотна кореляція між психічною активацією та креативною продуктивністю.
Завантаження
Посилання
Akinola, M., & Mendes, W. (2008). The dark side of creativity: Biological vulnerability and negative emotions lead to greater artistic creativity. Personality and Social Psychology Bulletin, 34(12), 1677–1686. https://doi.org/10.1177%2F0146167208323933
Borowiecki, K. J., & O'Hagan, J. W. (2012). Impact of war on individual life-cycle creativity: tentative evidence in relation to composers. Journal of Cultural Economics, 36(4), 279-299. https://doi.org/10.1007/s10824-012-9187-1.
Emery, D. (1993). Self, creativity, political resistance. Political Psychology, 14(2), 347–362. https://doi.org/10.2307/3791415
Jung, R. (2014). The neuroscience of creativity. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 45, 224-237. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2014.02.013
Lazarenko, V., Bobrova, A., Khassai, Y., Filipchuk, L., Syrbu, O., Lomonosova, N., & Nazarenko, Y. (2022). The First Days of Full-Scale War in Ukraine: Thoughts, Feelings, Actions Initial research results. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.33334.57927
Lazarenko, V., Bobrova, A., Khassai, Y., Filipchuk, L., Syrbu, O., Lomonosova, N., & Nazarenko, Y. (2022). Three months of full-scale war in Ukraine: Thoughts, Feelings, Actions Findings of the second wave of research. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.25718.47688
Shchepakin, V. (2022). Artists of Kharkov in the Russian-Ukrainian war. Culture of Ukraine, (78), 100-111. https://doi.org/10.31516/2410-5325.078.13. [In Ukrainian]
Simonton, D. K. (1977). Creative productivity, age, and stress: A biographical time-series analysis of 10 classical composers. Journal of Personality and Social Psychology, 35(11), 791–804. https://doi.org/10.1037/0022-3514.35.11.791