Соціально-психологічні особливості особистісного профілю підозрюваного під час проходження поліграфологічного дослідження
Анотація
У статті проаналізовано доцільність і важливість опису особистісного профілю осіб під час проведення дослідження на поліграфі і з’ясування їх причетності до скоєння злочину. Оскільки результати поліграфологічного дослідження щодо причетності осіб не завжди можуть бути адекватно інтерпретовані поліграфологом та давати достовірний висновок, виникає необхідність створення психологічного профілю особистості. Ґрунтовний аналіз особистісних характеристик, що є домінуючими у профілі, сукупність реакцій отриманих за допомогою дослідження на поліграфі та зафіксованих невербальних проявів особи під час проходження поліграфологічного дослідження дають можливість зробити висновок про причетність чи непричетність до скоєння злочину підозрюваними. Тільки у випадку аналізу профілю підозрюваного можна робити найбільш точний та правдивий висновок. Результати проведеного дослідження доводять, що в осіб, причетних до скоєння злочину, та осіб непричетних, найвищий показник за шкалою «Реактивна агресивність». У непричетних до злочину осіб, на відміну від причетних, спостерігається високий показник за шкалою «Дратівливість», який вказує про наявність емоційної нестійкості та схильність до афективного реагування з метою уникнення напруженості. Виявлено високі показники за шкалою «Емоційної лабільності» в обох групах, однак дещо переважають в осіб причетних до злочину. Варто зазначити, що причетні до злочину особи на відміну від непричетних, є більш скованими, невпевненими у собі, рідко проявляють обережність у встановленні контактів з іншими, проте прагнуть їх розширювати. В осіб, непричетних до скоєння злочину, переважають порушення дихання, порушення функціонування шлунково-кишкового тракту та проблеми зі сном. У них ускладнене функціонування уваги. Присутнє відчуття тривоги, яке супроводжується різними емоційними реакціями – сором, гнів, провина, страх.
Завантаження
Посилання
Bilenchuk, P.D. (2013). Audiovisual psychophysiological diagnosis of a person: history, theory, practice. К. (in Ukrainian).
Bourke, M.L., Fragomeli, L., Detar, P.J., Sullivan, M.A., Meyle, E. & O'Riordan, M. (2015). The use of tactical polygraph with sex offenders. Journal of Sexual Aggression, 21(3), P.354-367. https://doi.org/10.1080/13552600.2014.886729
Burbelo, B.A (2015). Use of special knowledge when studying the identity of a suspect. Young scientist. 2(17). 726-728 (in Ukrainian).
Donathy, M.L., & Wilcox, D.T. (2013). Case study of a school headmaster/ preferential paedophile: Denial, risk and public protection issues. Breakout Session for the National Organisation for the Treatment of Abusers (NOTA). Fircroft College, Birmingham.
Gannon, T.A., Wood, J.L., Pina, A., Tyler, N., Barnoux, M.F.L., & Vasquez, H.A. (2014). An evaluation of mandatory polygraph testing for sexual offenders in the United Kingdom. Sexual Abuse: A Journal of Research and Treatment, 26(2), P.178 203.
Gannon, T.A., Wood, J.L., Pina, A., Vasquez, E.A., Fraser, I. (2012). The evaluation of the mandatory polygraph pilot. London, UI: Ministry of Justice
Grubin, D. (2002). The potential use of polygraphy in forensic psychiatry. Criminal Behaviour and Mental Health, (12), 45 55.
Grubin, D. (2010). A trial of voluntary polygraph testing in 10 English proba: Ion areas. Sexual Abuse: A Journal of Research and Treatment, 22(3), 266- 278.
Konovalova, V.E (1999). Interrogation: tactics and psychology. Kharkov : Konsum. (in Ukrainian).
Kovalchuk, S.O. (2001). Polygraph as an unconventional forensic means and the possibility of its use in criminal proceedings. Actual problems of criminology. 4, 92-100. (in Ukrainian).
Lendiel, A. (2016). Conducting expert-forensic research using a polygraph in criminal proceedings: advantages and practical problems. Scientific blog Ostroh Academy National University. https://naub.oa.edu.ua/https://naub.oa.edu.ua/ (in Ukrainian).
Motliach, I.O. (2013). Psychophysiological examination using a polygraph as a possible source of evidence. Repository of the National Aviation University. Scientific articles. 11(2). 117-121 (in Ukrainian).
Nanivskyi, V., Leshkovych, T. (2014). Prospects for the use of a polygraph in criminal proceedings. Bulletin of the National Academy of Public Prosecutor of Ukraine, 1(34), 33–38. (in Ukrainian).
Nazarov, O.A. (2017). Problems of standardization in the field of instrumental psychophysiological lie detection in Ukraine. Reliability assessment: scientific research and practice: a collection of articles. V.O. Shapovalova. (Ed.) K.: Osvita Ukrainy. (in Ukrainian).
Peachey, P. (2014, January 5). No privatised lie detector tests for sex offenders following outsourcing scandals involving G4S and Serco. Independent Newspaper.
Podlesny, J.A. (1977). Physiological measures and the detection of deception. Psychol. Bull, 84(4). 782-799.
Punda, O.O. (2013). The right to personal integrity and the prospects of using the polygraph in criminal proceedings. Comparative and analytical law, 3(1), 366-369 (in Ukrainian).
Skriabin, O.M., Tonne, N.D. (2014). Use of the polygraph in the forensic legal process of Ukraine. Scientific Bulletin of Kherson State University, 189–194. (in Ukrainian).
Spruin, E., Wood, J.L., Gannon, T.A. & Tyler, N. (2018). Sexual offender’s experiences of polygraph testing: a thematic study in three probation trusts, Journal of Sexual Aggression, 24(1). 12-24. https://doi.org/10.1080/13552600.2017.1378025
Wilcox, D.T., & Gray, R. (2012). The use of the polygraph with sex offenders in the UK. European Polygraph, 6(19), 55 68.