До питання ставлення до смерті людей середнього віку під час війни в Україні

doi:10.26565/2225-7756-2022-73-09

Світлана Германівна Яновська Кафедра прикладної психології, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-5439-5269
Римма Леонардівна Туренко Кафедра англійської мови Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна https://orcid.org/0000-0001-6948-4339
Неллі Миколаївна Кононенко Кафедра фізичного виховання, Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-3915-4248
Наталія Сергіївна Білоус Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Харків, Україна
В’ячеслав Владиславович Тімченко магістр психології

DOI: https://doi.org/10.26565/2225-7756-2022-73-09

Ключові слова: ставлення до смерті, війна, середньовікова група, метафори смерті

Анотація

На ставлення людини до смерті впливають критичні ситуації, з якими вона зіткається в своєму житті. Війна, яка розпочалася в Україні на початку 2022 року, зробила актуальними переживання людини з приводу смерті, адже смерть стала повсякденною реальністю в житті українців. Мета дослідження: визначити особливості ставлення людей середнього віку до феномену смерті під час війни в Україні. Вибірка досліджуваних (N=76), які раніше брали участь у наших дослідженнях в 2019 та 2020 роках під час коронавірусної інфекції. Вік досліджуваних варіюється: Me=44.00; min=35.00; max=55.00. Методи дослідження: методика «Ставлення до смерті» (І.Ю. Кулагіна, Л.В. Сенкевич), методика «Шкала ставлення до смерті» D.V. Hardt, методика Metaphor of Personal Death – the Revised Death Fantasy Scale (RDFS) J. McLennan. Було визначено, що ставлення до смерті людей досліджуваної середньовікової групи під час війни є амбівалентним з певним відхиленням у бік позитивних. Для досліджуваної групи характерним є середній рівень стресостійкості, який пов'язаний з думками про смерть. Вибір метафор про смерть визначається ступенем позитивності ставлення до смерті: песимістичне ставлення до смерті пов’язане з негативними роздумами про смерть, фіксації на її зовнішній стороні, уникненні контакту зі смертю. Відсутність бачення позитивної перспективи у смерті призводить до світоглядної неприкаяності та негативних думок. Оптимістичне ставлення до смерті пов’язане з рідкою появою негативних думок про власну смерть, сприйняття смерті як необхідної сторони буття, відкритість для контактів зі смертю. Були визначені значущі розбіжності між віруючими та атеїстами за показником позитивних думок з приводу власної смерті: віруючі люди виявили високий рівень прийняття смерті. Також було визначено значущі розбіжності в ставленні до смерті між чоловіками та жінками: чоловіки більш позитивно та з «чорним» гумором ставляться до думок про смерть.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Cardozo, B., Vergara, A., Agani, F. et al. (2000). Mental Health, Social Functioning, and Attitudes of Kosovar Albanians Following the War in Kosovo. JAMA, 284(5), 569-577. https://doi.org/10.1001/jama.284.5.569

Cardozo, B.L., Bilukha, O.O., Crawford, C.A., Shaikh, I., Wolfe, M.I., Gerber, M.L., Anderson, M. (2004). Mental health, social functioning, and disability in postwar Afghanistan. JAMA, 4(292), 575-584. https://doi.org/10.1001/jama.292.5.575.

De Jong, K., Van der Kam, S., Ford, N. (2004). Trauma of Chechnya's ongoing war on internally displaced people. Lancet, 1. http://www.uk2.msf.org/reports/chechnya.htm

De Jong, K., Van der Kam, S., Ford, N., Hargreaves, S. et. al. (2007). The trauma of ongoing conflict and displacement in Chechnya: quantitative assessment of living conditions, and psychosocial and general health status among war displaced in Chechnya and Ingushetia. NL of M, 1. https://doi.org/10.1186/1752-1505-1-4.

Dvornyk, M.S., Myronchak, K.V. (2021). Innovative means of psychological assistance to the individual in the conditions of hybrid war. Kyiv. https://lib.iitta.gov.ua/728210/1/

Feifel, H. (1993). The Problem of Death. Illness, Crisis & Loss, 3(1), 29–34. https://doi.org/10.2190/IL3.1.e.

Fischer, I.C., Secinti, E. (2022). Examination of the relationships between religiosity and death attitudes in Turkey and the United States. Death Studies, 46(1), 157-167. https://doi.org/10.1080/07481187.2020.1723742.

Forther, B.V., Neimeyer, R.A. (1999). Death Anxiety in Older Adults: a Quantitative Review. Death Studies, 23(5), 387-411.

Freud, Z. (1993). Reflections upon War and Death. (Ph. Rieff, Ed.). New York: Collier Books.

Granville-Chapman, C. (2004). Rape and other torture in the Chechnya conflict: documented evidence from asylum seekers arriving in the United Kingdom, 4. http://www.torturecare.org.uk/publications/reportChech.htm

Hardt, D.V. (1975). Development of an investigatory instrument to measure attitudes toward death. Journal of School Health, 45, 96–99. https://doi.org/10.1111/j.1746-1561.1975.tb07672.x.

Kulagina, I.Yu. (2013). Attitude to death: age, regional and gender differences. Kulturno-ystorycheskaia psykholohyia, 9(4), 58–64.

Levinson, D. J., & Gooden, W. E. (1985). The life cycle. (H. I. Kaplan & B. J. Sadock, Eds.), Baltimore, MD: Williams and Williams.

Mironchak, K.V. (2012). Psychological impact of the fear of death on personality. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. seriia psykholohichna, 2(2), 361-370.

Mollica, R.F., McInnes, K., Sarajlić, N., Lavelle, J., Sarajlić, I., Massagli, M.P. (1999). Disability associated with psychiatric comorbidity and health status in Bosnian refugees living in Croatia. JAMA, 282(5). https://doi.org/10.1001/jama.282.5.433

Mollica, R.F., Sarajlic, N., Chernoff, M., Lavelle, J., Vukovic, I.S., Massagli, M.P. (2001). Longitudinal study of psychiatric symptoms, disability, mortality, and emigration among Bosnian refugees. JAMA, 286(5). https://doi.org/10.1001/jama.286.5.546

Morris Trainor, Z., Jong, J., Bluemke, M., & Halberstadt, J. (2019). Death Salience Moderates the Effect of Trauma on Religiosity. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 11(6), 639-646. https://doi.org/10.1037/tra0000430

Neimeyer, R.A., Wittkowski, J., Moser, R.P. (2004). Psychological research on death attitudes: an overview and evaluation. Death Studies, 28(4), 309-40. https://doi.org/10.1080/07481180490432324.

Psychological diagnostics: the "Death Attitude Scale" technique (Dale Hardt V.). https://sites.google.com/site/test300m/skos

Rose, M. Fighting for peace: Bosnia, 1994. (1999). New York: Time Warner Paperbacks.

Salama, P., Spiegel, P., Van Dyke, M., Phelps, L, Wilkinson, C. (2000). Mental health and nutritional status among the adult Serbian minority in Kosovo. JAMA, 284(5). 578-584. https://doi.org/10.1001/jama.284.5.578

Sinoff, G. (2017). Thanatophobia (Death Anxiety) in the Elderly: the Problem of the Child’s Inability to Assess Their Own Parent’s Death Anxiety State. Frontiers in Medicine, 4. https://doi.org/10.3389/fmed.2017.00011

Smith, P., Perrin, S., Yule, W., Hacam, B., Stuvland, R. (2002). War exposure among children from Bosnia-Herzegovina: psychological adjustment in a community sample. Trauma Stress, 15(2). 147-156.

Westermeyer, J. (2000). Health of Albanians and Serbians following the war in Kosovo: studying the survivors of both sides of armed conflict, JAMA, 284(5), 615-626. https://doi.org/10.1001/jama.284.5.615

Yalom, I. Staring at the sun. Overcoming fear. (2020). Kharkiv: KSD.

Yanovska, S., Turenko, R., Timchenko, V. (2020). Attitudes to Death of Middle-Aged in the Context of the Covid-19 Pandemic. Visnyk of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series “Psychology”, 69, 55 - 63. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2020-69-08