Можливості раннього втручання для підтримки сімей з дітьми раннього віку у воєнний час: погляд батьків

doi:10.26565/2225-7756-2022-73-03

Ганна Володимирівна Кукуруза ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-1776-4088
Олена Олексіївна Близнюк ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України», Харків, Україна
Анна Михайлівна Кравцова БФ «Інститут раннього втручання», Харків, Україна

DOI: https://doi.org/10.26565/2225-7756-2022-73-03

Ключові слова: раннє втручання, сім’я, діти раннього віку, порушення розвитку, воєнна травма

Анотація

Після початку повно масштабного вторгнення Росії в Україну ситуація для сімей з дітьми раннього віку з порушеннями розвитку та ризиком виникнення таких порушень характеризувалась значною втратою стабільності та передбачуваності, які є необхідними умовами для розвитку дитини. Війна зруйнувала основи стабільного життя, щоденних рутин та взаємин в родинах, на яких будується послуга раннього втручання. З початком війни постало питання про можливості послуги раннього втручання вести ефективну діяльність щодо підтримки та супроводу сімей, які виховують дітей раннього віку з порушеннями розвитку або ризиком виникнення таких порушень. Метою дослідження стало визначення особливостей функціонування та можливостей послуги раннього втручання у підтримці та супроводі сімей з дітьми раннього віку в ситуації війни. Для проведення дослідження було розроблено опитувальник. Аналіз отриманих результатів проводився з методом постійного порівняння. Доведено, що послуга раннього втручання дозволяє надавати підтримку батькам, забезпечити їх поінформованість, емоційну стабільність, чутливість, підтримує здатність батьків «бачити» дитину, розуміти її реальні потреби. А саме це створює сприятливі умови для формування дитячо-батьківських відносин, дозволяє підсилювати наявні та шукати нові ресурси сім’ї для переживання травматичних подій, пов’язаних з воєнною ситуацією.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Allen, J.G., Fonagy, P., & Bateman, A.W. (2008). Mentalizing in clinical practice. American Psychiatric Publishing, Inc.

Bronfenbrenner, U., & Morris, P.A. (1998). The ecology of developmental processes. In W. Damon & R.M. Lerner (Eds.), Handbook of child psychology: Theoretical models of human development. 993–1028. John Wiley & Sons Inc.

Buysse, V.B., Wesley, P.W., Snyder, P., & Winton, P.J. (2006). Evidence-based practice: What does it really mean for the early childhood field? Young exceptional children, 9(4), 2-11.

Conway A., McDonough S., MacKenzie M., Follett C., Sameroff A. (2013). Stress-related changes in toddlers and their mothers following the attack of September 11. American Journal of Orthopsychiatry, 83, 536–544. https://doi.org/10.1111/ajop.12055

Daniel J Siegel. The developing mind: How relationships and the brain interact to shape who we are. 2nd edn. The Guilford Press: New York, NY, 2012; 506 p.

Dunst, C. J., & Kassow, D. Z. (2008). Caregiver sensitivity, contingent social responsiveness, and secure infant attachment. Journal of Early and Intensive Behavior Intervention, 5, 40‐56.

Dunst, C. J., Bruder, M. B., Trivette, C. M., Hamby, D. W. (2005). Young children’s natural environments: Contrasting approaches to early childhood intervention indicate differential learning opportunities. Psychological Reports, 96, 231-234.

Dunst, C. J., Trivette, C. M., & Deal, A. (1988). Enabling and empowering families: Principles and guidelines for practice. Cambridge, MA: Brookline Books.

Glaser B.G., Strauss A.L. The Discovery of Grounded Theory: Strategies for Qualitative Research. New York: Aldine, 1967

Guralnick, M. J. (2001). A developmental systems model for early intervention. Infants & young children, 14(2), 1-18.

Guralnick, M. J. (2005). The developmental systems approach to early intervention. Baltimore: MD: Paul H. Brookes Publishing Co.

Hupcey, J.E. Clarifying the social support theory – research linkage Journal of Advanced Nursing (1998). https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/96638

Hwang, A., Chao, M., & Liu, S. (2013). Randomized controlled research of routine-based early intervention for children with/or at risk of developmental delay. Development Studies, 34(10), 3112-3123. http://dx.doi.org/10.1016/j.ridd.2013.06.037

Jones, T. L., Prinz, R. J. (2005). Potential roles of parental self-efficacy in parent and child adjustment: A review. Clinical Psychology Review, 25, 341–363. https://doi.org/10.1016/j.cpr.2004.12.004

Kistin, C. J., Radesky, J., Diaz-Linhart, Y., Tompson, M. C., O’Connor, E., Silverstein, M. (2014). A qualitative study of parenting stress, coping, and discipline approaches among low-income traumatized mothers. Journal of Developmental and Behavioral Pediatrics, 35, 189–196. https://doi.org/10.1097/DBP.0000000000000032

Kukuruza, G.V. (2013). A psychological model of early intervention: helping families raising young children with developmental disabilities: monograph. Kh.: Planeta-print.

Listening to the voice of parents. (2013). Analysis of the experience of receiving services for children with special needs from 0 to 4 years of age, as well as the innovative Early Intervention service. UNICEF.

McWilliam, R. A. (2010). Routines-based early intervention: Supporting young children and their families. Baltimore, MD: Paul H. Brookes.

Mooren, T. (2011). Parents and children together: Multifamily therapy for refugees with complex trauma symptoms. Psychologie & Gezondheid, 39, 169–174. https://doi.org/10.1007/s12483-011-0034-4

Recommended Practices in Early Intervention: A Guide for Professionals. (2021). Kharkiv: Fakt.

Ruscio, A., Weathers, F., King, L., King, D. (2002). Male war-zone veterans’ perceived relationships with their children: The importance of emotional numbing. Journal of Traumatic Stress, 15, 351–357. https://doi.org/10.1023/A:1020125006371

Sameroff, A. J. & Fiese, B. H. (2000). Transactional regulation: The developmental ecology of early intervention. In J. P. Shonkoff & S. J. Meisels (Eds.). Early intervention: A handbook of theory, practice, and analysis (2nd ed.) (pp. 135-159). New York: Cambridge University Press.

Sameroff, A. J. (2010). A unified theory of development: A dialectic integration of nature and nurture. Child development, 81(1), 6-22.

Shonkoff, J. P. & Phillips, D. A. (2000). From neurons to neighborhoods: The science of early childhood development. Committee on Integrating the Science of Early Childhood Development, National Research Council and Institute of Medicine. Washington, DC: National Academy Press.

Taku, K., Cann, A., Calhoun, L., Tedeschi, R. (2008). The factor structure of the posttraumatic growth inventory: A comparison of five models using confirmatory factor analysis. Journal of Traumatic Stress, 21, 158–164. https://doi.org/10.1002/jts.20305

Trivette, C. M., Dunst, C. J., & Hamby, D. W. (2010). Influences of family-systems intervention practices on parent-child interactions and child development. Topics in early childhood special education, 30(3), pp. 3-19

van Ee E., Lleber R., Mooren T. (2012). War trauma lingers on: Associations between maternal posttraumatic stress disorder, parent–child interaction, and child development. Infant Mental Health Journal, 33, 495–468. https://doi.org/10.1002/imhj.21324