Вікові особливості визначення власної жадібності та її оцінки в інших

  • Світлана Яновська Кафедра прикладної психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-5439-5269
  • Римма Туренко Кафедра англійської мови Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна
  • Неллі Кононенко Кафедра фізичного виховання Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-3915-4248
  • Наталія Білоус Кафедра фізичного виховання Національного аерокосмічного університету імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», 17, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-7803-8936
  • Інна Закутня Факультет психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, м. Харків, Україна
Ключові слова: жадібність, особистісна риса, самооцінка, оцінка інших, керівники міста та країни

Анотація

Жадібність є однією з найпоширеніших рис людської природи, і останнім часом вона привертає все більший дослідницький інтерес. Мета цієї роботи — вивчення вікових особливостей визначення власної жадібності та її оцінки в інших. Ми продовжуємо наші дослідження жадібності як особистісної риси, наявність якої призводить до максимального задоволення власних інтересів, за рахунок благополуччя інших людей або в результаті ігнорування їхніх потреб. Проблема жадібності набрала обертів із появою пандемії Covid-19, люди різного віку та соціального статусу були вимушені перерозподіляти власні матеріальні й нематеріальні ресурси, заощаджувати та економити, інші, напроти, збільшили власні статки за рахунок змін в економіці. Тож, яким чином ця критична ситуація вплинула на жадібність людей різного віку і на їх оцінку жадібності оточуючих? У ході дослідження було застосовано наступні методи: кореляційний, порівняльний та якісний аналіз результатів, отриманих методом семантичного диференціалу, незавершених речень, ситуаційних завдань та авторської методики визначення жадібності. В результаті показано, що молоді люди  частіше ніж дорослі вважають жадібність особистісною рисою, властивою кожному. Досліджувані зрілого віку більшою мірою прирівнюють жадібність до переживання негативних емоцій - зла, страху та агресії. В обох досліджуваних групах жадібність визначається як власне обмеження, що не дає насолоджуватися повноцінним життям, але завдяки жадібності можна контролювати свої витрати, економити, заощаджувати та бути відповідальними за свою споживчу поведінку. Досліджувані молодого й зрілого віку вважають, що жадібність інших обмежує їх можливості комфортного існування, задоволення власних бажань, досягнення поставлених цілей та життя в достатку. Оцінка людьми молодого та зрілого віку власної жадібності та жадібності інших є помірною. Самооцінка власної жадібності та оцінка жадібності рідних людей та друзів є подібною. Оцінка жадібності керівників міста та країни є вищою за власну оцінку жадібності.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Bao, R. J., Sun, X. M., Liu, Z. Z., Fu, Z., Xue, G. (2020). Dispositional Greed Inhibits Prosocial Behaviors: an Emotive-Social Cognitive Dual-process Model. Current Psychology. https://doi.org/10.1007/s12144- 020-00928-5

Crusius, J., Thierhoff, J., Lange, J. (2021). Dispositional Greed Predicts benign and Malicious Envy. Personality and Individual Differences. 168. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110361

Helzer, E. G., Rosenzweig, E. (2020). Examining the Role of Harm-to-Others in Lay Perceptions of Greed. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 160, 106-114. https://doi.org/10.1016/j.obhdp.2020.02.008

Li, X., Dang, J., Liu, L., Liang, Yu. & (2021). Are Greedy Individuals More Corrupt? Current Psychology. https://doi.org/10.1007/s12144-021-01415-1

Preston, S.D., & Vickers, B.D. (2014). The psychology of acquisitiveness. In S.D. Preston, M.L. Kringelbach, & B. Knutson (Eds.), The interdisciplinary science of consumption (pp. 127–145). Boston Review.

Safarzynska, K., Sylwestrzak, M. (2021). Resource Depletion and Conflict: Experimental Evidence. Journal of Economic Behavior & Organization. 185. 902-917. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2020.11.002

Schieman, S., Narisada,A. (2021). A Less Objectionable Greed? Work-Life Conflict and Unjust Pay during a Pandemic. Research in Social Stratification and Mobility. 71. https://doi.org/10.1016/j.rssm.2020.100564

Seuntjens, T., Zeelenberg, M., Breugelmans, S., Van de Ven, N., Van der Schors, A. (2016). Greed and adolescent financial behavior. Journal of Economic Psychology. 57. 1 12.

Seuntjens, T., Zeelenberg, M., Van de Ven N. (2015). Dispositional Greed. Journal of Personality and Social Psychology. 1–17.

Yanovska, S. H., Liutenko, R. A. (2018). The research method of semantic space of the concept "greed". svіdotstvo №74952 [certificate №74952]. Vіsnyk – Bulletin, 47 [in Ukrainian].

Yanovska, S. H., Turenko, R. L., Bilous, N. S., Liutenko, R. A. (2016). Psychological features of the idea of greed and greedy man. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu – Bulletin of Kharkiv National University, (pp. 55–58). Kharkiv: Kharkiv National University [in Ukrainian].

Zeelenberg, M., Breugelmans, S., The good, bad and ugly of dispositional greed. (2022). Current Opinion in Psychology. 46. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2022.101323

Zeelenberg, M., Seuntjens, T. G., Van de Ven, N., Breugelmans, S. M. (2020). When enough is not enough: Overearning as a Manifestation of Dispositional Greed. Personality and Individual Differences. 165. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110155

Zhu, Y., Sun X., Liu, S., Xue, G. (2019). Is Greed a Double-Edged Sword? The Roles of the Need for Social Status and Perceived Distributive Justice in the Relationship Between Greed and Job Performance. Front. Psychol. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02021

Опубліковано
2022-08-05
Цитовано
Як цитувати
Яновська, С., Туренко, Р., Кононенко, Н., Білоус, Н., & Закутня, І. (2022). Вікові особливості визначення власної жадібності та її оцінки в інших. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія», (72), 35-43. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2022-72-04