Психологічні причини виникнення самоушкодження у сучасних підлітків

  • Людмила Варава Кафедра практичної психології Маріупольський Державний Університет, Маріуполь, Україна https://orcid.org/0000-0001-7677-0042
  • Олександра Сіпайлова Маріупольський Державний Університет, Маріуполь, Україна
Ключові слова: самоушкодження, підлітки, поведінка, суб’єктна позиція, самоставлення, розвиток особистості, поведінкові стратегії

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі сучасного суспільства – феномену самоушкодження серед підлітків. Необхідність розуміння природи виникнення актів самоушкодження, факторів, які приводять підлітків до цих дій, не викликає сумнівів, оскільки обізнаність у цих питаннях допоможіть психологу адекватно визначити цільові конструкти практичної роботи. У статті здійснено теоретичний аналіз поняття «самоушкодження», визначено найпоширеніші причини поведінки серед підлітків, розглянуті психологічні особливості підліткового віку. Зазначено, що психологічні особливості підліткового віку разом з зовнішніми факторами ускладнюють процес формування адаптивних стратегій поведінки з оточенням. Самоушкодження виступають результатом пошуку підлітком взаємодії з власним «Я» і, як наслідок, виникають труднощі у формуванні суб’єктної позиції та адекватних уявлень про себе. Здійснено аналіз діагностичних даних, за результатами яких утворено три групи підлітків: з наявним досвідом самоушкодження, зі схильністю до актів самоушкодження та не схильних до такої поведінки. Проведено порівняльний аналіз можливих причин та способів здійснення самоушкодження між групами підлітків, які приймали участь в дослідженні. Серед підлітків, з наявним досвідом самоушкодження та зі схильністю до такої поведінки визначено психологічні причини виникнення даних дій, а саме спостерігається порушення емоційної регуляції, високий рівень внутрішньої конфліктності, що супроводжується загостреним почуттям провини. Встановлено, що такі показники ускладнюють формування адекватних уявлень про себе і стають перешкодою у формуванні активної життєвої позиції, і мають руйнівний вплив на здатність до побудови якісних поведінкових стратегій.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Abul'hanova, K.A. (2005). The principle of the subject in domestic psychology. Psihologija. Zhurnal Vysshej shkoly jekonomiki, 2(4), 3–21. https://cyberleninka.ru/article/n/printsip-subekta-v-otechestvennoy-psihologii

Ambrumova, A.G. (1997). The psychology of suicide. Social'naja i klinicheskaja psihiatrija, 4, 14–20.

Bannikov, G.S. (2016). Leading mechanisms of self-harming behavior in adolescents: based on monitoring materials in educational institutions. Konsul'tativnaja psihologija i psihoterapija, 3(92), 42-68. https://doi.org/10.17759/cpp.2016240304

Chueva, E.N. (2017). Self-injurious behavior in children and adolescents. Vestnik KRAUNC. Gumanitarnye nauki, 1(29), 71-77. https://cyberleninka.ru/article/n/samopovrezhdayuschee-povedenie-detey-i-podrostkov/viewer

Favazza, A.R. (1996). Bodies under siege: Self-mutilation in Culture and Psychiatry. Second Edition – Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press.

Fel'dshtejn, D. І. (1997). Social development in the space-time of childhood. Mosk. psihol.-soc. in-t : OOO «Flinta».

Fridman, L.M., Kulagina, I.Ju. (1991). Psychological reference book of the teacher. M: Prosveshhenie.

Hagen, E.H. (2008). Gestures of despair and hope: A view on deliberate self-harm from economics and evolutionary biology Hammerstein Biological Theory, 3(2), 123–138.

Holmogorova, A.B. (2016). Suicidal Behavior: A Theoretical Model and Practice of Assistance in Cognitive Behavioral Therapy. Konsul'tativnaja psihologija i psihoterapija, 24(3), 144-163. https://doi.org/10.17759/cpp.20162403009

Makarenko, A.O., Kalaitan, N.L., Starovoit, T.P. (2019). Adolescent self-harm: a study of parent-child relationships. «Molodyi vchenyi» Psykholohichni nauky, № 9(1), 42-45. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-9-73-9.

Pohorilko, O.V., Skrypnikov, A.M., Herasymenko, L.O., Isakov, R.I. (2017). Autoaggressive behavior of adolescents. Poltava.

Pol'skaja, N.A. (2012). The role of social factors in the development of self-harming behavior. Klinicheskaja i special'naja psihologija, 2, 45-48. https://psyjournals.ru/psyclin/2012/n2/52626.shtml

Pol'skaja, N.A. (2018). Risk factors and directions for the prevention of self-harming behavior in adolescents. Klinicheskaja i special'naja psihologija, 7(2), 1-20. https://doi.org/10.17759/cpse.2018070201

Popova,V. G., Martynova, E.V. (2005). Value-semantic self-determination of older adolescents and young men as a factor in the prevention of substance abuse. Ekaterinburg.

Rean, A.A. (1996). Aggression and aggressiveness of the personality. SPb.: Peter.

Volkova, E.N. (2012). Development of subjectivity in ontogenesis in the modern sociocultural space of education and family. Novgorod: NGPU imeni K.Minina. https://suvorovaov.files.wordpress.com/2013/01/uchebnic_subiekt1.pdf

Опубліковано
2021-12-27
Цитовано
Як цитувати
Варава, Л., & Сіпайлова, О. (2021). Психологічні причини виникнення самоушкодження у сучасних підлітків. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Психологія», (71), 56-64. https://doi.org/10.26565/2225-7756-2021-71-07