Психологічні причини виникнення самоушкодження у сучасних підлітків
Анотація
Стаття присвячена актуальній проблемі сучасного суспільства – феномену самоушкодження серед підлітків. Необхідність розуміння природи виникнення актів самоушкодження, факторів, які приводять підлітків до цих дій, не викликає сумнівів, оскільки обізнаність у цих питаннях допоможіть психологу адекватно визначити цільові конструкти практичної роботи. У статті здійснено теоретичний аналіз поняття «самоушкодження», визначено найпоширеніші причини поведінки серед підлітків, розглянуті психологічні особливості підліткового віку. Зазначено, що психологічні особливості підліткового віку разом з зовнішніми факторами ускладнюють процес формування адаптивних стратегій поведінки з оточенням. Самоушкодження виступають результатом пошуку підлітком взаємодії з власним «Я» і, як наслідок, виникають труднощі у формуванні суб’єктної позиції та адекватних уявлень про себе. Здійснено аналіз діагностичних даних, за результатами яких утворено три групи підлітків: з наявним досвідом самоушкодження, зі схильністю до актів самоушкодження та не схильних до такої поведінки. Проведено порівняльний аналіз можливих причин та способів здійснення самоушкодження між групами підлітків, які приймали участь в дослідженні. Серед підлітків, з наявним досвідом самоушкодження та зі схильністю до такої поведінки визначено психологічні причини виникнення даних дій, а саме спостерігається порушення емоційної регуляції, високий рівень внутрішньої конфліктності, що супроводжується загостреним почуттям провини. Встановлено, що такі показники ускладнюють формування адекватних уявлень про себе і стають перешкодою у формуванні активної життєвої позиції, і мають руйнівний вплив на здатність до побудови якісних поведінкових стратегій.
Завантаження
Посилання
Abul'hanova, K.A. (2005). The principle of the subject in domestic psychology. Psihologija. Zhurnal Vysshej shkoly jekonomiki, 2(4), 3–21. https://cyberleninka.ru/article/n/printsip-subekta-v-otechestvennoy-psihologii
Ambrumova, A.G. (1997). The psychology of suicide. Social'naja i klinicheskaja psihiatrija, 4, 14–20.
Bannikov, G.S. (2016). Leading mechanisms of self-harming behavior in adolescents: based on monitoring materials in educational institutions. Konsul'tativnaja psihologija i psihoterapija, 3(92), 42-68. https://doi.org/10.17759/cpp.2016240304
Chueva, E.N. (2017). Self-injurious behavior in children and adolescents. Vestnik KRAUNC. Gumanitarnye nauki, 1(29), 71-77. https://cyberleninka.ru/article/n/samopovrezhdayuschee-povedenie-detey-i-podrostkov/viewer
Favazza, A.R. (1996). Bodies under siege: Self-mutilation in Culture and Psychiatry. Second Edition – Baltimore and London: The Johns Hopkins University Press.
Fel'dshtejn, D. І. (1997). Social development in the space-time of childhood. Mosk. psihol.-soc. in-t : OOO «Flinta».
Fridman, L.M., Kulagina, I.Ju. (1991). Psychological reference book of the teacher. M: Prosveshhenie.
Hagen, E.H. (2008). Gestures of despair and hope: A view on deliberate self-harm from economics and evolutionary biology Hammerstein Biological Theory, 3(2), 123–138.
Holmogorova, A.B. (2016). Suicidal Behavior: A Theoretical Model and Practice of Assistance in Cognitive Behavioral Therapy. Konsul'tativnaja psihologija i psihoterapija, 24(3), 144-163. https://doi.org/10.17759/cpp.20162403009
Makarenko, A.O., Kalaitan, N.L., Starovoit, T.P. (2019). Adolescent self-harm: a study of parent-child relationships. «Molodyi vchenyi» Psykholohichni nauky, № 9(1), 42-45. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-9-73-9.
Pohorilko, O.V., Skrypnikov, A.M., Herasymenko, L.O., Isakov, R.I. (2017). Autoaggressive behavior of adolescents. Poltava.
Pol'skaja, N.A. (2012). The role of social factors in the development of self-harming behavior. Klinicheskaja i special'naja psihologija, 2, 45-48. https://psyjournals.ru/psyclin/2012/n2/52626.shtml
Pol'skaja, N.A. (2018). Risk factors and directions for the prevention of self-harming behavior in adolescents. Klinicheskaja i special'naja psihologija, 7(2), 1-20. https://doi.org/10.17759/cpse.2018070201
Popova,V. G., Martynova, E.V. (2005). Value-semantic self-determination of older adolescents and young men as a factor in the prevention of substance abuse. Ekaterinburg.
Rean, A.A. (1996). Aggression and aggressiveness of the personality. SPb.: Peter.
Volkova, E.N. (2012). Development of subjectivity in ontogenesis in the modern sociocultural space of education and family. Novgorod: NGPU imeni K.Minina. https://suvorovaov.files.wordpress.com/2013/01/uchebnic_subiekt1.pdf