Теоретична модель поведінкових наслідків віри у теорії змови
Анотація
У статті проаналізовано дослідження останніх років з актуальної сьогодні проблематики вивчення психологічних особливостей віри у теорії змов. Зазначається, що актуальність даного питання визначено відсутністю ґрунтовних теоретико-емпіричних досліджень вищеозначеного питання Авторами вперше проведено огляд та узагальнений аналіз соціально-психологічних предикторів віри у теорії змови та її поведінкових наслідків. Визначено, що віра у теорії змови пов’язана із соціально-політичними умовами (стресова ситуація невизначеності у суспільстві, недовіра до влади, низький соціальний статус, політичний цинізм, низький рівень освіти та ін..), індивідуально-психологічними (шизотипові риси характеру, нейротизм, недовіра, тривожність, невпевненість, нарцисизм) та когнітивними чинниками (конспірологічний тип мислення та ін..) Аналіз літературних джерел виявив ряд позитивних та негативних наслідків віри у теорії змов, що часом носять суперечливий характер. Результатом даного аналізу є запропонована теоретична модель поведінкових наслідків віри у теорії змови. Більшість наслідків віри у теорію змови пов’язано з політичною активність особистості та особливостями поведінки, яка впливає на здоров’я людини. У наукових доробках визначається саме негативний вплив на здорову поведінку особистості. Крім того, особливої уваги заслуговує зроблений авторами акцент на узагальненні результатів дослідження впливу конспірологічних ідей, пов’язаних із поширенням вірусу COVID-19, на реалізацію населенням профілактичних заходів. Зазначається, що люди з високим менталітетом змови, швидше за все, будуть дотримуватися ненормативної профілактичної поведінки, але менш схильні дотримуватися превентивних форм поведінки, ініційованих урядом, хоча передбачуваний ризик смерті і мотивація захистити себе можуть мінімізувати дану тенденцію.
Завантаження
Посилання
Abalakina-Paap, M., Stephan, W. G., Craig, T., & Gregory, W. L. (1999). Beliefs in conspiracies. Political Psychology, 20(3), 637–647. https://doi.org/10.1111/0162-895X.00160
Alper S., Bayrak F., & Yilmaz O. (2020). Psychological correlates of COVID-19 conspiracy beliefs and preventive measures: Evidence from Turkey. Current Psychology, 1-10. https://doi.org/10.1007/s12144-020-00903-0
Ballová Mikušková, Е. (2018). Conspiracy Beliefs of Future Teachers. Current Psychology 37(3), 692-70. https://doi.org/10.1007/s12144-017-9561-4
Banai I. P., Banai B., & Mikloušić, I. (2020). Beliefs in COVID-19 conspiracy theories predict lower level of compliance with the preventive measures both directly and indirectly by lowering trust in government medical officials. https://doi.org/10.31234/osf.io/yevq7
Bilewicz, M., Winiewski, M., Kofta, M., & Wójcik, A. (2013). Harmful ideas, the structure and consequences of anti‐Semitic beliefs in Poland. Political Psychology, 34(6), 821 839. https://doi.org/10.1111/pops.12024
Bogart, L. M., & Thorburn, S. (2005). Are HIV/AIDS Conspiracy Beliefs a Barrier to HIV Prevention Among African Americans? JAIDS Journal of Acquired Immune Deficiency Syndromes, 38(2), 213–218. https://doi.org/10.1097/00126334-200502010-00014
Broderick, R. (2020, Feb). Trump's biggest supporters think t he coronavirus is a deep state plot. BuzzFeed. https://www.buzzfeednews.com/article/ryanhatesthis/trump-supporters-coronavirus-deep-state-qanon
Bruder, M., Haffke, P., Neave, N., Nouripanah, N., & Imhoff, R. (2013). Measuring individual differences in generic beliefs in conspiracy theories across cultures: Conspiracy Mentality Questionnaire. Frontiers in Psychology, 4, 225. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2013.00225
Cichocka, A., Marchlewska, M., & Golec de Zavala, A. (2016). Does self‐love or self‐hate predict conspiracy beliefs? Narcissism, self‐esteem, and the endorsement of conspiracy theories. Social Psychological and Personality Science, 7, 157–166. https://doi.org/10.1177/1948550615616170
Darwin, H., Neave, N., & Holmes, J. (2011). Belief in conspiracy theories. The role of paranormal belief, paranoid ideation and schizotypy. Personality and Individual Differences, 50(8), 1289–1293. https://doi.org/10.1016/j.paid.2011.02.027
Douglas, K. M., Sutton, R. M., & Cichocka, A. (2017). The Psychology of Conspiracy Theories. Current directions in psychological science, 26(6), 538–542. https://doi.org/10.1177/0963721417718261
Einstein, K. L., & Glick, D. M. (2015). Do I think BLS data are BS? The consequences of conspiracy theories. Political Behavior, 37(3), 679–701. https://doi.org/10.1007/s11109-014-9287-z
Forrest, A. (2020, April). Coronavirus: 700 dead in Iran after drinking toxic methanol alcohol to ‘cure Covid-19’. The Independent. Retrieved from https://www.independent.co.uk/news/world/middle-east/coronavirus-iran-deaths-toxic-methanol-alcohol-fake-news-rumours-a9487801.html
Franks B., Bangerter A., Bauer M.W., Hall M., Noort M.C. (2017). Beyond “monologicality”? Exploring conspiracist worldviews. Frontiers in psychology 8, 861. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00861
Galliford, N., & Furnham, A. (2017). Individual difference factors and beliefs in medical and political conspiracy theories. Scandinavian Journal of Psychology, 58(5), 422 428. https://doi.org/10.1111/sjop.12382
Gaston G. B & Alleyne-Green B. (2013). The impact of African Americans' beliefs about HIV medical care on treatment adherence: a systematic review and recommendations for interventions. AIDS Behav 17(1), 31-40. https://doi.org/10.1007/s10461-012-0323-x
Goertzel, T. (1994). Belief in conspiracy theories. Political Psychology, 15(4), 731–742. https://doi.org/10.2307/3791630
Golec de Zavala, A., Cichocka, A., & Iskra-Golec, I. (2013). Collective narcissism moderates the effect of in-group image threat on intergroup hostility. Journal of Personality and Social Psychology, 104(6), 1019–1039. https://doi.org/10.1037/a0032215
Goreis, A., & Voracek, M. (2019). A systematic review and meta-analysis of psychological research on conspiracy beliefs: Field characteristics, measurement instruments, and associations with personality traits. Frontiers in Psychology, 10, 205. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00205
Grzesiak-Feldman, M. (2015). Are the high authoritarians more prone to adopt conspiracy theories? The role of right-wing authoritarianism in conspiratorial thinking. In M. Bilewicz, A. Cichocka, & W. Soral (Eds.), The psychology of conspiracy pp. 99–121. Routledge/Taylor & Francis Group.
Imhoff, R., & Lamberty P. (2018). How paranoid are conspiracy believers? Toward a more fine‐grained understanding of the connect and disconnect between paranoia and belief in conspiracy theories. European journal of social psychology, 48(7), 909-926. https://doi.org/10.1002/ejsp.2494
Imhoff, R., & Bruder, M. (2014). Speaking (un‐)truth to power: Conspiracy mentality as a generalised political attitude. European Journal of Personality, 28(1), 25–43. https://doi.org/10.1002/per.1930
Imhoff, R., Dieterle, L., Lamberty, P. (2020). Resolving the puzzle of conspiracy worldview and political activism: Belief in secret plots decreases normative but increases nonnormative political engagement. Social Psychological and Personality Science 12(1). https://doi.org/10.1177/1948550619896491
Jolley D., Douglas K. M., Leite A. C., Schrader T. (2019). Belief in conspiracy theories and intentions to engage in everyday crime. British Journal of Social Psychology 58(3), 534-549. https://doi.org/10.1111/bjso.12311
Jolley, D., Douglas, K. M. (2014). The social consequences of conspiracism: Exposure to conspiracy theories decreases intentions to engage in politics and to reduce one’s carbon footprint. British Journal of Psychology, 105, 35–56. https://doi.org/10.1111/bjop.12018
Jolley, D., Meleady, R., & Douglas, K. M. (2020). Exposure to intergroup conspiracy theories promotes prejudice which spreads across groups. British Journal of Psychology, 111(1), 17–35. https://doi.org/10.1111/bjop.12385
Kofta M., & Sedec G. (2005). Conspiracy Stereotypes of Jews During Systemic Transformation in Poland. International Journal of Sociology, 35(1), 40-64. https://doi.org/10.1080/00207659.2005.11043142
Kofta, M., Soral, W., & Bilewicz, M. (2020). What breeds conspiracy antisemitism? The role of political uncontrollability and uncertainty in the belief in Jewish conspiracy. Journal of Personality and Social Psychology, 118(5), 900–918. https://doi.org/10.1037/pspa0000183
Lantian, A., Muller, D., Nurra, C., & Douglas, K. M. (2017). “I know things they don’t know!”: The role of need for uniqueness in belief in conspiracy theories. Social Psychology, 48(3), 160–173. https://doi.org/10.1027/1864-9335/a000306
Leiser D, Duani N, Wagner-Egger P (2017) The conspiratorial style in lay economic thinking. PLoS ONE 12(3). e0171238. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0171238
Leman, P. J., & Cinnirella, M. (2007). A major event has a major cause: Evidence for the role of heuristics in reasoning about conspiracy theories. Social Psychological Review, 9, 18–28. https://doi.org/10.1002/acp.2995
Lewandowsky, S., Gignac, G. E., & Vaughan, S. (2013). The pivotal role of perceived scientific consensus in acceptance of science. Nature Climate Change, 3(4), 399 404. https://doi.org/10.1038/NCLIMATE1720
Marinthe G., Brown G., Delouvée S. & Jolley. D. (2020). Looking out for myself: Exploring the relationship between conspiracy mentality, perceived personal risk, and COVID‐19 prevention measures. Health Psychology 25 (4), 957-980. https://doi.org/10.1111/bjhp.12449
Oliver J. E., & Wood T. J. (2014). Conspiracy Theories and the Paranoid Style(s) of Mass Opinion. American journal of political science, 58(4), 952-966. https://doi.org/10.1111/ajps.12084
Parsons, S., Simmons, W., Shinhoster, F., & Kilburn, J. (1999). A test of the grapevine: An empirical examination of conspiracy theories among African Americans. Sociological Spectrum, 19(2), 201–222. https://doi.org/10.1080/027321799280235
Pishchik, V. І. (2014). Kross-kul'turnyye osobennosti konspirativistskoy mental'nosti [Cross-cultural features of the conspiratorial mentality]. Etnosotsium i mezhnatsional'naya kul'tura, 8(74), 69-77. [in Russian]
Pishchik, V.I. (2017). Vozmozhnost' izmereniya very v zagovory [Possibility of measuring faith in conspiracies]. European social science journal, 1, 419 424. [in Russian]
Plohl, N., & Musil, B. (2020). Modeling compliance with covid-19 prevention guidelines: The critical role of trust in science. Psychology, Health & Medicine. Advance online publication. https://doi.org/10.1080/13548506.2020.1772988
Stieger S., Gumhalter N., Tran U. S., Voracek M., Swami V. (2013). Girl in the cellar: a repeated cross-sectional investigation of belief in conspiracy theories about the kidnapping of Natascha Kampusch. Front. Psychol. 4, 297. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2013.00297
Swami, V. & Barron, D. (2020). Analytic Thinking, Rejection of Coronavirus (COVID-19) Conspiracy Theories, and Compliance with Mandated Social-Distancing: Direct and Indirect Relationships in a Nationally Representative Sample of Adults in the United Kingdom. https://osf.io/ preprints/nmx9w/
Swami, V. (2012). Social psychological origins of conspiracy theories: The case of the Jewish conspiracy theory in Malaysia. Frontiers in Psychology, 3, 1-9. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2012.00280
Uscinski J.E., Parent J.M. (2014). American Conspiracy Theories. New York: Oxford University Press, pp. 240. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199351800.001.0001
Uscinski, J.E., Enders, A.M., Klofstad, C.A., Seelig, M.I., Funchion, J.R., Everett, C. ...& Manohar, N. (2020). Why do people believe COVID-19 conspiracy theories? The Harvard Kennedy School, Misinformation Review, 1.
Van Bavel, J., Baicker, K, Boggio, P. et al. (2020). Using social and behavioural science to support COVID-19 pandemic response. Nature Human Behaviour 4, 460 471. https://doi.org/10.1038/s41562-020-0884-z
Van der Linden, S. L. (2015). The conspiracy-effect: Exposure to conspiracy theories (about global warming) decreases pro-social behavior and science acceptance. Personality and Individual Differences 87, 171 173. https://doi.org/10.1016/j.paid.2015.07.045
Van Prooijen, J.-W., & Douglas, K. M. (2017). Conspiracy theories as part of history: The role of societal crisis situations. Memory Studies, 10(3), 323–333. https://doi.org/0.1177/1750698017701615
Van Prooijen, J.-W., & Douglas, K. M. (2018). Belief in conspiracy theories: Basic principles of an emerging research domain. European Journal of Social Psychology, 48(7), 897–908. https://doi.org/10.1002/ejsp.2530
Van Prooijen, J.‐W., & Jostmann, N. B. (2013). Belief in conspiracy theories: The influence of uncertainty and perceived morality. European Journal of Social Psychology, 43(1), 109–115. https://doi.org/10.1002/ejsp.1922
Wallen, J. (2020, April). Indian hospitals refuse to admit Muslims as coronaviruscauses Islamophobia surge. The Telegraph. Retrieved from https://www.telegraph.co.uk/news/2020/04/19/indian-hospitals-refuse-admit-muslims-coronavirus-causes-islamophobia/
Whitson J. A., Galinsky A. D. (2008). Lacking Control Increases Illusory Pattern Perception. Science, 322(5898), 115-117. https://doi.org/10.1126/science.1159845
Yarosh, N. (2020) Z̕ vyazok refleksyvnykh protsesiv osobystosti ta viry v teoriyu zmovy v umovakh pandemiyi COVID-19 [Сonnection of reflexive processes of personality and belief in the theory of conspiracy in the conditions of pandemic COVID-19]. Рsychological jornal, 6(5), 37-46. [in Ukraine]
