Метафорична активація ресурсного досвіду особистості у процесі долання ситуативної тривожності
Анотація
Досліджуються метафоричні засоби зниження ситуативної тривожності особистості. Мета дослідження – визначення можливостей суттєвого зниження ситуативної тривожності зрілої особистості через доцільне, етапне, зорієнтоване на активацію особистісних ресурсів застосування метафоричних асоціативних карток (МАК) з набору «Cоре». Досліджуваними були 54 громадянина України зрілого віку, серед яких 33 жінки та 21 чоловік віком від 30 до 55 років (Me = 40). В емпіричному дослідженні застосовувалися наступні методики: набір метафоричних асоціативних карток «Cоре» (для активації проблемного досвіду; бажаних змін стану і ресурсного досвіду досліджуваних); методика Ч. Спілбергера (для діагностики рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності); Фрайбурзький особистісний опитувальник, форма В (для визначення дезадаптивних психічних станів). З застосуванням МАК поетапно активувалися: проблемний досвід, уявлення бажаного стану; уявлення перешкод на шляху до бажаного стану; уявлення ресурсів; повернення до уявлень проблемного досвіду. Результати. Виявлено суттєве підвищення ситуативної тривожності після етапу активації проблемного досвіду як в загальній групі досліджуваних (Z=-5.968; p < .001), так і у підгрупах досліджуваних з високою (t=-6.776; p< .001) та помірною (t=-4.497; p< .001) особистісною і початковою ситуативною тривожністю. Встановлено значне, з великим статистичним ефектом (d Коена) зниження ситуативної тривожності щодо початкового рівня внаслідок етапного застосування МАК у загальній групі (t=11.259; p< .001; d=1.532) і у підгрупах досліджуваних з високою (t=9.890; p< .001; d=1.806) та помірною (t=7.683; p< .001; d=1.568) особистісною і початковою ситуативною тривожністю. Висновки. Доцільна, поетапна, розгорнута активація через застосування МАК і метафори досвіду особистості, що стосується визначення суб’єктивно значущого проблемного протиріччя, бажаного психічного стану, перешкод щодо бажаних змін і особистісних ресурсів дій через інтеграційні процеси сприяють суттєвому зниженню ситуативної тривожності у досліджуваних.
Завантаження
Посилання
Blinov, O. A. (2016). Metaphorical associative maps as a modern method of psychological surgery. Current problems of sociology, psychology, pedagogy: collection of scientific works of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Kyiv, 4(29), 6–11. https://er.kai.edu.ua/server/api/core/bitstreams/62d31a4a-f48f-466d-a82d-a32770c65193/content [in Ukrainian]
Borodulkina, T. O. (2023). Peculiarities of using metaphorical associative maps in working with psychological trauma. Psychological Studies, 3, 15–21. https://doi.org/10.32782/psych.studies/2023.3.2 [in Ukrainian]
Bryl, M. M. (2019). Metaphorical associative maps as a tool in the psychology of professional definition. Current problems of psychology. : collection of scientific works of the Institute of Psychology named after G. S. Kostyuk. Kyiv, 1(52), 69–76. http://appsychology.org.ua/data/jrn/v1/i52/13.pdf [in Ukrainian]
Vasilevska, O. I. Dvornichenko, L. L. (2017). Metaphor in the work of a consultant psychologist. Psychology and personality, 2 (12), 214–222 URL: http://dspace.pnpu.edu.ua/handle/123456789/8041 [in Ukrainian]
Galieva, O. M. (2018). Theoretical analysis of the concept of "anxiety". Theory and practice of modern psychology, 6, 107–110. URL: http://tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/6_2018/22.pdf [in Ukrainian]
Gordeeva, Zh. V. (2011). Understanding the content of metaphors and its impact on the consciousness of the subject of psychological counseling: Collection of the Institute of Psychology named after G. S. Kostyuk (Ed.). S. D. Maksymenko, 39, 116 126 http://www.psyh.kiev.ua/Збірник_наук._праць._-_Випуск_9 [in Ukrainian]
Kolyadenko, S. M., Lityaga, I. V. (2022). The use of projective metaphorical associative maps “pockets” in the process of training specialists in the social sphere. Scientific journal of the National Polytechnic University named after M. P. Dragomanov. Pedagogical Sciences: Realities and Prospects. Kyiv, 90, 68–75. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.90.14 [in Ukrainian]
Lutsenko, O.L. (2016). Freiburg Special Inspectorate FPI – Validity Review and Local Standardization. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia: Psykholohiia, 61, 49–54. https://periodicals.karazin.ua/psychology/article/view/8211/7685 [in Ukrainian]
Marchenko, O. (2020). Analysis of erroneous views on metaphorical associative maps as a tool for psychological assistance. Psychology: reality and prospects: collection of scientific works RDGU. Rivne: RDGU, 14, 150–159. https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.164 [in Ukrainian]
Miloradova, N. E. (2012). Metaphorical associative maps as a tool for psychocorrection and psychoprophylaxis of post-traumatic stress disorders. Bulletin of the National University of Defense of Ukraine, 4(29), 207–210. https://dspace.univd.edu.ua/handle/123456789/18625 [in Ukrainian]
Neurova, A. B., Kapinus, O. S., Hrytsevych, T. L. (2016). Diagnosis of Individual Psychological Characteristics of a Person. Lviv: NASV. https://ep3.nuwm.edu.ua/21224/1/07-03-332%D0%9C.pdf [in Ukrainian]
Popova, G., Grinchenko,O. (2018). The use of metaphorical associative maps in the process of professional self-determination of psychology students: results of testing the coaching deck “Supervision”. Bulletin of the KhNPU named after G.S. Skovoroda. Psychology. Kharkiv, 57, 245–257. http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/psychology/article/view/1443 [in Ukrainian]
Shebanova, V. (2020). Metaphorical associative maps in the work of a psychologist. Problems of modern psychology, 50, 289 307. https://ekhsuir.kspu.edu/items/ce11afea-026c-4d02-b493-c1e36afc2f16 [in Ukrainian]
American Psychiatric Association (АРА) (2013). Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders : DSM-5. Fifth Edition. Washington, DC; London, England: American Psychiatric Publishing. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425596
Ayalon, O. (2007) Healing trauma with metaphoric cards. Therapy Today, 18, 22–4. http://mindshop.dk/image/data/OHkort/ofra-ayalon-therapy-today-2007-sep.pdf
Beck, A.T. (2010). Cognitive Therapy of Anxiety Disorders. NY.: Guilford Press. https://www.guilford.com/excerpts/clark5.pdf?t=1
Cisler, J.M., Koster, E.H. (2010). Mechanisms of Attentional Bias towards treath in anxiety disorders: an integrative rewiew. Clinical psychology review, 30(2), 203–216. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20005616/
Cheban, Yu., Chebykin, O., Plokhikh, V. & Massanov, A. (2020). Mental resources for the self-mobilization of rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport, 20(3), 1580-1589. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03216
Cohen, R., Leykin, D., Aviv, Y., Kukis, A., Lahad, M. (2015). Affective dimensions of COPE cards: Preliminary evidence of the affective ratings of valence, arousal and dominance of associative cards for psychotherapeutic purposes. The Arts in Psychotherapy, 45, 36-46 https://doi.org/10.1016/j.aip.2015.04.004
Daviu, N., Bruchas, M. R. , Moghaddam, B., Sandi, C., Beyeler, A. (2019). Neurobiological links between stress and anxiety. Neurobiology of Stress, 11, 100191 https://doi.org/10.1016/j.ynstr.2019.100191
Jia, Y., Hou, Z. J., Zhang, H., & Xiao, Y. (2022). Future time perspective, career adaptability, anxiety, and career decision-making difficulty: Exploring mediations and moderations. Journal of Career Development, 49(2), 282-296. https://doi.org/10.1177/0894845320941922
Lazarus, R. S., & Folkman, S. (1987). Transactional theory and research on emotions and coping. European Journal of Personality, 1, 141-169. https://doi.org/10.1002/per.2410010304
Nater, U.M. (2021). Recent developments in stress and anxiety research. Journal of Neural Transmission, 128, 1265–1267. https://doi.org/10.1007/s00702-021-02410-3
Nutten, J. (1984). Motivation, Planning, and Action: a Relational Theory of Behavior Dynamics. New York: Leuven University Press & Erlbaum. https://www.amazon.com/Motivation-Planning-Action-Crosscurrents Contemporary/dp/0898593328
Peters, A., McEwen, B.S., & Friston, K. (2017). Uncertainty and stress: Why it causes diseases and how it is mastered by the brain. Progress in Neurobiology, 156, 164–188. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0301008217300369
Plokhikh, V., Popovych, I., Koval, I., Stepanenko, L., Nosov, P., Zinchenko, S., Boiaryn, L., Zavatskyi, V. (2022). Anticipatory Resource of Temporary Regulation of Sensorimotor Action. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 13(2), 01-21. https://doi.org/10.18662/brain/13.2/328
Plokhikh, V., Popovych I., Shevchenko, N., Losiyevska, O., Kolly-Shamne, A., Akimov, R. (2025). Time Perspective of Forced Migrants within the National Boundaries and Abroad. Journal of Education Culture and Society, 16(1), 125-142. https://www.jecs.pl/index.php/jecs/issue/view/53
Salari, N., Hosseinian-Far, A., Jalali, R., Vaisi-Raygani, A., Rasoulpoor, S., Mohammadi, M., Rasoulpoor, S. & Khaledi-Paveh, B. (2020). Prevalence of stress, anxiety, depression among the general population during the COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. Global Health, 16, 57. https://doi.org/10.1186/s12992-020-00589-w
Zeig, J., & Tanev, K. S. (2022). Advancing hypnotic inductions: An Ericksonian perspective. European Journal of Psychotherapy & Counselling, 24(4), 457–472. https://doi.org/10.1080/13642537.2023.2175885
