Трансформації життєвих орієнтацій як складових особистісного компоненту індивідуального досвіду студентів філологічного факультету та факультету психології

Анотація

У статті описане дослідження, спрямоване на поглиблення розуміння організації особистісного досвіду. Індивідуальний досвід розглядається з позиції моделі О. Лактіонова, в рамках якої детально розглядається особистісний компонент. Однією зі складових даного компоненту є смисложиттєві орієнтації, і у статті проводився аналіз трансформацій даного феномену, які відбувалися з 2010 по 2017 роки.

Особистісний компонент індивідуального досвіду містить три аспекти: інтерпретація себе, інтерпретація інших та інтерпретація світу. Аспект інтерпретації себе як вартості містить самооцінку, саморегуляцію та образ «Я»; аспект інтерпретації інших в якості сумісних з суб'єктом досвіду – образ «Я» та цінності; аспект інтерпретації оточуючого світу – цінності та смисл життя. Акцент на смисложиттєвих орієнтаціях в рамках даної статті було зроблено з огляду на прагнення віднайти найбільш універсальні трансформації особистісного досвіду.

 В ході емпіричного дослідження проводився порівняльний аналіз досліджуваних за показниками смисложиттєвих орієнтацій (тест смисложиттєвих орієнтацій Д. Леонтьєва) у 2010 та 2017 роках за допомогою U-критерію Манна-Уітні. Для максимального врахування факторів, які потенційно можуть впливати на особливості організації особистісного досвыду аналіз вівся окремо за вибіркою студентів-психологів та студентів-філологів. Загальна кількість осіб, що брала участь у дослідженні – 121 студент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків) та Донбаського державного педагогічного університету (м. Слов’янськ).

Одним з ключових факторів, що детермінує досліджувані трансформації, було визнано соціально-політичні зміни.

Було виявлено, що за всією вибіркою, у порівнянні з 2010 роком, у 2017 достовірно зменшився рівень виразності таких смисложиттєвих показників, як: орієнтація на цілі, локус контролю «Я», локус контролю життя, та загальна осмисленість життя; при цьому значущо виріс рівень орієнтації на результат.

Для студентів-психологів характерним є достовірне зниження показників орієнтації на цілі, локусу контролю «Я», локусу контролю життя та загальної осмисленості життя; а також – зростання орієнтації на результат. Для студентів-філологів характерним є достовірне зниження показників локусу контрою життя та загальної осмисленості життя.