Теоретична основа розробки музичної композиції для регуляції психоемоційних станів особистості

Анотація

У статті представлено поєднання психологічних і музикознавчих концепцій, що лягли в основу розробки музично-сюжетного циклу, вибудуваного за мотивами мономіфу Дж. Кемпбелла «Шлях героя». На тлі сучасних тенденцій у музикотерапії показано, що попри зростання інтересу до музичного впливу, майже відсутні цілісні структуровані програми, які використовують саме принципи сюжетності. Актуальність такого підходу пов’язана зі зростанням емоційної виснаженості, відчуття безсилля й невпевненості серед громадян України та обмеженим доступом до індивідуальної психотерапії, що посилює потребу у масових, технологічно доступних засобах саморегуляції. Розроблений цикл інтегрує музику як повсякденний і зрозумілий більшості інструмент впливу на емоції, методи активної уяви, елементи кататимно-імагінативної терапії у вербальних інструкціях та архетипіку «Шляху героя». Стимульний матеріал орієнтований на м’який, недирективний вплив: сюжет і музика послідовно контейнують та поступово змінюють емоційний фон слухача. Окремо описано технічні засади створення циклу із застосуванням сучасних цифрових технологій, логіку побудови голосових інструкцій і роль тиші як важливої екзистенційної паузи в процесі переживання. Матеріал оформлено як програмний аудіоцил із восьми послідовних вербально-музичних фрагментів загальною тривалістю 29 хвилин; кожен відповідає певному етапу символічної подорожі героя — від входу в уявний простір, прояснення запиту й пошуку ресурсів до кульмінаційного подолання внутрішнього опору, переживання трансформації та повернення в оновлену буденність. Деталізовано принципи добору тональностей, темпів, фактури, тембрів та алгоритмічних шумових патернів, а також підходи до формулювання голосових настанов, які мають підтримувати відчуття безпеки, сприяти імагінації, емоційному «контейнуванню» та рефлексії. Ситуативна ефективність циклу попередньо підтверджена результатами пілотного дослідження (n = 86), у якому зафіксовано зростання позитивних емоцій і самооцінки та зниження рівня тривоги й гострих депресивних переживань після одноразового прослуховування (Klimusheva, Yanovskaya, Tetska, Turenko, 2025). Окреслено потенціал застосування розробленого музикотерапевтичного інструменту в індивідуальній та груповій роботі, онлайн-форматах, освітніх і профілактичних програмах, а також перспективи подальших емпіричних досліджень сюжетної рецептивної музикотерапії в українському контексті.