СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК СИМВОЛЬНИЙ ПРОСТІР ІГРОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ
Анотація
У статті здійснюється філософсько-семіотичний аналіз соціальних мереж як символьного простору, в якому взаємодія користувачів набуває ознак гри, а також розкрито зміст різних знаків у контексті гейміфікації цифрового простору.
Для аналізу символічної сторони взаємодії між користувачами соціальних мереж використано підхід Чарльза Сандерса Пірса, що дає змогу розглядати елементи цифрового інтерфейсу як знаки, які набувають значення в процесі інтерпретації. Соціальна мережа постає як семіосфера, де кожен користувач є водночас творцем і інтерпретатором знаків.
Для розкриття ігрового змісту соціальних мереж застосовано концепції Homo Ludens Йохана Гейзинги та типології гри Роже Каюа. Спираючись на ці ідеї, в просторі соціальних мереж можна побачити гейміфіковані елементи взаємодії між користувачами. Ігрові процеси застосовуються як в безпосередній комунікації через простір соціальної мережі, так і через символьні взаємодії (лайки, репости тощо). Наявність алгоритму, що просуває публікації авторів, розглядається як форма азарту, що стимулює стратегічну поведінку й перетворює публікацію контенту на гру з ризиком і очікуванням винагороди у формі числових показників. Перегляди і лайки трактуються як вид символічного капіталу П'єра Бурдьє, тобто як специфічна цифрова валюта, яка може конвертуватися у соціальний, культурний і економічний капітал.
Цифрова ідентичність у соціальній мережі аналізується з позиції концепції «Другого Я» Шері Тьоркл. Профіль розглядається як знакова структура, що функціонує як відображення користувача у цифровому просторі. Такі символьні елементи, як аватар і нікнейм є складовими цього образу. Отже, взаємодіє у віртуальному просторі не людина безпосередньо, а її сконструйоване відображення. Використовуючи цю теорію більш широко, сам простір соціальних мереж предстає як символьне відображення реального світу, в якому взаємодіють цифрові образи реальних людей.
Завантаження
Посилання
Glushko, A. V. (2017). Gaming techniques in the format of network infotainment. Collected Scientific Works of the Faculty of Vasyl' Stus Donetsk National University. http://jpvs.donnu.edu.ua/article/view/3685 (In Ukrainian)
Kovalenko, V. (2025). Digital personality as a new form of subject in American philosophy. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 1(12), 70–74. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/12-11/23 (In Ukrainian)
Ali, S., Wang, D., Hussain, T., & Li, B. (2023). The impact of virtual society on social capital formation: A comparative analysis of Facebook and WhatsApp. SAGE Open, 13(4). DOI: https://doi.org/10.1177/21582440231210077
Aslam, M., & Ain, Q. (2023). Social media and reality: Are social media profiles a true representation of people's lives? ResearchGate (preprint). DOI: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.11367.01449
Back, M. D., von der Heiden, J., Vazire, S., Gaddis, S., Schmukle, S. C., Egloff, B., & Gosling, S. D. (2010). Facebook profiles reflect actual personality, not self-idealization. Psychological Science, 21, 372–374. DOI: https://doi.org/10.1177/0956797609360756
Bourdieu, P. (1986). The forms of capital. In J. G. Richardson (Ed.), Handbook of theory and research for the sociology of education (pp. 241–258). Greenwood Press
Caillois, R. (1961). Man, play, and games, Trans M. Barash. Free Press of Glencoe
El Yazidi, R., Amrani, M., & Mousdil, S. (2022). The presentation of the self in the digital world: Does Erving Goffman’s social interaction theory hold up? NeuroQuantology, 20(15), 6956–6965. DOI: https://doi.org/10.48047/nq.2022.20.15.NQ88697
El Yazidi, R. (2024). Exploring the components of digital identity on social network sites: Identifier, post, profile photo, and selfie. European Scientific Journal, 20(1). DOI: https://doi.org/10.19044/esj.2024.v20n1p1
Huizinga, J. (1949). Homo Ludens Ils 86 (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315824161
Merchant, G. (2006). Identity, social networks and online communication. E-Learning, 3(2), P. 235–242. DOI: https://doi.org/10.2304/elea.2006.3.2.235
Peirce, C. S. (1992). The Essential Peirce, Volume 2: Selected Philosophical Writings (1893–1913). N. Houser & C. J. W. Kloesel, Eds. Indiana University Press
Turkle, S. (2005). The second self: Computers and the human spirit (20th anniversary ed.). MIT Press. DOI: https://doi.org/10.7551/mitpress/6115.001.0001
Voinea, C., Marin, L., & Vică, C. (2024). Digital slot machines: Social media platforms as attentional scaffolds. Topoi, 43, 685–695. DOI: https://doi.org/10.1007/s11245-024-10031-0
Zelenin, V. (2024). The role of social networks in shaping the identity and self-realisation of young people. Amazonia Investiga, 13(84), 291–303. DOI: https://doi.org/10.34069/AI/2024.84.12.19
Авторське право (c) 2026 Іван Гончаренко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
