ФІЛОСОФІЯ ГЕГЕЛЯ У ХАРКІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ В 1830-Х РР.
Анотація
У центрі уваги цієї статті рецепція творчості представника німецької класичної філософії Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля професорами й викладачами Харківського університету в 1830-х рр. У цьому контексті спочатку наданий огляд особливостей сприйняття філософії Гегеля у Харківському університеті від часів його заснування 5/17 листопада 1804 р. до початку 20-го ст. Тут ідеться про впливи першого професора кафедри теоретичної і практичної філософії Харківського університету Йоганна Баптиста Шада (1758–1834) в 1804–1816 рр., який до цього, під час свого викладання у Єнському університеті в 1799–1804 рр. був колегою Фіхте, Шеллінга й Гегеля. Представники «Харківської філософської школи Й. Б. Шада» у своїх працях і викладанні зверталися до різних аспектів філософії Гегеля і стали ініціаторами «Харківської Гегеліани». Серед них важливе місце займав наступник Шада на філософській кафедрі, професор Андрій Дудрович (1782–1830), який викладав у Харківському університеті з 1812 р. Далі згадано сприйняття філософії Гегеля у 19-му й на початку 20-го ст., зокрема представниками кафедри філософії Федором Зеленогорським, Павлом Лейкфельдом, Ісидором Проданом, а також професором-богословом Тимофієм Буткевичем. Крім цього, вказано на роль філософії Гегеля для творчості представників «Розстріляного Відродження» (Семен Семковський, Володимир Юринець, Степан Федчишин), які в ранній період Радянської України розглядали його праці з марксистської точки зору й в 1930-х рр. постраждали від сталінських репресій.
В основній частині розглянуто деякі праці представників Філософського факультету Харківського університету в 1830-х рр. у контексті рецепції творчості Гегеля. Тут спочатку йдеться про публікації і викладання професора Федора Чанова та ад’юнкта Йозефа Гренберга. Згідно з другим університетським статутом 1835 р. у Харківському університеті було відкрито Філософський факультет, представники якого зверталися до вчення Гегеля. Серед останніх були історики (Володимир Цих, Олександр Рославський-Петровський, Іван Сливицький), політекономи (Тихон Степанов), фахівці з античної класики (Іван Кронеберг). Окремо вказано на впливи філософії мистецтва Гегеля, зокрема його «Лекцій про естетику (1835–1838)», на творчість професора-філолога Амвросія Метлинського (1814–1870), який також був поетом і представником українського романтизму. Натомість у творчості професора Ізмаїла Срезневського (1812–1880) певну роль відігравали «Основні лінії філософії права» (1821) Гегеля. Отже, різні аспекти філософії Гегеля віднайшли широкий відгук у Харківському університеті в 1830-х рр., який став важливим центром «української Гегеліани».
Завантаження
Посилання
Abaschnik, V. (2021). Kant und der Deutsche Idealismus in der kritischen Darstellung von Andrej Dudrovič (1782–1830). Studia Philosophica Kantiana. 1. p. 5–25. https://www.unipo.sk/public/media/39319/SPhK_1_2021_05_Abaschnik.pdf
Abaschnik, V. A. (2005). J. B. Schads und Hegels Positionen um 1801. Hegel-Jahrbuch. Dritter Teil. S. 252–257. https://doi.org/10.1524/hgjb.2005.7.jg.252
Abashnik, V. (2025). German Aesthetics in the Kharkiv works of Stepan Fedchyshyn (1899–1971). The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias. 73. pp. 266–283. (In Ukrainian). https://doi.org/10.26565/2226-0994-2025-73-26
Abashnik, V. (2020). Hegel: The Kharkiv Dimension. XVI Kharkiv Student Philosophy Readings: To the 250th Anniversary of the Birth of Georg Wilhelm Friedrich Hegel. Proceedings of the International Scientific Conference of Undergraduate and Graduate Students, April 23–24, 2020, Kharkiv. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. pp. 5–9. (In Ukrainian).
Abashnik, V. (2018). J. I. Grenberg’s Kharkiv Course on the Philosophy of Law (1833). Human, Society, and Communication Technologies. Proceedings of the VI International Scientific and Practical Conference, September 14–15, 2018. Kharkiv–Liman. pp. 140–143. (In Ukrainian).
Abashnik, V. (2024). Olexandr Olexanrovych Mamaluy (1939–2023) as a researcher in the history of philosophy. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias. 70. pp. 22–35. (In Ukrainian). https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-2
Abashnik, V. O. (2024). Schad versus Kant. From the Jena to the Kharkiv philosophical system. German classical philosophy and university philosophy. To the 300th anniversary of the birth of Immanuel Kant and the 190th anniversary of the death of Johann Baptist Schad. Materials of the international scientific conference, June 28, 2024, Kharkiv, Ukraine. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. pp. 13–27. (In Ukrainian).
Abashnik, V. O. (2022). Syria and Syrian culture in the work of Ivan Croneberg (1788–1838). VI Congress of Orientalists: collection of materials, Kyiv, December 3, 2022. (pp. 10–13). Kyiv: V. I. Vernadsky Tavria National University; Lviv – Toruń: Liha-Press. (In Ukrainian). https://doi.org/10.36059/978-966-397-288-6-1
Abashnik, V. O. (2017). The Philosophy of Law at Kharkiv University, 1804–1920. The Great Ukrainian Legal Encyclopedia: In 20 Volumes. Volume 2: Philosophy of Law / Ed. by S. I. Maksimov. Kharkiv: Pravo. pp. 981–990. (In Ukrainian).
Abashnik, V. O. (2025). Tymofii Butkevych (1854–1925) on the Problem of Evil in Ancient Chinese Thought. Chinese Civilization: Traditions and Modernity. Proceedings of the 19th International Scientific Conference, November 27, 2025, Kyiv. (pp. 6–9). Lviv – Toruń: Liha-Press. (In Ukrainian). https://doi.org/10.36059/978-966-397-561-0-1
Chanov, F. (1831). Overview of the Philosophy Course, for teaching at the Imperial University of Kharkiv, submitted by Fyodor Chanov, Director of Schools in the Sloboda-Ukrainian Governorate, on February 27, 1831. Kharkiv: University Press, 1831. (In Russian).
Croneberg, I. (1832). Pamphlets. Published by Ivan Croneberg. Kharkiv: University Press. No. VIII. (In Russian).
Grenberg, I. (1833). A Treatise on the Relationship Between Common Law and Positive Law, the Philosophy of Positive Law, Politics, and Ethics, written by Lecturer Joseph Grenberg for his master’s degree in the Department of Ethics and Politics. Kharkiv: University Press. (In Russian).
Hegel, G. W. F. (1821). Grundlinien der Philosophie des Rechts. Von D. Georg Wilhelm Friedrich Hegel, Ordentl. Professor der Philosophie an der Königl. Universität zu Berlin. Berlin: In der Nicolaischen Buchhandlung.
Hegel, G. W. F. (1835). Vorlesungen über die Aesthetik. Herausgegeben von D. H. G. Hotho. Berlin: Verlag von Duncker und Humblot.
Hegel, G. W. F. (1837). Vorlesungen über die Philosophie der Geschichte. Herausgegeben von D. Eduard Gans. Berlin: Verlag von Duncker und Humblot.
Hegel G. W. F. Vorlesungen über die Philosophie der Kunst (2003). Hrsg. von Annemarie Gethmann-Siefert. Hamburg: Felix Meiner Verlag.
Metlinsky, A. (1839). On the Nature of Civilization and the Significance of Its Elements. A dissertation by A. Metlinsky, written for the degree of Master of Political Science. Kharkiv: University Press. (In Russian).
Protopopov, M. (1838). A Treatise on the True Subject of Philosophy and Its Corresponding Structure, written for the degree of Doctor of Philosophy by Matvey Protopopov, acting extraordinary professor at the Imperial University of Kharkiv. Kharkiv: University Press. (In Russian).
Roslavsky-Petrovsky, A. (1839). On the True Purpose of Pragmatic History and the Corresponding Method of Its Treatment. A Dissertation Written by Candidate Alexander Roslavsky-Petrovsky. Kharkiv: University Press, 1839. (In Russian).
Slivitsky, I. (1839). On the Influence of Colonies on Political Upheavals in Europe / a dissertation written by Ivan Slivitsky, Acting Adjunct Professor, for the degree of Master of Political Science. Kharkiv: University Press, 1839. (In Russian).
Sreznevsky, I. (1837). An Essay on the Nature and Content of Theory in the Political Sciences. A dissertation written for the degree of Master of Political History and Statistics. Kharkiv: University Press, 1837. (In Russian).
Stepanov, T. F. (1833). A Speech on the Nature, Importance, and Purpose of the Political Sciences, delivered at the Ceremonial Assembly of the Imperial University of Kharkiv by Tikhon Stepanov, Acting Professor of Political Economy and Diplomacy, on August 30, 1833. Kharkiv: University Press. (In Russian).
Tsykh, V. (1833). Resolving the Issue: Given the ceaseless growth of historical information and the expansion of the scope of history, is it not necessary to change the conventional method of teaching this discipline, and what form should it take, both in general and specifically at universities? A Treatise written by candidate Vladimir Tsykh for the degree of Master of Historical Sciences. Kharkiv: University Press, 1833. (In Russian).
Welsch, W. (2022). Umdenken: Miniaturen zu Hegel. Berlin: Matthes & Seitz.
Авторське право (c) 2026 Володимир Абашнік
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
