НІМЕЦЬКА ЕСТЕТИКА У ХАРКІВСЬКИХ ТВОРАХ СТЕПАНА ФЕДЧИШИНА (1899–1971)
Анотація
Стаття присвячена аналізу естетичної позиції забутого українського філософа, критика й теоретика естетики Степана Федчишина (1899–1971). В названому контексті тут вперше реконструйовано його біографічний і творчий шлях, в межах якого вирізнено два періоди його наукової та творчої діяльності: 1) Харківський (1926–1933) і 2) Львівський (1945–1971). В рамках першого періоду йдеться про формування його естетичної позиції, зокрема під час навчання в аспірантурі в Українському інституті марксизму-ленінізму в Харкові, його подальше викладання в різних харківських вищих навчальних закладах, керування Інститутом червоної професури. Окремо вказано на звинувачення сталінським режимом Федчишина в українському націоналізмі й подальші два його арешти й перебування в радянських концтаборах на півночі росії (1933–1941). В межах другого періоду йдеться про викладання Федчишина спочатку в Житомирі, потім у Львові, зокрема й у Львівському університеті до 1970 р., де він виказав впливи на розвиток естетичної думки й мав своїх учнів і прихильників.
В основній частині цієї статті увага сконцентрована на вибірковому аналізі естетичних праць Федчишина під час його Харківського періоду творчості. По-перше, мова йде про його публікацію «Естетика Гегеля» (1928), по-друге, про його праці з марксистської естетики, зокрема, «Марксизм та естетика» (1928) й «Плеханов, як основоположник марксистської естетики» (1928). В першій публікації він спочатку проаналізував особливості філософської системи Гегеля, місце в ній естетики й звернувся до німецьких попередників у естетиці (Баумгартен, Лессінг, Вінкельманн, Зульцер), а також торкнувся естетичних поглядів Канта й Шіллера. Далі особлива увага харківського автора була сконцентрована на лекціях з філософії мистецтва Шеллінга, які останній вперше читав в Єнському університеті у зимовому семестрі 1802/1803 рр. й які пізніше оприлюднив його син (1859). Після цього Федчишин переходить до аналізу особливостей естетичної концепції Гегеля, хоча акцент він зробив саме на 1-му томі «Лекцій про естетику», цитуючи як перше (1835), так і друге (1842) видання під редакцією його учня Г. Г. Гото. Вже тут харківський автор апелює до Маркса й Енгельса, вказуючи на заслуги Гегеля в естетиці, але одночасно й критикуючи та розглядаючи його естетику як проміжний етап до марксистської естетики, основним рисам якої він присвятив дві названі праці. У висновках підкреслена роль Степана Федчишина у становленні ранньої української марксистської естетики в 1920-х і на початку 1930-х рр., хоча його позиція несла на собі відбиток радянської ідеології того часу.
Завантаження
Посилання
Abaschnik, V. (2024). Der Beitrag polnischer und deutscher Gelehrter zu den Freiheitsdiskussionen an der Universität Charkiw in der ersten Hälfte des 19. Jahrhunderts. Biuletyn Polskiej Misji Historycznej = Bulletin der Polnischen Historischen Mission. Toruń: Wydawnictwo Naukowe UMK, 19, 213–264. https://doi.org/10.12775/BPMH.2024.006
Abashnik, V. (2024). Olexandr Olexanrovych Mamaluy (1939–2023) as a researcher in the history of philosophy. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, 70, 22–35. (In Ukrainian). https://doi.org/10.26565/2226-0994-2024-70-2 (In Ukrainian).
Abashnik, V. (2023). Paul Leuckfeld (1859–1930) and the inductive philosophy of William Whewell (1794–1866). The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, 69, 71–81. (In Ukrainian). https://doi.org/10.26565/2226-0994-2023-69-9
Abashnik, V. O. (2024). Schad versus Kant. From the Jena to the Kharkiv philosophical system. German classical philosophy and university philosophy. To the 300th anniversary of the birth of Immanuel Kant and the 190th anniversary of the death of Johann Baptist Schad. Materials of the international scientific conference, June 28, 2024, Kharkiv, Ukraine. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University. pp. 13–27. (In Ukrainian).
Abashnik, V. O. (2022). Syria and Syrian culture in the work of Ivan Kronberg (1788–1838). VI Congress of Orientalists: collection of materials, Kyiv, December 3, 2022. (pp. 10–13). Kyiv: V. I. Vernadsky Tavrichesky National University; Lviv – Toruń: Liha-Press. (In Ukrainian). https://doi.org/10.36059/978-966-397-288-6-1
Abashnik, V. O. (2021). Volodymyr Chuchmariv (1898–1978) as a researcher of Spinoza's philosophy. Man, society, communicative technologies. Proceedings of the IX International Scientific and Practical Conference, Kharkiv, October 21–22, 2021. (pp. 5–10). Kharkiv: DISA PLUS. (In Ukrainian).
Ashrafyan, Z. (1934). For the combat implementation of the decisions of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine (Bolsheviks) on the ICP. Under the Marxist-Leninist banner. No. 1. pp. 107–118. (In Ukrainian).
Bludov, Y. S. (1969). Something about the Development of Marxist-Leninist Philosophy at Kharkiv State University in 1920–1935. Journal of Kharkiv University. Philosophy Series. No. 5, pp. 69–77. (In Ukrainian).
Dritter Kongress für Ästhetik und allgemeine Kunstwissenschaft. Halle, 7.–9. Juni 1927. Bericht im Auftrage des Ortsausschusses herausgegeben von Wolfgang Liepe (1927). Zeitschrift für Ästhetik und allgemeine Kunstwissenschaft. Stuttgart: Verlag von Ferdinand Enke. Bd. XXI. S. 98–398.
Fedchyshyn, S. (1928). Hegel's Aesthetics. Hart. Literary, Artistic and Critical Journal of the All-Ukrainian Union of Proletarian Writers. No. 2. pp. 73–89. (In Ukrainian).
Fedchyshyn, S. (1928) Hegel's Aesthetics (Article Two). Hart. Literary, Artistic and Critical Journal of the All-Ukrainian Union of Proletarian Writers. No. 8–9. pp. 101–118. (In Ukrainian).
Fedchyshyn, S. (1928). Marxism and Aesthetics. Criticism. Monthly Journal of Marxist Criticism and Bibliography. No. 1. pp. 96–106. (In Ukrainian).
Fedchyshyn, S. (1928). Plekhanov as the founder of Marxist aesthetics. Criticism. Monthly Journal of Marxist Criticism and Bibliography. No. 4. pp. 18–35. (In Ukrainian).
Fedchyshyn Stepan Vasylovich. Rehabilitated by History. Ternopil region. Ternopil: Zbruch, 2008. p. 278. (In Ukrainian).
G. W. F. Hegel: Vorlesungen über die Ästhetik (= Klassiker auslegen) (2018). Hrsg. von Birgit Sandkaulen. Berlin, Boston: Walter De Gruyter.
Hegel G. W. F. Vorlesungen über die Philosophie der Kunst (2003). Hrsg. von Annemarie Gethmann-Siefert. Hamburg: Felix Meiner Verlag.
Hrom’yak, R. (1992). Vertep or How I Became a People’s Deputy of the USSR and What Came of It…: A Memoir-Reflection. Ternopil: Library of the Ternopil Magazine. (In Ukrainian).
Program of the 10th All-Ukrainian Scientific Conference “Theoretical and Applied Aspects of Biography. The Family of Historians Yefymenkos”. May 15, 2025, Kharkiv. (2025). Kharkiv. (In Ukrainian).
Rinaldi, G. (2023). Kasseler Vorlesungen über Hegels Kunstphilosophie. Lausanne; Berlin; Bruxelles; Chennai; New York; Oxford: Peter Lang.
S. F. (1928). German Congress on Aesthetics and Art History (Halle, July 7–9, 1927) / Chronicle. Hart. Literary, Artistic and Critical Journal of the All-Ukrainian Union of Proletarian Writers. No. 6. pp. 102–103. (In Ukrainian).
S. F. (1928). The Second Polish Philosophical Congress / Chronicle. Hart. Literary, Artistic and Critical Journal of the All-Ukrainian Union of Proletarian Writers. No. 4–5. pp. 131–132. (In Ukrainian).
Shchupak, V. (1934). In the literary commission of VUAMLIN. Under the Marxist-Leninist banner. No. 1. p. 124. (In Ukrainian).
Skrypnyk, M. (1928). On the work of the Ukrainian Institute of Marxism. Banner of Marxism. No. 3(4). pp. 216–224. (In Ukrainian).
Vieweg, K. (2025). Hegels Ästhetik der Malerei: die niederländische Landschafts- und Genremalerei des 17. Jahrhunderts. Hamburg: Felix Meiner Verlag.
Welsch, W. (2022). Umdenken: Miniaturen zu Hegel. Berlin: Matthes & Seitz.
Welsch, W., Vieweg, K. (2007). Das Interesse des Denkens. Hegel aus heutiger Sicht. München: Wilhelm Fink Verlag.
Авторське право (c) 2026 Володимир Абашнік
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
