МІЖ ЗОБРАЖЕННЯМ І ЖЕСТОМ: ВІЗУАЛЬНА РИТОРИКА GROUPE μ В МЕТАМОДЕРНОМУ ГОРИЗОНТІ
Анотація
У статті досліджено еволюцію візуальної риторики Groupe μ у контексті метамодерної естетики. Проаналізовано основні положення праці «Traité du signe visuel» (1992) як теоретичного підґрунтя афективної семіотики образу. Розкрито зміст поняття постфігуративності як метамодерного жесту, що уможливлює чуттєво-афективну взаємодію між зображенням і глядачем. Показано, що постфігуративне мислення формує нову риторику співбуття, у якій образ функціонує не як репрезентація, а як подія спільного афекту.
Феномен постфігуративного зображення проаналізовано в контексті естетики метамодернізму. Автори розглядають постфігуративність як форму візуального жесту, що втілює сумнів, афект і запрошення до співбуття. Через приклади сучасних візуальних образів демонструється, як постфігуративне постає не як репрезентація, а як афективна подія, відкрита до взаємної інтерпретації.
Також автори проводять аналіз феномену екранності культури метамодерну і пояснюють методологічне значення доробку Групи μ для розуміння цієї ознаки сучасності. Екранність інтерпретується як умова спільної присутності, де афект стає новим типом комунікативної дії, а екран простором співприсутності. Метамодерна культура визначена не просто як культура зображень, а як екранна культура, в якій екранність перетворюється на нову онтологію бачення, формує інтерфейс емпатії, у якому глядач стає співучасником візуального.
У висновках зазначено, що концепція візуальної риторики Групи μ створила підґрунтя для розуміння зображення як структурної системи знаків, де форма має когнітивний статус. Ця концепція резонує з логікою метамодерної культури, залучає до комунікації, створює не образ як послання, а образ як відлуння співбуття.
Завантаження
Посилання
Artemenko, A.P. (2022). Multiculturalism as an element of postmodern social practice. Ideology and politics journal, 2(21), 8-18. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2022.02.00001 (In Ukrainian).
Artemenko, A.P.(2023). Aesthetics as the implementation of "soft power": exploiting the ability to feel. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences, 1 (93), 109-123. https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(93).2023.109-123 (In Ukrainian)
Groupe μ. (1992). Traité du signe visuel: Pour une rhétorique de l’image. Paris: Éditions du Seuil.
Klinkenberg, J.-M. (2000). Précis de sémiotique générale. Paris: Seuil. (1re éd. 1996)
Manovich, L. (2001). T'he Language of New Media. Cambridge, London: The MIT Press.
Massumi, B. (2015). Politics of Affect. London: Polity Press.
Massumi, B. (2002). Parables for the Virtual: Movement, Affect, Sensation. Duke University Press.
Parikka, J. (2012). New Materialism as Media Theory: Medianatures and Dirty Matter. Communication and Critical. Cultural Studies, 9(1), 95–100. https://doi.org/10.1080/14791420.2011.626252
Shaviro, S. (2016). The Universe of Things. Critical Inquiry, 42, 3, 542–568 http://www.shaviro.com/Othertexts/Things.pdf
Sloterdijk, P. (1998). Sphären I: Blasen. Frankfurt am Main: Suhrkamp.
van den Akker R., Vermeulen T., Gibbons A. (2017). Metamodernism: Historicity, Affect, and Depth after Postmodernism. London: Rowman & Littlefield.
Vermeulen T., van den Akker R. (2010). Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture. 2010. Vol. 2. Issue 1. Article: 5677 | Published online: 25 Jan 2017 https://www.tandfonline.com/doi/full/10.3402/jac.v2i0.5677#d1e400 https://doi.org/10.3402/jac.v2i0.5677.
Авторське право (c) 2026 Андрій Артеменко, Маргарита Кравченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
