СПРИЙНЯТТЯ «АСПЕКТУ»: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА РЕДУКЦІЯ ЧИ МОВНА ГРА?
Анотація
У статті досліджується феномен аспекту як фундаментальна філософська проблема, що знаходиться на перетині феноменології та філософії мови. Автор аналізує поняття аспекту не лише як граматичну категорію, а як філософсько-політичний інструмент інтерпретації дійсності, що структурує наше бачення подій, істини та реальності. Особливу увагу приділено порівнянню двох підходів: феноменологічному (Е. Гуссерль, М. Мерло-Понті) та лінгвістично-аналітичному (Л. Вітґенштайн), які розкривають різні модуси концептуалізації аспекту – як ейдетичного переживання або як мовної гри. Феноменологічний підхід окреслюється через поняття ейдетичної редукції, спрямованої на досягнення очевидності сутностей (ейдосів), яка дозволяє осмислити філософський аспект політики як інтенційно конституйовану подію. Натомість у Вітґенштайна аспект постає як видимість, інформована концептом, – «бачення-як», що реалізується в межах мовної гри, позбавленої сутнісного змісту. Автор демонструє, що ці два підходи відображають також два типи політичного: politics як простір інтенційного досвіду та policy як структурно-лінгвістичну практику управління. Унікальною складовою дослідження є залучення україномовного лінгвістичного контексту, що дозволяє автору виявити глибокі онтологічні та політичні розрізнення між поняттями «теперішнє», «справжнє», «істина» і «правда». Через аналіз видів дієслів (доконаного / недоконаного) в українській мові автор ілюструє, як граматичні форми впливають на політичну уяву та інтерпретацію реальності. Це особливо важливо в контексті деколонізаційного дискурсу, де мова виступає не лише як засіб вираження, а як конститутивний чинник політичної суб’єктності. Стаття поєднує герменевтичний аналіз, логіко-лінгвістичний підхід і філософську критику, відкриваючи можливості для формування теорії метаполітики. Вона пропонує нову оптику для аналізу політичної мови, в якій аспектність постає не як другорядна мовна функція, а як ключова структура перцепції, смислотворення та владних практик. У висновках автор окреслює перспективи подальших досліджень у контексті французької феноменології (Ж. Маріон, П. Рікер), теорії мовленнєвих актів (Остін, Сьорл), що розширює потенціал для інтердисциплінарного аналізу взаємозв’язків між мовою, політикою та істинністю.
Завантаження
Посилання
Borovytska, O. M. (2013). Archetypal phenomenology as a fundamental methodology for the study of psychic universals. Scientific journal of M. P. Drahomanov NPU. Series № 12. Psychological Sciences: Collection of scientific works. K.: M. P. Drahomanov NPU, Issue 40 (64). pp. 80-86 [In Ukrainian].
Wittgenstein, L. (1995). Tractatus Logico-Philosophicus. Philosophical Investigations. Kyiv: Osnovy. 311 p [In Ukrainian].
Hrytsenko, A. (2024). Phenomenology and analytical philosophy: skepticism as a theoretical basis. Humanities Studies, №19 (96). pp. 33-39. https://doi.org/10.32782/hst-2024-19-96-03 [In Ukrainian].
Yosypenko, O. (2021). Wittgenstein and phenomenology: controversies of the French interpretation. Sententiae, Vol. 40, Issue 3, pp. 68-82. https://doi.org/10.31649/sent40.03.068 [In Ukrainian].
Kebuladze, V. (2009). The history of the development of phenomenological philosophy in Ukraine. Filosofska dumka (Philosophical Thought), №1. pp. 5-12 [In Ukrainian].
Kebuladze, V. (2011). Criticism of empiricism in Edmund Husserl's works “Logical Investigations”, “Philosophy as a Rigorous Science” and “First Philosophy”. Sententiae, №2. pp. 120-132 [In Ukrainian].
Kebuladze, V. (2017). “Lebenswelt” by Husserl and “Dasein” by Heidegger: problems of translation. Filosofska Dumka, (5), pp. 99–108. Retrieved from https://dumka.philosophy.ua/index.php/fd/article/view/184 [In Ukrainian].
Kryzhanovska, T. (2013). Intersubjectivity as a theme of phenomenological and existential thought. Scientific notes of the International humanitarian university, №18. pp. 112-115. [In Ukrainian].
Merleau-Ponty, M. (2001). Phenomenology of Perception. Kyiv: Ukrainian Center for Spiritual Culture. 552 p. [In Ukrainian].
Minakov, M. (2007). History of the concept of experience. K.: Parapan. 380 p [In Ukrainian].
Austin, J. L. (1962). How to do things with words. Harvard University Press. 174 p.
Baker, G. P., & Hacker, P. M. S. (2005). Wittgenstein: Understanding and meaning, Part I: Essays (2nd ed.). Blackwell Publishing. 424 p.
Brenner, J. E. (2012). The philosophy of Stéphane Lupasco: A transdisciplinary approach to philosophy in complexity. Journal of Consciousness Studies, 19(5-6), 180–197.
Brenner, J. E. (2014). Logic, science and the problem of complexity. Foundations of Science, 19(2), 177–193.
Brenner, J. E. (2017). The transdisciplinary logic of Stéphane Lupasco for the understanding of complex systems. In M. A. Rodrigues, F. P. da Silva, R. A. C. da Silva (Eds.), Dynamical systems, chaos and applications (pp. 37-58). Springer.
Brenner, J. E. (2019). Transdisciplinarity, complexity, and the included middle. In I. Licata & L. Chiatti (Eds.), Logic of quantum mechanics: From quantum information to quantum cognition (pp. 35-51). World Scientific.
Comrie, B. (1976). Aspect. Cambridge University Press. 156 p.
Grohman, ed. (2025). Phenomenology of Essence. NYC: Routledge. 330 p. https://doi.org/10.4324/9781003401209
Heidegger, M. (1998). Pathmarks, ed. by William McNeill. Cambridge, UK, and New York: Cambridge University Press, pp. 155–182.
Hintikka, J. (1996). The Idea of Phenomenology in Wittgenstein and Husserl. In: Ludwig Wittgenstein: Half-Truths and One-and-a-Half-Truths. Springer, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-4109-9_3
Husserl, E. (1989). Logical investigations, Volume I. Routledge. 425 p.
Husserl, E. (2001). Logical investigations, Volume II. Routledge. 380 p.
Kripke, S. A. (1980). Naming and necessity. Harvard University Press. 192 p.
Kripke, S. A. (1982). Wittgenstein on Rules and Private Language: an elementary exposition. Harvard University Press. 153 p.
Kumar, R., & Chaturvedi M. M., & Kumari, R. (2025). Individual Intentionality vs. Collective Intentionality: a study of Wittgensteinian and Searlean Perspectives. Obnovljeni Život, 80(2), pp. 221–235. https://doi.org/10.31337/oz.80.2.6
McGinn, M. (1997). Wittgenstein and the Philosophical Investigations. NYC: Routledge. 240 p.
Merleau-Ponty, M. (1964). The primacy of perception: And other essays on phenomenological psychology, the philosophy of art, history and politics. Northwestern University Press. 228 p.
Merleau-Ponty, M. (1945). Phénoménologie de la perception. Paris: Gallimard. 556 p [In French].
Moran, D. (2000). Introduction to phenomenology. NYC: Routledge. 592 p.
Mulligan, K. (2024). Essence and Modality: From Husserl to Wittgenstein. In: Ploudre, J. & Marion, M. (ed.). Wittgenstein’s Pre-Tractatus Writings. Routledge, pp. 145-163. https://dx.doi.org/10.1007/978-3-031-48401-8_5
Nowaczyk, A. (1998). Czy Tarski zdefiniował pojęcie prawdy? Przegląd Filozoficzny, Nowa Seria, R. VH, Nr 2 (26), pp. 5 – 30 [In Polish].
van Peursen, C. (1959). Some Remarks on the Ego in the Phenomenology of Husserl. In: For Roman Ingarden. Springer, Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-011-9086-2_3
Ricoeur, P. (2014). Le dernier Wittgenstein et le dernier Husserl sur le langage. Études Ricoeuriennes / Ricoeur Studies 5 (1), pp. 7-27. https://doi.org/10.5195/errs.2014.241 [In French].
Rüdnik, A. (2009). Husserl's phenomenology of time-consciousness. The Review of Metaphysics, 63(1), 135-156.
Salmon, N. U. (1981). Reference and essence. Princeton University Press. 296p.
Searle, J. R. (1969). Speech acts: An essay in the philosophy of language. Cambridge University Press. 203 p. https://doi.org/10.1017/CBO9781139173438
Spiegelberg, H. (1960). The phenomenological movement: A historical introduction. Martinus Nijhoff. https://doi.org/10.1007/978-94-017-5920-5
Wittgenstein, L. (1991). Philosophical Investigations: The German Text, with a Revised English Translation, 50th Anniversary Commemorative Edition (Translated by G. E. M. Anscombe). Malden, MA,: Wiley-Blackwell. 246 p.
Авторське право (c) 2025 Микита Трачук
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
