ФЕНОМЕН ЖАХЛИВОГО В УКРАЇНСЬКИХ ГОРОР-ФІЛЬМАХ
Анотація
Ця стаття присвячена критичному аналізу феномену жахливого у філософсько-антропологічному аспекті в українських фільмах жахів початку 21-го століття. В центрі знаходиться прояв феномену жахливого та його складових частин, зокрема тривожності, тремтіння, дрижання, паніки, страху, потворності, огиди, гидоти тощо. На початку наголошено на ролі жахів та жахливого в українській літературі (Іван Котляревський, Микола Гоголь, Григорій Квітка-Основ’яненко, Тарас Шевченко, Юрій Винничук, Андрій Кокотюха та ін.) та філософії (Григорій Сковорода). Також особлива увага приділена розумінню феномену жахливого у різних філософських традиціях (Арістотель, Г’юм, Дідро, Гайдеґґер, Ґадамер та ін.). Далі вказано на особливості жанру фільму жахів і його різних піджанрів у світовому контексті. Після цього згадані останні праці іноземних авторів (Юліус Зіттель, Адам Ловенстейн, Стівен Прінс, Юджин Такер, Урсула Фоссен) і українських авторів (Х. Ф. Баталіна та ін.) щодо досліджень фільмів жахів.
Головна частина статті присвячена критичному розгляду особливостей прояву феномену жахливого в сучасних українських фільмах жахів. На початку надається короткий огляд сюжетних ліній окремих фільмів, також їх основні технічні характеристики та згадуються головні герої й актори, котрі виконують відповідні ролі. Потім йде вибірковий аналіз певних епізодів тих фільмів, де в центрі перебувають прояви феномену жахливого і його складові частини. Зокрема, підкреслено роль тілесності, гендерних аспектів, психологічних переходів героїв від реального стану до стану «Alter ego», у сенсі образу Іншого/Іншої (фільми «Лиса гора», «Конотопська відьма» та ін.) під час сприйняття феномену жахливого. Важливою характеристикою цих фільмів було відображення жахливого в контексті української історії та культури, зокрема легенд та переказів про язичницьких богів Перуна, Велеса епохи Київської Русі та ін. (фільми «Штольня», «Брама», «Лиса гора», «Морена», «Синевир»). Специфічна особливість деяких українських горор-фільмів полягає у відображенні трагічної сучасності російсько-української війни, коли феномен жахливого стає реальністю в житті (наприклад, «Конотопська відьма»). Наприкінці констатується, що українські фільми жахів орієнтуються на досягнення світового кінематографу жахів, зокрема в піджанрах боді-горору, фолк-горору, містичного горору тощо.
Завантаження
Посилання
Aristotle (1967). Poetics. Translated from the ancient Greek by Boris Ten. Introduction and com-ments by Y. U. Kobiv. Kyiv: Mystetstvo. (In Ukrainian).
Batalina, H. (2023). The child as the embodiment of evil in horror films of the XX-XXI centuries. Kyiv: KUK. (In Ukrainian).
Diderot, D. (1933). Selected works. Volume I. Translation by V. Pidmohylnyi. Kharkiv: Soviet Litera-ture. (In Ukrainian).
Fright (2021). Dictionary of the Ukrainian language in twenty volumes. National Academy of Sciences of Ukraine. A. A. Potebnya Institute of Linguistics. Kyiv: Ukrainian Language and Infor-mation Foundation, 2021. Volume 12 (P-Pidkuryuvach). p. 449. (In Ukrainian).
Gadamer, H.-G. (2000). Truth and Method. Volume 1: Hermeneutics I: Foundations of Philosophical Her-meneutics. Kyiv: Univers. (In Ukrainian).
Hanusch, I. J. (1842). Die Wissenschaft des Slawischen Mythus im weitesten, den altpreussisch-lithauischen Mythus mitumfassenden Sinne. Nach Quellen bearbeitet, sammt der Literatur der slawisch-preussisch-lithauischen Archäologie und Mythologie. Als ein Beitrag zur Geschichte der Entwicklung des menschli-chen Geistes entworfen von Ignaz Johann Hanusch, öffentl. ord. Professor der Filosofie und ihrer Ge-schichte an der k. k. Universität zu Lemberg. Lemberg, Stanislawow und Tarnow: Verlag von Joh. Millikowski.
Heidegger, M. (1977). Sein und Zeit. 14., durchges. Aufl. mit den Randbemerkungen aus dem Han-dexemplar des Autors im Anhang. Tübingen: Niemeyer.
Horror (2013). Dictionary of the Ukrainian language in twenty volumes. National Academy of Sciences of Ukraine. A. A. Potebnya Institute of Linguistics. Kyiv: Ukrainian Language and Infor-mation Foundation. Volume 4 (D-ZH). pp. 721-722. (In Ukrainian).
Horror (2005). The Great Explanatory Dictionary of the Modern Ukrainian Language (with supplements). Compiled and edited by V.T. Busel. Kyiv, Irpin: Perun. p. 365. (In Ukrainian).
Horror movie. Horror / edited by: Ursula Vossen, Volodymyr Voitenko; Transl. from German by Ihor Andrushchenko (2008). Kyiv: KINO-KOLO. (In Ukrainian).
Huckvale, D. (2020). Terrors of the flesh: the philosophy of body horror in film. Jefferson: McFarland & Company, Inc., Publishers.
Hume, D. (1739/1740). A Treatise of Human Nature. URL: https://www.files.ethz.ch/isn/125487/5010_Hume_Treatise_Human_Nature.pdf
Kvitka-Osnovyanenko, H. F. (1981). Collected works in seven volumes. Kyiv: Naukova Dumka. Vol-ume 3. (In Ukrainian).
Lowenstein, A. (2022). Horror film and otherness. New York: Columbia University Press.
Morena. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Морена_(фільм) (In Ukrainian).
Pysarenko, Yu. G. (1997). Veles-Volos in the pagan worldview of Ancient Rus. NAS of Ukraine, Insti-tute of Archeology. Kyiv. (In Ukrainian).
Rassokha, I. M. (2018). The authenticity of the Book of Veles: scientific evidence. Kyiv: Ukrainian priority. (In Ukrainian).
Sazonova, Ya. Yu. (2018). The Phenomenon of Fear in Horror Texts of Ukrainian and English Literature: Linguistic and Pragmatic Aspects. Kharkiv: HIFT. (In Ukrainian).
Seel, M. (2013). Die Künste des Kinos. Frankfurt am Main: S. Fischer Verlag.
Sittel, J. (2024). Angsterleben im Horrorfilm. Wege zur softwarebasierten Analyse und Interpretation von Spannungsinhalten. Wiesbaden: Springer VS. https://doi.org/10.1007/978-3-658-44775-5
Skovoroda, H. (1994). Works in 2 volumes. Volume 1. Kyiv: JSC Oberehy. (In Ukrainian).
Terrible (2013). Dictionary of the Ukrainian language in twenty volumes. National Academy of Sciences of Ukraine. A. A. Potebnya Institute of Linguistics. Kyiv: Ukrainian Language and Infor-mation Foundation. Volume 4 (D-ZH). p. 722. (In Ukrainian).
Thacker, E. (2011). In the Dust of This Planet. (Horror of Philosophy Vol. 1). Winchester, UK ; Wash-ington, USA: zero books.
Thacker, E. (2015a). Starry Speculative Corpse (Horror of Philosophy Vol. 2). Winchester, UK ; Washing-ton, USA: zero books.
Thacker, E. (2015b). Tentacles Longer Than Night (Horror of Philosophy Vol. 3). Winchester, UK ; Washington, USA: zero books.
The Horror Film. Edited and with an Introduction by Stephen Prince (2004). New Brunswick, New Jersey and London: Rutgers University Press, 2004.
The terrible, the beautiful and the ugly in Chornobyl. From disaster to laboratory / Olena Pareniuk, Kateryna Shavanova (2023). Kyiv: Vihola. (In Ukrainian).
Thonhauser, G. (2022). Heideggers „Sein und Zeit“: Einführung und Kommentar. Berlin, Heidelberg: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-662-64689-2
Vossen, U. (2004). Filmgenres. Horrorfilm. Stuttgart: Reclam.
Авторське право (c) 2025 Ульяна Абашнік
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
