«СУБСТАНЦІЯ»: БОДІ-ГОРОР VS ЕЙДЖИЗМ І СЕКСИЗМ
Анотація
В даній статті критично проаналізовано головні риси боді-горор фільму «Субстанція» (2024) відомої сучасної французької сценаристки та режисерки Коралі Фаржа у філософсько-антропологічному аспекті. В центрі уваги перебуває прояв та сприйняття феномену жахливого у всіх його складових: страх, паніка, жахіття, тремтіння, дрижання, гидота, огида, потворність тощо. Спочатку стисло вказано на основні етапи виникнення та розвитку фільмів у піджанрі боді-горору від початків до теперішнього часу. Далі коротко розглянуто особливості розробленості тематики фільмів жахів взагалі (зокрема, у творах щодо фільмів Девіда Кроненберга, Девіда Лінча, Рідлі Скотта, Кацухіро Отомо). Особлива увага приділена дослідженням феномену жахливого в контексті боді-горор фільмів у новітніх зарубіжних публікаціях (Девід Гаквейл, Біллі Уолкер, Елісон Пірс, Барбара Крід та інші).
В основній частині статті спочатку надається огляд сюжетної лінії фільму «Субстанція», а також визначаються основні технічні характеристики цього фільму. Потім аналізуються окремі сцени фільму, де насамперед сконцентровано увагу на загальних проявах феномену жахливого та його складових частинах. Також наголошується на ролі тілесності та «тілесної свідомості» (Мартін Зеель) у сприйнятті глядачами феномену жахливого. Після цього в гендерному контексті акцентується увага на різних проявах ейджизму та сексизму, що зокрема спонукає головну героїню даного фільму до пошуку еліксиру молодості та придбання чарівної «субстанції». У висновках наголошено на значимості феміністичного погляду на боді-горор, який майстерно втілили сценаристка і режисерка та обидва головні жіночі персонажі цього фільму, підкресливши актуальність сучасних дебатів щодо дискримінації жінок та об’єктивації жіночого тіла (сексизму, ейджизму тощо).
Завантаження
Посилання
Horror movie. Horror / edited by: Ursula Vossen, Volodymyr Voitenko; Transl. from German by Ihor Andrushchenko (2008). Kyiv: KINO-KOLO. (In Ukrainian).
Bullins, J. (2024). Sound in the American horror film. Jefferson, North Carolina: McFarland & Company, Inc., Publishers.
Creed, B. (2024). The monstrous-feminine : film, feminism, psychoanalysis. Second Edition. London; New York : Routledge.
Diffrient, D. S. (2023). Body Genre: Anatomy of the Horror Film. Jackson: University Press of Mississippi.
Hahn, R. M. (2002). Das neue Lexikon des Horrorfilms: alles über die dunkle Seite des Kinos: mehr als 1800 Horrorfilme mit Inhaltsangaben, Filmografien und Kritiken / Ronald M. Hahn & Rolf Giesen. Berlin: Schwarzkopf & Schwarzkopf.
Hentschel, F. (2011). Töne der Angst: die Musik im Horrorfilm. Berlin: Bertz + Fischer.
Huckvale, D. (2020). Terrors of the flesh: the philosophy of body horror in film. Jefferson: McFarland & Company, Inc., Publishers.
Keesey, D. (2017). Twenty First Century Horror Films. Harpenden: Kamera Books.
Lowenstein, A. (2022). Horror film and otherness. New York: Columbia University Press.
Podrez, P. (2020). Der Horrorfilm. Handbuch Filmgenre. Geschichte – Ästhetik – Theorie. Hg. von Marcus Stiglegger. (S. 539–556). Berlin u.a.: Springer.
Seel, M. (2013). Die Künste des Kinos. Frankfurt am Main: S. Fischer Verlag.
Šekrst, K. (2022). David Huckvale (2020). Terrors of the Flesh: The Philosophy of Body Horror in Film. Film-Philosophy. Vol 26, Iss 2, pp. 280–283. https://doi.org/10.3366/film.2022.0201
Thacker, E. (2011). In the Dust of This Planet. (Horror of Philosophy Vol. 1). Winchester, UK ; Washington, USA: zero books.
Thacker, E. (2015a). Starry Speculative Corpse (Horror of Philosophy Vol. 2). Winchester, UK ; Washington, USA: zero books.
Thacker, E. (2015b). Tentacles Longer Than Night (Horror of Philosophy Vol. 3). Winchester, UK ; Washington, USA: zero books.
The Substance. Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/The_Substance
Vossen, U. (2004). Filmgenres. Horrorfilm. Stuttgart: Reclam.
Walker, B. (2023). Is Body Horror the New Intimacy? Hyperallergic. (January 9, 2023). URL: https://hyperallergic.com/790028/is-body-horror-the-new-intimacy/
Women make horror: filmmaking, feminism, genre. Edited by Alison Peirse (2020). New Brunswick: Rutgers University Press.
Авторське право (c) 2025 Ульяна Абашнік
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
