ЦИФРОВА УРБАНІСТИКА: ОНТОЛОГІЯ ГІБРИДНИХ ПРОСТОРІВ МІСТА В ЕПОХУ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ
Анотація
У статті представлено аналіз феномену цифрової урбаністики як трансдисциплінарного дослідницького поля, що інтегрує філософські, інженерно-технічні, соціопросторові, культурологічні та інформаційно–комунікативні парадигми. Концептуалізовано цифрову урбаністику як епістемологічну стратегію осмислення трансформативних процесів, що відбуваються в сучасному місті під впливом цифрових технологій, і як теоретичну рамку для аналізу нової онтології урбаністичного простору. Досліджено ключові концепти цифрової урбаністики: code/space, платформний урбанізм, місто реального часу, інформаструктура, які формують теоретичний апарат для розуміння гібридизації міського середовища. Проаналізовано технологічні компоненти цифрової трансформації міста: інтернет речей, великі дані, штучний інтелект, геоінформаційні системи та мобільні інтерфейси, що виступають інструментами конструювання нової урбаністичної реальності. Особливу увагу приділено феномену гібридизації міського простору, де фізичне і цифрове середовище взаємно конституюють одне одного, створюючи нові режими сприйняття та взаємодії. Експліковано трансформацію просторово–часових структур міста, зокрема перехід від циклічної темпоральності до логіки постійної оновлюваності та від статичних просторів до динамічних потоків. Розкрито вплив цифрової медіації на урбаністичний досвід, де технологічні інтерфейси стають ключовими посередниками взаємодії суб'єкта з міським простором, формуючи індивідуалізовані маршрути та персоналізовані картографічні репрезентації. Проаналізовано естетичні аспекти цифрового міста, зокрема формування нової візуальної культури та архітектури даних. Здійснено критичний аналіз соціальних, культурних і етичних імплікацій цифрової урбанізації, зокрема проблем цифрової нерівності, конфіденційності та алгоритмічного управління. Концептуалізовано місто як платформу та інформаційне середовище, що функціонує в режимі реального часу, трансформуючи традиційні уявлення про міський простір і каталізуючи емерджентні форми соціальності. Обґрунтовано необхідність інтеграції технологічних інновацій із критичною рефлексією соціальних, культурних та етичних аспектів цифрової трансформації міста для формування збалансованого підходу до розвитку урбаністичного середовища в епоху діджиталізації.
Завантаження
Посилання
Barns, S. (2020). Platform urbanism: Negotiating platform ecosystems in connected cities. Palgrave Macmillan.
Crawford, K., & Paglen, T. (2021). Excavating AI: The Politics of Images in Machine Learning Training Sets. AI & SOCIETY, 36, 1105–1116. https://doi.org/10.1007/s00146-021-01162-8.
de Waal, M. (2014). The city as interface: How new media are changing the city. Rotterdam: nai010 Publishers.
Goodchild, M. F. (2009). Geographic Information Systems and Science: Today and Tomorrow. Annals of GIS, 1, 1, 1037-1043. https://doi.org/10.1016/j.proeps.2009.09.160
Kitchin, R. (2014). The Real–Time City? Big Data and Smart Urbanism. GeoJournal, 79(1), 1–14. http://dx.doi.org/10.1007/s10708-013-9516-8
Kitchin, R., & Dodge, M. (2011). Code/Space: Software and everyday life. Cambridge, Mass.: MIT Press. https://doi.org/10.7551/mitpress/9780262042482.001.0001
Kitchin, R., Lauriault, T., & McArdle, G. (2015). Smart Cities and the Politics of Urban Data, pp. 17-34. Smart Urbanism. Utopian vision or false dawn? London: Routledge. https://core.ac.uk/download/pdf/297022243.pdf
Latour, B. (2005). Reassembling the social: An introduction to actor–network–theory. Oxford University Press.
Law, J. (1986). On the Methods of Long Distance Control: Vessels, Navigation and the Portuguese Route to India, pp. 234-263. John Law (ed), Power, Action and Belief: A New Sociology of Knowledge? Sociological Review Monograph 32. Routledge, Henley.
Manovich, L. (2006). The Poetics of Augmented Space: Learning from Prada. Visual Communication, 5(2), 219–240.
Mattern, S. (2015). Deep mapping the media city. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Mattern, S. (2017). Code and clay, data and dirt: Five thousand years of urban media. University of Minnesota Press.
Picon, A. (2015). Smart cities: A spatialised intelligence. Wiley.
Ratti, C., & Claudel, M. (2016). The city of tomorrow: Sensors, networks, hackers, and the future of urban life. Yale University Press.
Thrift, N. (2004). Movement–Space: The Changing Domain of Thinking Resulting from the Development of New Kinds of Spatial Awareness. Economy and Society, 33(4), 582–604.
Thrift, N. (2011). Lifeworld Inc – and what to do about it. Environment and Planning D: Society and Space, 29(1), 5–26. http://dx.doi.org/10.1068/d0310
Авторське право (c) 2025 Микита Мязін

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).


3.gif)



