СОЦІОЛОГІЯ МЕТАМОДЕРНУ: ЛЕГІТИМІЗАЦІЯ ПРЕКАРІАТУ В ЕСТЕТИЧНІЙ ПАРАДИГМІ
Анотація
Стаття присвячена аналізу соціального підґрунтя культури метамодерну в контексті змін соціального простору початку ХХІ століття. Критикується спрощене розуміння метамодерну лише як естетичної чутливості, наголошуючи на його глибокому зв’язку з соціальними трансформаціями та структурними зрушеннями у суспільстві. Теоретичною основою дослідження є праці У. Бека, Е. Гідденса, Г. Стендінга й методологічні підходи акторно-мережевої теорії та топологічного аналізу, що дозволяють розглядати культуру як складну мережу соціально обумовлених смислів і вподобань. Ключовою темою є вплив соціально-економічних зрушень на естетичну парадигму метамодерну. Простежується, як зміна суспільних структур, зокрема поява прекаріату, формує нові типи естетичного замовлення. Особливу увагу приділено легітимації інституціями мистецтва нових культурних форм. Окрема увага приділена аналізу наслідків постідеологічної доби, ідеологічним кризам мультикультуралізму, утвердженню уявлених спільнот та реакціям культури на глобальні міграційні процеси.
В статті також аналізуються символічні прояви сучасної ідентичності через призму подій 60-ї Венеціанської бієнале 2024 року, де тема «іншого» набула потужного культурного звучання. У фокусі – амбівалентність сучасного Заходу, що одночасно відтворює колоніальні наративи й прагне їх критичної рефлексії. Висновки статті засвідчують, що метамодерн – це не лише естетичне, а передусім соціальне явище, що репрезентує мережеву логіку формування культури в умовах нової постіндустріальної епохи. Доведено, що в умовах метамодерної культури естетика виконує не лише функцію репрезентації, а й функцію легітимації. Це реакція на соціальну дійсність, що формується новими класами, зміненими ринками праці, глобальними ідентичностями
Завантаження
Посилання
Artemenko, A. P. (2022). MULTICULTURALISM AS AN ELEMENT OF POSTMODERN SOCIAL PRACTICE. Ideology and Politics Journal, 2 (21), 8–18. https://doi.org/10.36169/2227-6068.2022.02.00001 (In Ukrainian)
Artemenko, A. P.(2023) AESTHETICS AS THE IMPLEMENTATION OF "SOFT POWER": EXPLOITING THE ABILITY TO FEEL. Zhytomyr Ivan Franko State University Journal. Philosophical Sciences, 1 (93), 109-123. https://doi.org/10.35433/PhilosophicalSciences.1(93).2023.109-123 (In Ukrainian)
Fridman, T. L. (2008) The World is Flat. The Globalized World in the Twenty-First Century. Kyiv: Akta. (In Ukrainian)
Beck, Ulrich (1992). Risk Society: Towards a New Modernity Translated by Ritter, Mark. London: Sage Publications
Bourdieu, P. (1984). Distinction: A Social Critique of the Judgement of Taste. Harvard University Press. https://www.hup.harvard.edu/catalog.php?isbn=9780674212770
Böhme, G. (1993) Atmosphere as the Fundamental Concept of a New Aesthetics. https://web.archive.org/web/20180329014449/http://desteceres.com/boehme.pdf
Drayton, T. (2024) Metamodernism in Contemporary British Theatre: A Politics of Hope/lessness. Methuen Drama.
Florida, R. (2002). The Rise of the Creative Class. Basic Books. https://creativeclass.com/rise-of-the-creative-class/
Giddens, A. (2002). Runaway World: How Globalization Is Reshaping Our Lives (2nd ed.). London: Profile Books
Georgina, А. (2024) Venice Biennale 2024 Review: Intimacy and Violence – ‘Foreigners Everywhere’ Explodes the Biennale Model. The Art Newspaper, April 19, 2024. https://www.theartnewspaper.com/2024/04/19/venice-biennale-2024-review-%7C-intimacy-and-violence-foreigners-everywhere-explodes-the-biennale-model
Mann, M. (2005) The Climbing of the Dark Side: Explaining Ethnic Cleansing. Cambridge University Press,
Standing, G. (2011). The Precariat: The New Dangerous Class. Bloomsbury Academic. https://www.bloomsbury.com/uk/precariat-9781849663553/
Vermeulen, T., van den Akker, R. Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture. Volume 2, 2010 - Issue 1. Article: 5677 | Published online: 25 Jan 2017 https://www.tandfonline.com/doi/full/10.3402/jac.v2i0.5677#d1e400 https://doi.org/10.3402/jac.v2i0.5677.
Авторське право (c) 2025 Андрій Артеменко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
