ТЕМНА МАТЕРІЯ ОБРАЗІВ У СИТУАЦІЇ ЗАРАЗНОГО РЕЗОНАНСУ
Анотація
В статті здійснюється концептуалізація онтологічного розділення в ситуації «заразного резонансу», який задається зокрема пандемією. Концептуалізується зсув в масовій свідомості щодо жахливих образів, що утворюють своєрідну «темну матерію» матеріалістичного виображення сучасного капіталістичного світу, втілюючи парадигми життя, влади в певній культурно-історичній перспективі. Розкривається четвериця макрообразів, характерних системі координат сучасного світу: демон, зомбі, вампір і перевертень. Вони викривають як своєрідну субстанцію цього світу розділення-часткування, що уможливлює такі процеси, як відчуження, привласнення, споживання, поглинання, експлуатація, обертання, асиміляція, задоволення, обмін, інформація, пізнання, перетворення, спустошення, зараження, щеплення. Йдеться про парадоксальний стан масової свідомості, викликаний пандемією, коли проникнення «безкінечно малого» призводить до надзвичайних соціальних процесів розділення, дистанціювання, відчуження, що виображується жахливими макрообразами, діаграми яких представлено в статті. Основним принципом дослідження є принцип додатковості, що дає змогу побудувати такі діаграми, викривши компліментарність, переплетіння й сумісність образів зомбі, демона, вампіра і перевертня в нелінеарній перспективі. Діаграматичний підхід, таким чином, дозволяє висвітлити моторошне, неймовірне як повсякденне. Зомбі й вампір представлено як парадигмальні для (пост)модерної культури, що характеризується особливим граничним станом між смертю і безсмертям. Демон і перевертень повертають страхи, властиві докапіталістичному, архаїчному виображенню світу, коли людина була розміщена між божественним і тваринним вимірами. Зазначається, що фігура зомбі втілює низові феномени сучасності: мертва праця, індустріальна експлуатація, консюмеризм, масове інфікування, реклама, інформація. Вампір позначає класовий розрив і є уособленням обраності й привілею, який вона надає. Демон і перевертень представляють страхи, що присутні в консервативній й екологічній свідомості. В статті визначаються чотири трансверсалі, що розсікають множинність процесів, характерних для сучасного суспільства: зомбі/зараження, що характеризує процеси передачі усього від інформації до вірусу, вампір/щеплення як можливість доступу до певної множини привілеїв, демон/спустошення, як розділення душевного й тілесного, перевертень/перетворення як взаємопроникнення різних видів життя.
Завантаження
Посилання
Auerbach, N. (1997). Our Vampires, Ourselves. Chicago: University Of Chicago Press.
COVID-19 misinformation. In Wikipedia. Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/COVID-19_misinformation
Hubner, L., Leaning, M., Manning, P. (Edit.) (2015). The Zombie Renaissance in Popular Culture. New York: Palgrave Macmillan.
Irwin, W., Housel, R., Wisnewski, J. (Edit.) (2009). Twilight and Philosophy: Vampires, Vegetarians, and the Pursuit of Immortality. New Jersey: John Wiley & Sons, Inc.
Khrabrova, O. V. (2020). Zombie as a flesh of (post)capitalism. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Philosophy. Philosophical Peripeteias, (62), 25-32. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-62-3 (Іn Ukrainian).
Kirk, R. (2019). Zombies. The Stanford Encyclopedia of Philosophy (First published Mon Sep 8, 2003; substantive revision Tue Mar 19, 2019); Edward N. Zalta (ed.). URL : https://plato.stanford.edu/entries/zombies/#ZombPhys
Lacanalia. 2010. No. 3. Capital-Vampire. URL: http://lacan.ru/wp-content/uploads/2017/08/lcn003_capitalvampire.pdf (In Russian).
Latour, Br. (2001). Pasteur: War and Peace of Microbes, followed by Irréductions. Paris: La Découverte, «Sciences humaines et sociales», 2001. (In France)
Lauro, S. J. (Edit.) (2017). Zombie theory: a reader. Minneapolis: University of Minnesota Press.
Murphy, K. (Edit.) (2019). The Zombie Reader. University of Colorado; Boulder: Cognella, Inc.
Packer, S., Pennington, J. (Edit.) (2014). A History of Evil in Popular Culture: What Hannibal Lecter, Stephen King, and Vampires Reveal about America. Volume 1: Evil in Film, Television, and Music. Santa Barbara: Praeger.
Perepelytsia, O. M. (2017). THE METAMORPHOSES OF THE SUBJECT: OF/AFTER COGITO BEFORE/AFTER LIBIDO. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Philosophy. Philosophical Peripeteias, (56), 9-14. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2017-56-2. (Іn Ukrainian).
Perepelytsia, O. M., Khrabrova O. V. (2018). Werewolf: the eternal return of human / beast. G.S. Skovoroda creativity as a metatext of Ukrainian culture. In memory of Myroslav Popovych: Materials of the XXVI Kharkiv International Skovoroda Readings (OKS "National Literary Memorial Museum of G.S. Skovoroda, September 28-29, 2018). Kharkiv: Maidan. 296-302. (Іn Ukrainian).
Petzoldt, R. (1997). The Comeback of the Vampires: The History of the Motif from Medieval Legends to Contemporary Literature. Demons: Mediators between This world and the Other Essays on Demonic Beings from the Middle Ages to the Present. Frankfurt am Main; Berlin; Bern; New York; Paris; Wien: Lang. p. 153-164.
Robinson, S. (2011). Blood will tell: vampires as political metaphors before World War I. Boston: Academic Studies Press.
Romero, G. (2014). Empire of the Dead. № 002. Marvel.
Roy, A. (2020). The Pandemic is a Portal. Financial Times, April 3. Available here: https://www.ft.com/content/10d8f5e8-74eb-11ea-95fe-fcd274e920ca
Thacker, Е. (2006). Cryptobiologies. Artnodes. Issue 6. URL: https://raco.cat/index.php/Artnodes/article/view/53107/479852
Thacker, E. (2017). Horror of Philosophy: in. 3 v. V. 1: In The Dust Of This Planet. Perm: HylePress. (In Russian).
Thacker, Е. (2005). Living Dead Networks. The Fibreculture Journal. Issue 4. URL http://four.fibreculturejournal.org/fcj-018-living-dead-networks/.
Авторське право (c) 2021 Олег Перепелиця, Ольга Храброва
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).