ФІЛОСОФСЬКІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРНО КОМПЕТЕНТНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Анотація
Статтю присвячено концептуалізації філософських засад формування культурно компетентної особистості. З’ясовано, що ці засади реалізуються в антропологічній, екзистенційній, гносеологічній та аксіологічній площинах, обумовлюючи сталий розвиток особистості. Антропологічний контекст пов’язаний з осмисленням людини як цілісної системи, що розвивається. Культурно компетентна особистість – це про людину в культурі та для культури. Екзистенційний та гносеологічний контексти окреслюють місце та значення Іншого в особистісному становленні Я, у формуванні його життєвої позиції з точки зору пізнавальних та поведінкових систем взаємодії. Аксіологічний контекст порушує питання морально-ціннісного відношення Я до себе, світу та собі подібних.
Визначено культуру як онтологічну умову реалізації культурно компетентної особистості. Акцент зроблено на людинотворчій функції культури, її здатності регулювати простір всеєдності. Компетентнісна складова особистісного становлення людини реалізується в тому, що, пізнаючи культурні коди міжособистісної взаємодії, конструюючи себе та простір навколо себе, людина усвідомлює культурну диференціацію та упорядковує свою діяльність відповідно до плюралізму людських потреб, запитів та цілей.
Формування культурно компетентної особистості відбувається з врахуванням принципу діалогічності. Як показано у статті, діалогічна взаємодія Я та Іншого є фактором цілісності особистісного становлення людини. Діалог (де)кодує простір «між» Я та Іншим; фіксує онтологічну та гносеологічну відкритість Я, його амбівалентність відносно Іншого.
Завантаження
Посилання
Aliaiev, G. Е. (2009). Personality in the Relationship «I-You» and «I-We». S. Frank and Philosophy of Dialog. Philosophical Horizons, 22, 3-19. [In Ukrainian].
Andrushchenko, V. P. (2008). Philosophy of Education in the «Margin of Tomorrow». Philosophy of Education, 1-2 (7), 7-14. [In Ukrainian].
Bakhtin, M. M. (1986). Aesthetics of Verbal Creativity. Moscow: Art. (Original work published 1979). [In Russian].
Dilthey, W. (1995). Types of Worldview and their Detectionin Metaphysical Systems. (H. Kotliar & S. Hessen, Trans.). In S. Levit (ed.), Cultural Studies. XX Century: Anthology (pp. 213-255). Moscow: Lawyer. (Original work published 1901). [In Russian].
Ebner, F. (1997). Word and Spiritual Realities. (V. Makhlin, Trans.). In A. Mikhailov (ed.), From I to the Other: Collection of Translations on the Problems of Intersubjectivity, Communication, Dialogue (pp. 28-44). Minsk: Mensk. (Original work published 1921). [In Russian].
Kovalchuk, V. V. (2013). Philosophical Anthropology as a Humanitarian and Scientific Paradigm to Understanding of Human. Scientific Bulletin of Chernivtsi University. Series: Philosophy, 663-664, 58-62. [In Ukrainian].
Krat, Yu. G. (2013). The Phenomenon of «Another» in J.-P. Sartre’s Existential Philosophy. Bulletin of Dnipropetrovsk University. Series: Philosophy, Sociology, Political Science, 2 (23), 161-165. [In Russian].
Melnyk,V. V. (2016). Anthropological Foundations of Culture as the Basis of Human Multi-dimensionality in Terms of the Reconfiguration of the Global Social Space. Humanitarian Bulletin of Zaporizhzhya State Engineering Academy, 65, 186-201. [In Ukrainian].
Panfilov, O. Yu. (2019). Transculturation as a Way to Unity of Modern Ukrainian Society. In O. Panfilov (ed.), Social and Humanitarian Sphere of Ukraine in Modern Discourses (pр. 218-233). Kharkiv: HIFKNTEU. [In Ukrainian].
Plotnikov,N. S. (2000). Life and History. Wilhelm Dilthey’s Fhilosophical Program. Moscow: Intellectual Book House.[In Russian].
Prokopenko, V. V. (2012). Philosophical Paideia and Platon’s Question. Kharkov: Monograph. [In Russian].
Rosin, V. M. (2007). Philosophy of Education: Studies. Moscow: Publishing House of Moscow Psychological and Social Institute; Voronezh: Publishing House of «MODEK».[In Russian].
Safonova, I. O. (2016). Pedagogical Technologies of University International Students’ Cross-cultural Competence Formation on the Basis of Axiological Principles. Spirituality of Personality: Methodology, Theory and Practice, 6, 188-202. [In Ukrainian].
Sartre, J.-P. (2000). Being and Nothing. Experience of phenomenological ontology. (V. Koliadko, Trans.). Moscow: Publishing house «Republic». (Original work published 1943). [In Russian].
Shashkova, L. O. & Zlochevska, M. V. (2011). Dialogue Dimension of Humanitarian Knowledge. Kyiv: Professional. [In Ukrainian].
Sheler, M. (1994). Selected Works. (A. Denezhkin, A. Malinkin & A. Fillipov, Trans.). Moscow: Publishing House «Gnosis». [In Russian].
Vasylchenko, R. V. (2013). Methodological Basis of Researching of Philosophicaliy-educational World Out-look Culture Aspect. Bulletin of Н. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University. Series: Philosophy, 40 (1), 231-239. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhnpu_filos_2013_40(1)__24. [In Ukrainian].
Авторське право (c) 2021 Тетяна Заїка
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
