ІДЕОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СИСТЕМИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ОСВІТИ: ДИНАМІКА І НАСЛІДКИ

  • Vasyl I. Zinkevych Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка; вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100 https://orcid.org/0000-0003-1004-1685
Ключові слова: індустріальна освіта, життєвий цикл, ідеологія, лібералізм, комунізм, соціалізм, мілітаризм, мультикультуралізм, сталий розвиток

Анотація

У статті аналізується ідеологічний супровід саморозгортання життєвого циклу системи індустріальної освіти, оцінюється його динаміка у часі, а також вплив на зародження системи інформаційної освіти, що притаманна ХХІ століттю. Життєвий цикл освіти постає як багатостадійний процес, що поєднує як непередбачувані зміни властивостей цього соціального інституту, так і його саморозгортання, скероване сукупністю цілком прогнозованих параметрів. Таке саморозгортання опосередковується поділом суспільної праці та є обмеженим у часі й просторі властивостями «соціального організму» певної цивілізації. Життєвий цикл системи індустріальної освіти складається з чотирьох етапів: зародження (середина XVI – кінець XVII ст.); зростання (кінець ХVІІ – кінець ХІХ ст.); зрілості (кінець XIX ст. – 70-ті роки ХХ ст.); занепаду (70-ті роки ХХ – початок ХХІ ст.). На етапі зародження панувала переважно релігійно-державна форма ідеології, що була стихійною за походженням, не мала формалізованого характеру ідеологеми та ініціювалась із надр релігійної свідомості, а також теологічної філософії, яка культивувала матрицю релігійних цінностей. Держава на цьому етапі хоча й брала участь в управлінні поведінкою людини, але перебувала на другорядних ролях і виконувала відповідні функції за допомогою насилля. На етапі зростання ідеологія отримала теоретичне обґрунтування, з’явилися також відповідні соціальні рухи, найпотужнішими з яких були лібералізм і марксизм, що сформували дві ідеологічно протилежні соціальні системи: капіталістичну і соціалістичну – з відповідними системами освіти, ідеалами людини та кінцевими цілями класової боротьби. На етапі зрілості ідеологія вивела соціальні системи в площину технократизму, що сталося внаслідок максимізації ролі науки та раціональності. Через це були блоковані інші способи продукування соціально значимих ідей, тобто такі їх джерела, як мистецтво, театр, кіно, релігія тощо. На етапі занепаду ідеологія радикального раціоналізму, що потрапила у вкрай важке становище, опинилася в горизонті ідей мультикультуралізму. Оскільки на теренах африканського, європейського та американського континентів виникли потужні міграційні рухи населення, то ці процеси природним шляхом поставили питання про нові кроскультурні соціальні структури, а також модернізацію систем сучасної загальної та професійної освіти.

Завантаження

Біографія автора

Vasyl I. Zinkevych, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка; вул. Івана Франка, 24, Дрогобич, 82100

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри економіки та менеджменту

Посилання

/

Посилання

Adizes, I. K. (1979). Organizational Passages-Diagnosing and Treating Lifecycle Problems of Organizations. Organizational Dynamics, 8(1), 3–25. DOI: https://doi.org/10.1016/0090-2616(79)90001-9.

Adizes, I. K. (1998). Managing Corporate Lifecycles: How to Get to and Stay at the Top. New Jersey: Prentice Hall Press.

Althusser L. (2010). Ideology and State Ideological Apparatuses (Fragment). (V. Artiukh, Trans.) Journal of Social Criticism “Spilne”, 3: Education Policy. Retrieved from https://commons.com.ua/uk/ideologiya-ta-derzhavni-ideologichni-aparati/. (Original work published 1970). (In Ukrainian).

Bekh, V. P., & Malik, I. V. (2009). Technocratism in the Discourse of Higher School Problems. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University Publishing House. (In Ukrainian).

Greiner, L. (1972, July – August). Evolution and Revolution as Organizations Grow. Harvard Business Review, 37–48. Retrieved from https://www.achievemission.org/wp-content/uploads/2021/03/Evolution-and-Revolution-as-Organizations-Grow-Harvard-Business-Review-copy.pdf.

Hegel, G. W. F. (1968). Aesthetics: In 4 Vols. (Vol. 1). (B. H. Stolpner et al., Trans.). Moscow: Iskusstvo. (Original work published 1835). (In Russian).

Katz D., & Kahn, R. L. (1978). The Social Psychology of Organizations (2nd edition). New York: John Wiley & Sons.

Kimberly, J. R., & Miles, R. H. (1980). The Organizational Life Cycle: Issues in the Creation, Transformation, and Decline of Organizations. San Francisco: Jossey-Bass Publishers.

Koriahina, S. V. (2004). Economic Evaluation and Planning of the Life Cycle of Enterprise Development. (PhD Thesis). Lviv: Lviv Polytechnic National University. (In Ukrainian).

Lippitt, G. L., & Schmidt, W. H. (1967, November). Crises in a Developing Organization. Harvard Business Review, 45(6), 102–112. Retrieved from https://hbr.org/1967/11/crises-in-a-developing-organization.

Miller, D., & Friesen, P. H. (1983). Strategy-Making and Environment: The Third Link. Strategic Management Journal, 4, 221–235. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.4250040304.

Miller, D., & Friesen, P. H. (1984). A Longitudinal Study of the Corporate Life Cycle. Management Science, 30(10), 1161–1183. DOI: https://doi.org/10.1287/mnsc.30.10.1161.

Milner, B. Z. (2002). Organization Theory. Moscow: Infra-M. (In Russian).

Quinn, R. E., & Cameron, K. (1983). Organizational Life Cycles and Shifting Criteria of Effectiveness: Some Preliminary Evidence. Management Science, 29(1), 33–51. DOI: https://doi.org/10.1287/mnsc.29.1.33.

Shatskaya, E. Yu. (2010). Management of the Organization and Its Stage of the Life Cycle. Basic Principles for Building the Concept of Research of the Organization Life Cycle. Russian Entrepreneurship, 151(1-2), 38–41. (In Russian).

Shvartsman, K. А. (1989). Philosophy and Education: A Critical Analysis of Non-Marxist Concepts. Moscow: Politizdat. (In Russian).

Shyrokova, H. V. (2008). Life Cycle of the Organization: Concepts and Russian Practice. Saint Petersburg: Higher School of Management; St. Petersburg University Publishing House. (In Russian).

Skotna, N. (2005). A Person in a Divided Civilization: Education, Worldview, Actions. Lviv: Ukrainian Technologies. (In Ukrainian).

Toffler, A. (2000). The Third Wave. (A. I. Yevsa, Trans.). Kyiv: Vsesvit. (Original work published 1980). (In Ukrainian).

Torbert, W. R. (1974–1975). Pre-bureaucratic and Post-bureaucratic Stages of Organization Development. Interpersonal Development, 5(1), 1–25.

Whetten, D. A. (1987). Organizational Growth and Decline Processes. Annual Review of Sociology, 13, 335–358. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.so.13.080187.002003.

Опубліковано
2020-12-30
Цитовано
Як цитувати
Zinkevych, V. I. (2020). ІДЕОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СИСТЕМИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ОСВІТИ: ДИНАМІКА І НАСЛІДКИ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (63), 226-234. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2020-63-24
Номер
Розділ
Статті