ІДЕОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ СИСТЕМИ ІНДУСТРІАЛЬНОЇ ОСВІТИ: ДИНАМІКА І НАСЛІДКИ
Анотація
У статті аналізується ідеологічний супровід саморозгортання життєвого циклу системи індустріальної освіти, оцінюється його динаміка у часі, а також вплив на зародження системи інформаційної освіти, що притаманна ХХІ століттю. Життєвий цикл освіти постає як багатостадійний процес, що поєднує як непередбачувані зміни властивостей цього соціального інституту, так і його саморозгортання, скероване сукупністю цілком прогнозованих параметрів. Таке саморозгортання опосередковується поділом суспільної праці та є обмеженим у часі й просторі властивостями «соціального організму» певної цивілізації. Життєвий цикл системи індустріальної освіти складається з чотирьох етапів: зародження (середина XVI – кінець XVII ст.); зростання (кінець ХVІІ – кінець ХІХ ст.); зрілості (кінець XIX ст. – 70-ті роки ХХ ст.); занепаду (70-ті роки ХХ – початок ХХІ ст.). На етапі зародження панувала переважно релігійно-державна форма ідеології, що була стихійною за походженням, не мала формалізованого характеру ідеологеми та ініціювалась із надр релігійної свідомості, а також теологічної філософії, яка культивувала матрицю релігійних цінностей. Держава на цьому етапі хоча й брала участь в управлінні поведінкою людини, але перебувала на другорядних ролях і виконувала відповідні функції за допомогою насилля. На етапі зростання ідеологія отримала теоретичне обґрунтування, з’явилися також відповідні соціальні рухи, найпотужнішими з яких були лібералізм і марксизм, що сформували дві ідеологічно протилежні соціальні системи: капіталістичну і соціалістичну – з відповідними системами освіти, ідеалами людини та кінцевими цілями класової боротьби. На етапі зрілості ідеологія вивела соціальні системи в площину технократизму, що сталося внаслідок максимізації ролі науки та раціональності. Через це були блоковані інші способи продукування соціально значимих ідей, тобто такі їх джерела, як мистецтво, театр, кіно, релігія тощо. На етапі занепаду ідеологія радикального раціоналізму, що потрапила у вкрай важке становище, опинилася в горизонті ідей мультикультуралізму. Оскільки на теренах африканського, європейського та американського континентів виникли потужні міграційні рухи населення, то ці процеси природним шляхом поставили питання про нові кроскультурні соціальні структури, а також модернізацію систем сучасної загальної та професійної освіти.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Adizes, I. K. (1979). Organizational Passages-Diagnosing and Treating Lifecycle Problems of Organizations. Organizational Dynamics, 8(1), 3–25. DOI: https://doi.org/10.1016/0090-2616(79)90001-9.
Adizes, I. K. (1998). Managing Corporate Lifecycles: How to Get to and Stay at the Top. New Jersey: Prentice Hall Press.
Althusser L. (2010). Ideology and State Ideological Apparatuses (Fragment). (V. Artiukh, Trans.) Journal of Social Criticism “Spilne”, 3: Education Policy. Retrieved from https://commons.com.ua/uk/ideologiya-ta-derzhavni-ideologichni-aparati/. (Original work published 1970). (In Ukrainian).
Bekh, V. P., & Malik, I. V. (2009). Technocratism in the Discourse of Higher School Problems. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University Publishing House. (In Ukrainian).
Greiner, L. (1972, July – August). Evolution and Revolution as Organizations Grow. Harvard Business Review, 37–48. Retrieved from https://www.achievemission.org/wp-content/uploads/2021/03/Evolution-and-Revolution-as-Organizations-Grow-Harvard-Business-Review-copy.pdf.
Hegel, G. W. F. (1968). Aesthetics: In 4 Vols. (Vol. 1). (B. H. Stolpner et al., Trans.). Moscow: Iskusstvo. (Original work published 1835). (In Russian).
Katz D., & Kahn, R. L. (1978). The Social Psychology of Organizations (2nd edition). New York: John Wiley & Sons.
Kimberly, J. R., & Miles, R. H. (1980). The Organizational Life Cycle: Issues in the Creation, Transformation, and Decline of Organizations. San Francisco: Jossey-Bass Publishers.
Koriahina, S. V. (2004). Economic Evaluation and Planning of the Life Cycle of Enterprise Development. (PhD Thesis). Lviv: Lviv Polytechnic National University. (In Ukrainian).
Lippitt, G. L., & Schmidt, W. H. (1967, November). Crises in a Developing Organization. Harvard Business Review, 45(6), 102–112. Retrieved from https://hbr.org/1967/11/crises-in-a-developing-organization.
Miller, D., & Friesen, P. H. (1983). Strategy-Making and Environment: The Third Link. Strategic Management Journal, 4, 221–235. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.4250040304.
Miller, D., & Friesen, P. H. (1984). A Longitudinal Study of the Corporate Life Cycle. Management Science, 30(10), 1161–1183. DOI: https://doi.org/10.1287/mnsc.30.10.1161.
Milner, B. Z. (2002). Organization Theory. Moscow: Infra-M. (In Russian).
Quinn, R. E., & Cameron, K. (1983). Organizational Life Cycles and Shifting Criteria of Effectiveness: Some Preliminary Evidence. Management Science, 29(1), 33–51. DOI: https://doi.org/10.1287/mnsc.29.1.33.
Shatskaya, E. Yu. (2010). Management of the Organization and Its Stage of the Life Cycle. Basic Principles for Building the Concept of Research of the Organization Life Cycle. Russian Entrepreneurship, 151(1-2), 38–41. (In Russian).
Shvartsman, K. А. (1989). Philosophy and Education: A Critical Analysis of Non-Marxist Concepts. Moscow: Politizdat. (In Russian).
Shyrokova, H. V. (2008). Life Cycle of the Organization: Concepts and Russian Practice. Saint Petersburg: Higher School of Management; St. Petersburg University Publishing House. (In Russian).
Skotna, N. (2005). A Person in a Divided Civilization: Education, Worldview, Actions. Lviv: Ukrainian Technologies. (In Ukrainian).
Toffler, A. (2000). The Third Wave. (A. I. Yevsa, Trans.). Kyiv: Vsesvit. (Original work published 1980). (In Ukrainian).
Torbert, W. R. (1974–1975). Pre-bureaucratic and Post-bureaucratic Stages of Organization Development. Interpersonal Development, 5(1), 1–25.
Whetten, D. A. (1987). Organizational Growth and Decline Processes. Annual Review of Sociology, 13, 335–358. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.so.13.080187.002003.
Альтюссер Л. Ідеологія та державні ідеологічні апарати (уривок) / пер. з фр. В. Артюх. Журнал соціальної критики «Спільне». 2010. № 3: Політика освіти. URL: https://commons.com.ua/uk/ideologiya-ta-derzhavni-ideologichni-aparati/.
Бех В. П., Малик I. В. Технократизм у дискурсі проблем вищої школи: монографія / ред. В. П. Бех. Київ: Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. 263 с.
Гегель Г. В. Ф. Эстетика: в 4-х т.; т. 1. М.: Искусство, 1968. 312 с.
Корягіна С. В. Економічна оцінка та планування життєвого циклу розвитку підприємства: дис. … канд. економ. наук: 08.06.01. Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2004. 180 с.
Мильнер Б. З. Теория организации. М.: Инфра-М, 2002. 558 с.
Скотна Н. Особа у розколотій цивілізації: освіта, світогляд, дії. Львів: Українські технології, 2005. 384 с.
Тоффлер Е. Третя Хвиля / пер. з англ. А. І. Євса. Київ: Всесвіт, 2000. 480 с.
Шацкая Е. Ю. Управление организацией и ее стадия жизненного цикла. Основы построения концепции исследования жизненного цикла организации. Российское предпринимательство. 2010. Том 151. № 1 (2). С. 38–41.
Шварцман К. А. Философия и воспитание: Критический анализ немарксистских концепций. М.: Издательство политической литературы, 1989. 208 с.
Широкова Г. В. Жизненный цикл организации: концепции и российская практика. СПб.: Высшая школа менеджмента; Изд. дом СПбГУ, 2008. 480 с.
Adizes I. K. Managing Corporate Lifecycles: How to Get to and Stay at the Top. New Jersey: Prentice Hall Press, 1998. 460 p.
Adizes I. K. Organizational Passages-Diagnosing and Treating Lifecycle Problems of Organizations. Organizational Dynamics. 1979. Vol 8. No 1. pp. 3–25. DOI: https://doi.org/10.1016/0090-2616(79)90001-9.
Greiner L. Evolution and Revolution as Organizations Grow. Harvard Business Review. 1972 (July – August). pp. 37–48. URL: https://www.achievemission.org/wp-content/uploads/2021/03/Evolution-and-Revolution-as-Organizations-Grow-Harvard-Business-Review-copy.pdf.
Katz D., Kahn R. L. The Social Psychology of Organizations (2nd edition). New York: John Wiley & Sons, 1978. 848 p.
Kimberly J. R., Miles R. H. The Organizational Life Cycle: Issues in the Creation, Transformation, and Decline of Organizations. San Francisco: Jossey-Bass Publishers, 1980. 492 p.
Lippitt G. L., Schmidt W. H. Crises in a Developing Organization. Harvard Business Review. 1967 (November). pp. 102–112. URL: https://hbr.org/1967/11/crises-in-a-developing-organization.
Miller D., Friesen P. H. A Longitudinal Study of the Corporate Life Cycle. Management Science. 1984. Vol. 30. Issue 10. pp. 1161–1183. DOI: https://doi.org/10.1287/mnsc.30.10.1161.
Miller D., Friesen P. H. Strategy-Making and Environment: The Third Link. Strategic Management Journal. 1983. Issue 4. pp. 221–235. DOI: https://doi.org/10.1002/smj.4250040304.
Quinn R. E., Cameron K. Organizational Life Cycles and Shifting Criteria of Effectiveness: Some Preliminary Evidence. Management Science. 1983. Vol. 29. Issue 1. pp. 33–51. DOI: https://doi.org/10.1287/mnsc.29.1.33.
Torbert W. R. Pre-bureaucratic and Post-bureaucratic Stages of Organization Development. Interpersonal Development. 1974–1975. Vol. 5. Issue 1. pp. 1–25.
Whetten D. A. Organizational Growth and Decline Processes. Annual Review of Sociology. 1987. Vol. 13. pp. 335–358. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.so.13.080187.002003.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
