ТРАНСГРЕСІЯ І ПОШУКИ ІДЕНТИЧНОСТІ В КОНТЕКСТІ ГЕНДЕРНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ І КІБЕРФЕМІНІЗМУ
Анотація
У статті розглядаються особливості гендерних досліджень у контексті істотних змін, що відбуваються в техніко-технологічній сфері сучасного суспільства. Автори вважали своїм завданням прослідкувати еволюцію гендерної тематики від фактичного ігнорування реалій науково-технічного прогресу в ранньому фемінізмі до органічного синтезу цієї проблематики з досягненнями технонауки й інформаційних технологій. Найсучаснішою формою такого синтезу постав кіберфемінізм. Автори прискіпливо ставилися до термінологічного апарату даної проблеми, до експлікації новітніх понять, якими завдяки гендерним дослідженням істотно збагатився сучасний гуманітарний дискурс. Особливістю даної розвідки є намагання виявити логіку еволюції гендерних досліджень, яка налаштовує на формування нового гуманізму, усвідомлення ідентичності численних шарів сучасного суспільства (жінок, робітників, інвалідів тощо – тих, кого традиційно пригнічували в минулому) і пошуки шляхів боротьби за свої права та своє майбутнє. У статті окреслюються методологічні засади гендерних студій, адже саме методологія дозволяє продуктивно розвивати ці дослідження в контексті постмодерної гуманітаристики. Внаслідок проведеної аналітичної роботи були визначені конструктивні можливості гендерних досліджень, а також перспективність відповідної методології, яка дозволяє формувати засади сучасного гуманізму, знаходити шляхи для вирішення нагальних соціокультурних проблем і передбачати нові виклики XXI століття. Спираючись на іноземні джерела, в яких гендерна проблема досліджується доволі активно та швидко еволюціонує, автори статті також аналізують стан гендерних досліджень в Україні, що враховують реалії технонауки та інформаційних технологій.
Завантаження
Посилання
/Посилання
Beauvoir, S. de (1997). Second Sex. (A. Sabashnikova, I. Malakhova & E. Orlova, Trans.). Moscow; Saint Petersburg: Progress; Aletejya. (Original work published 1949). (In Russian).
Butler, J. (1990). Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. New York: Routledge.
Cixous, H. (1991). Coming to Writing and Other Essays. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Deineka, A. (2017). Queer Theory on the Opposite Side of Constructivism and Essentialism: Is it Possible to Eliminate Binary Thinking? Actual Problems of Sociology, Psychology, Pedagogy, 2(33), 80–88. (In Ukrainian).
Fisher, M. (2017). Continuous Contact. (L. Kareva, Trans.). Retrieved from https://syg.ma/@lika-kareva/mark-fishier-nieprieryvnyi-kontakt. (In Russian).
Golovanova, Т. (2008). The Technology of Forming Gender Equality of the Students. Bulletin of Zaporizhzhia National University, 1, 74–80. (In Ukrainian).
Goroshko, E. (2008). Gender Aspects of Communications as an Example of Educational Practices of the Internet. Educational Tecnology and Society, 11(22), 388–411. (In Russian).
Haraway, D. (2016). Anthropocene, Capitalocene, Plantationocene, Chthulucene: Making Kin. (M. Marczinkovskaya, Trans.). Art magazine, 99. Retrieved from http://moscowartmagazine.com/issue/39. (Original work published 2015). (In Russian).
Haraway, D. (2016). Antropocene, Capitalocene, Plantationocene, Chuthulucene: Making Kin. (A. Deyneka, Trans.). Svoie, 1–2(15–16), 76–85. (Original work published 2015). (In Ukrainian).
Haraway, D. (2017). Manifesto for Cyborgs: Science, Technology, and Socialist Feminism in the 1980s. (A. V. Garadzha, Trans.). Moscow: Ad Marginem Press. (Original work published 1985). (In Russian).
Haraway, D. (2018). Staying with the Trouble: Making Kin in the Chuthulucene (Experimental Futures). Durham: Duke Universit.
Hundorova, T. (2002). Femina Melancholica: Gender and Culture in Olga Kobylyanska’s Gender Utopia. Kyiv: Krytyka. (In Ukrainian).
Irigaray, L. (1985). Speculum of the Other Woman. New York: Cornell University Press.
Isakova, N. (2018). Gender Parity in R&D: Global and Ukrainian Trends. Science and Science of Science, 2(100), 68–90. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/sofs2018.02.068.
Kareva, L., & Stolet, J. (2018). Cyberfeminism: Bodies, Networks, Interfaces. Art Magazine, 105, 33–39. (In Russian).
Candace W., & Zimmerman, D. (2006). Doing Gender. (E. Zdravomyslova, Trans.). In Gender Pedagogy (pp. 22–47). Sumy: Universytetska Knyha. (Original work published 1987). (In Ukrainian).
Kaplan, E. A. (2003). Women’s Studios. (V. Shovkun, Trans.). In Ch. E. Winquist & V. E. Taylor (Eds.), Encyclopedia of Postmodernism (pp. 154–163). Kyiv: “Osnovy”, Solomiia Pavlychko’s Publishing House. (Original work published 2001). (In Ukrainian).
Khamitov, N. (2000). Philosophy of Sex: Clarification of the Subject. Filosofska Dumka – Philosophical Thought, 6, 45–55. (In Ukrainian).
Klimenkova, T. (2006). Meaning of Methodology: Three Main Approaches. (V. Gajdenko, Trans.). In Gender Pedagogy (pp. 48–68). Sumy: Universytetska Knyha. (In Ukrainian).
Kokhan, Yu. (2014). Gender Policy in the Information Society. Philosophy of Science: Traditions and Innovations, 2(10), 123–130. (In Ukrainian).
Kristeva, J. (1980). Desire in Language. A Semiotic Approach to Literature. New-York: Columbia University Press.
Kristeva, J. (2004). Polylogue. (P. Tarashhuk, Trans.). Kyiv: Yunivers. (Original work published 1977). (In Ukrainion).
Kristeva, J. (2007). Murder in Byzantium. (T. Chugunova, Trans.). Moscow: AST. (Original work published 2004). (In Russian).
Crockett, C. (2003). Haraway Donna J. (V. Shovkun, Trans.). In Ch. E. Winquist & V. E. Taylor (Eds.), Encyclopedia of Postmodernism (pp. 80–81). Kyiv: “Osnovy”, Solomiia Pavlychko’s Publishing House. (Original work published 2001). (In Ukrainian).
McKee, D. (2003). Cyborg. (V. Shovkun, Trans.). In Ch. E. Winquist & V. E. Taylor (Eds.), Encyclopedia of Postmodernism (pp. 194–195). Kyiv: “Osnovy”, Solomiia Pavlychko’s Publishing House. (Original work published 2001). (In Ukrainian).
Petrushenko, V., & Chursinova, O. (2019). Philosophical and Anthropological Dimension of Technoscience. Filosofija. Sociologija, 30(3), 199–205. DOI: https://doi.org/10.6001/fil-soc.v30i3.4042.
Plant, S. (2018). The Future Looms: Weaving Women and Cybernetics. (L. Kareva, Trans.). Retrieved from https://syg.ma/@lika-kareva/sedi-plant-tkatskiie-stanki-budushchiegho-tkachiestvo-zhienshchin-i-kibiernietika-1. (Original work published 1995). (In Russian). DOI of Original: https://doi.org/10.1177/1357034X95001003003.
Povtoreva, S. (2010). Structure Method – Structuralism – Poststructuralism (Evolution of Methodology and its Popularization in the Humanitarian Studios). Lviv: Lviv Polytechnic National University. Publishing House. (In Ukrainian).
Sawicki, J. (2005). Foucault and Feminism: To the Politics of “Differences”. (N. Blokhina, Trans.). In M. L. Shanley & C. Pateman (Eds.), Feminist Interpretations and Political Theory (pp. 297–315). Moscow: Political Encyclopedia Publishers (ROSSPEN). (Original work published 1986). (In Russian).
Sergeeva, O. (2014). Screen is Enslaving, the Screen is Exempting: Theoreticians of Feminism About Media Technology. Nauka Televideniya – Television Science, 11, 145–154. (In Russian).
Shevchenko, Z. (2011). The Problem of Sex Unification: Biological and Social Parts of the Processes. In Proceedings from All-Ukrainian scientific-practical conference (May 26–27, 2011): Gender Issues and Anthropological Horizons (pp. 93–100). Ostrog: The National University of Ostroh Academy Publishing House. (In Ukrainian).
Spelman, E. V. (2005). Simone de Beauvoir and Women: Just Who does She Think “We” is? (N. Blokhina, Trans.). In M. L. Shanley & C. Pateman (Eds.), Feminist Interpretations and Political Theory (pp. 274 –296). Moscow: Political Encyclopedia Publishers (ROSSPEN). (Original work published 1988). (In Russian).
Venger, O. (2019). Directions of Improvement of Gender Policy in Conditions of Digital Society. Humanitarian Bulletin of Zaporozhye State Engineering Academy, Special Issue, 23–27. Retrieved from http://vestnikzgia.com.ua/article/view/189005/188765. (In Ukrainian).
Giroux, H. A. (2006). Border Pedagogy and the Politics of Modernism/Postmodernism. (V. Gajdenko, Trans.). In Gender Pedagogy (pp. 80–91). Sumy: Universytetska Knyha. (Original work published 1991). (In Ukrainian).
Бовуар С. де. Второй пол / пер. с франц. А. Сабашникова, И. Малахова, Е. Орлова. М.; СПб.: Прогресс; Алетейя, 1997. 832 c.
Венгер О. Напрями удосконалення гендерної політики в умовах цифрового суспільства. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2019. С. 23–27.
Гаравей Д. Переосмислюючи спорідненість: крок із антропоцену в Ктулуцен / пер. А. Дейнеки. «Своє». Всеукраїнський соціологічний журнал. 2016. № 1. С. 76–85.
Голованова Т. Технологізація формування гендерної рівності студентської молоді. Вісник Запорізького національного ун-ту: зб. наук. статей. 2008. № 1. С. 74–80.
Горошко Е. И. Гендерные аспекты коммуникаций на примере образовательных практик Интернета. Educational Tecnology and Society. 2008. № 11/2. С. 388–411.
Гундорова Т. Femina Melanchjlica: Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської. К.: Критика, 2002. 574 с.
Дейнека А. Квір-теорія по той бік конструктивізму та есенціалізму: чи можливо позбавитися бінарного мислення? Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2017. № 2 (33). С. 80–88.
Жиру Г. Гранична педагогіка і постмодерніські політики. Гендерна педагогіка / пер. В. Гайденко. Суми: Університетська книга, 2006. С. 80–92.
Ісакова Н. Б. Гендерний паритет у науці: тенденції в світі та в Україні. Наука та наукознавство. 2018. № 2 (100). С. 69–90. DOI: https://doi.org/10.15407/sofs2018.02.068.
Карева Л., Столет Й. Киберфеминизм: тела, сети, интерфейсы. Художественный журнал, 2018. № 105. С. 33–39.
Кендес У, Зіммерман Д. Створення гендеру / пер. з англ. Е. Здравомислова. Гендерна педагогіка. Суми: Університетська книга, 2006. С. 22–47.
Кеплен Е. Е. Жіночі студії / пер. з англ. В. Шовкуна. Енциклопедія постмодернізму. К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. С. 154–163.
Клименкова Т. Значення методології: три основні підходи / пер. В. Гайденко. Гендерна педагогіка. Суми: Університетська книга, 2006. С. 48–68.
Кохан Ю. В. Гендерна політика в інформаційному суспільстві. Філософія науки: традиції та інновації. 2014, № 2 (10). С. 123–130.
Кристева Ю. Смерть в Византии / пер. з франц. Т. Чугуновой. М.: АСТ, 2007. 352 с.
Крістева Ю. Полілог / пер з франц. П. Таращука. К.: Юніверс, 2004. 480 с.
Крокет К., Гаравей Д. Дж. / пер. з англ. В. Шовкуна. Енциклопедія постмодернізму. К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. С. 80–81.
Макі Д. Кіборг / пер. з англ. В. Шовкуна. Енциклопедія постмодернізму. К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. С. 194–195.
Плант К. Ткацкие станки будущего: ткущие женщины и кибернетика [Электронный ресурс] / пер. с англ. Л. Каревой. 2018. URL: https://syg.ma/@lika-kareva/sedi-plant-tkatskiie-stanki-budushchiegho-tkachiestvo-zhienshchin-i-kibiernietika-1.
Повторева С. М. Структурний підхід – структуралізм – постструктуралізм (еволюція методології та її поширення в гуманітарних студіях): монографія. Львів: Вид-во Націон. ун-ту «Львівська політехніка», 2010. 336 с.
Савицки Я. Фуко и феминизм: к политике «различия» / пер. с англ. Н. А. Блохина. Феминистская критика и ревизия истории политической философии. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2005. С. 297–315.
Сергеева О. В. Экран закрепощающий, экран освобождающий: теоретики феминизма о медиа-технологиях. Наука телевидения. 2014. Т. 11. С. 145–154.
Спелман Э. В. Симона де Бовуар и женщины: кто же мы? / пер. с англ. Н. А. Блохина. Феминистская критика и ревизия истории политической философии. М.: Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2005. С. 274–296.
Фишер М. Непрерывный контакт [Электронный ресурс] / пер. с англ. Л. Каревой. 2017. URL: https://syg.ma/@lika-kareva/mark-fishier-nieprieryvnyi-kontakt.
Хамітов Н. Філософія статі: прояснення предмета. Філософська думка. 2000. № 6. С. 45–55.
Харауэй Д. Антропоген, Капиталоцен, Плантационен, Ктулуцен: создание племени [Электронный ресурс] / пер. з англ. М. Марцинковской. Художественный журнал. 2016. № 99. URL: http://moscowartmagazine.com/issue/39.
Харауэй Д. Манифест киборгов: наука, технология и социалистический феминизм 1980-х / пер. А. В. Гараджи. М.: Ад Маргинем Пресс, 2017. 128 c.
Шевченко З. Проблема уніфікації статей: біологічна та соціальна складові процесу. Гендерна проблематика та антропологічні горизонти: матеріали І Всеукр. наук.-практ. конференції 26–27 травня 2011 року. Острог: Вид-во Націон. ун-ту «Острозька академія», 2011. С. 93–100.
Butler J. Gender Trouble: Feminism and the Subversion of Identity. New York: Routledge, 1990. 172 p.
Cixous H. Coming to Writing and Other Essays. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1991. 214 p.
Haraway D. Staying with the Trouble: Making Kin in the Chuthulucene (Experimental Futures). Durham: Duke University, 2018. 312 p.
Irigaray L. Speculum of the Other Woman. New York: Cornell University Press, 1985. 416 p.
Kristeva J. Desire in Language. A Semiotic Approach to Literature. New-York: Columbia University Press, 1980. 305 p.
Petrushenko V., Chursinova O. Philosophical and Anthropological Dimension of Technoscience. Filosofija. Sociologija, 2019. Vol. 30. No 3. pp. 199–205. DOI: https://doi.org/10.6001/fil-soc.v30i3.4042.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
