ДОСВІД «СМЕРТІ ЛЮДИНИ» У СВІДЧЕННЯХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО КІНО (М. ГАНЕКЕ)

doi:10.26565/2226-0994-2019-60-4

Vira V. Limonchenko Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка; вул. Леся Курбаса, 2, Дрогобич, 82100 http://orcid.org/0000-0002-4770-7199
Maryana S. Halushchak Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка; вул. Леся Курбаса, 2, Дрогобич, 82100 http://orcid.org/0000-0002-5088-8701

DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2019-60-4

Ключові слова: Ганеке, Ніцше, «смерть людини», Надлюдина, постлюдина, переоцінка цінностей, вина, совість

Анотація

Мета статті – розгортання філософеми «смерть людини» у кіноматографі М. Ганеке. Така постановка завдання обумовлена розумінням мистецтва як ґрунту філософії, що певною мірою проголошує вже Ніцше. Мистецтво надає такі засоби відношення до істини, які позбавлені жорсткої концептуалізації і працюють при оперті на свободу як автора, так і реципієнта, що є характерним для некласичного типу філософії. У ХХ–ХХІ столітті особлива турбота – усунення суб’єктивістських надмірних теоретизувань. При збереженні уваги до досвіду свідомості свій варіант уваги до дійсного смислу надає феноменологія з її установкою на редукцію надлишкових конструкцій та виявленням лику й голосу інтенціональної предметності. Якщо словесні мистецтва неодмінно тяжіють до вербалізованого судження, то кіно надає можливості цілісного візуального, слухового й смислового (логосного) сприймання. Новизна обумовлена таким підходом, коли звернення до кіно здійснюється в інтересах філософії: ми отримуємо можливість виходу в розширений досвід, уникаючи словесної транскрипції. Це надає можливості для здійснення філософської установки на критичне мислення у кантівському сенсі розуміння первинних засад, невидимих у буденній повсякденності. Ганеке вибудовує своє кіно як відкрите запитання без прямої відповіді, що має метою збудження розуму й свідомості глядача. Дієвим агентом розгортання подій постає моральний вимір особистісного життя – за Ганеке саме у цьому можна бачити основи людського буття, адже недієвість морально-етичного виміру усуває людське в людині, що й стає тотожнім смерті. Зацікавленість Ганеке істиною і суперечністю реалізуються як радикальне запитування щодо засад цивілізації, яке загострюється тоді, коли звичний порядок життя знищений і система цінностей не працює. Всупереч технократичним варіантам Надлюдини як постлюдини філософське кіно Ганеке повертає значущість особистісно-екзистенціальних етичних практик, які передбачають критико-аналітичне осмислення засад власного існування.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографії авторів

Vira V. Limonchenko, Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка; вул. Леся Курбаса, 2, Дрогобич, 82100

доктор філософських наук, професор кафедри філософії імені професора В. Г. Скотного

Maryana S. Halushchak, Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка; вул. Леся Курбаса, 2, Дрогобич, 82100

кандидат філософських наук, старший викладач кафедри філософії імені професора В. Г. Скотного

Посилання

/

Посилання

Abdullaeva, Z. (2012, June). Authenticist. “Amour”, Directed by Michael Haneke. Iskusstvo Kino – The Art of Cinema, 6. Retrieved from http://old.kinoart.ru/archive/2012/06/autentist-lyubov-rezhisser-mikhael-khaneke. (In Russian).

Allison, D. B. (2001). Reading the New Nietzsche: The Birth of Tragedy, The Gay Science, Thus Spoke Zarathustra, and On the Genealogy of Morals. Rowman & Littlefield.

Amaro, R. (2019). Michael Haneke. Biography. Retrieved from https://www.imdb.com/name/nm0359734/bio.

Aristotle. Topics. (M. I. Itkin, Trans.). In Aristotle, The Collected writings in 4 Vol. (Vol. 2). Moscow: Mysl, 1976. (In Russian).

Babich, B. E. (2009). A Philosophical Shock: Foucault Reading Nietzsche, Reading Heidegger. In C. G. Prado (Ed.), Foucault’s Legacy (рр. 19–41). London: Continuum.

Babich, B. E. (2016). Reading Nietzsche’s The Birth of Tragedy. New Nietzsche Studies, 1/2 (10). doi: https://doi.org/10.5840/newnietzsche2016101/21.

Babich, B. E. (2017). Nietzsche’s Post-Human Imperative: On the “All-too-Human” Dream of Transhumanism. In Yu. Tuncel (Ed.), Nietzsche and Transhumanism: Precursor or Enemy? (рр. 101–132). Cambridge Scholars Publishing.

Ben-Zvi, O. (2017, September). Why Should We Care About Nietzsche’s ‘Higher Men’? European Journal of Philosophy, 3 (25). Retrieved from http://www.academia.edu/27764472/Why_Should_We_Care_About_Nietzsches_Higher_Men.

Cohen, T., Colebrook C., & Miller, J. H. (2016). Twilight of the Anthropocene Idols. London: Open Humanities Press.

Daniels, P. R. (2013). Nietzsche and The Birth of Tragedy. Durham: Acumen.

Deljoz, Zh. (2019). About the Death of Man and The Superman. (V. V. Zelenskaja, Trans.). Retrieved from http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Delez/sm_chel.php.т. (Original work published 1986). (In Russian).

Ferencz-Flatz, Ch., & Hanich, J. (2016). Editors’ Introduction: What is Film Phenomenology? Studia Phaenomenologica, 16 (Film and Phenomenology), 11–61. doi: https://doi.org/10.5840/studphaen2016161.

Grundmann, R. (Ed.). (2010). A Companion to Michael Haneke. Wiley-Blackwell. doi: https://doi.org/10.1002/9781444320602.

Habermas, J. (2002). Future of Human Nature. (M. L. Khorkov, Trans.). Moscow: Ves Mir. (In Russian).

Haneke, M. (1999). Violence Should not be Pleasant to Use (Richard Falcon Talks and Comments). (V. Malahov, Trans.). Iskusstvo kino – The Art of Cinema, 9, 111–115. (In Russian).

Hegel, G. W. F. (1994). Lectures on the History of Philosophy (Book 2). (B. Stolyner, Trans.). Saint-Petersburg: Nauka. (In Russian).

Heidegger, M. (2008). The End of Philosophy and the Task of Thinking. (D. V. Smirnov, Trans.). Vox, 5. Retrieved from https://vox-journal.org/content/vox5haidegger.pdf. (Original work published 1964). (In Russian).

Limonchenko, V. V. (2014b, Summer-Autumn). Philosophy and Music. Humanitarnyi Zhurnal – Humanitarian Journal, 3–4. Dnipro: National Mining University Press, 2014, 100–109. (In Russian).

Limonchenko, V. V. (2014a). The Experience of Philosophical Analysis of Anthropological Discourse in Orthodoxy (Monograph). Drogobich: Publishing Department of Drohobych State Pedagogical University named after Ivan Franko. (In Russian).

Loeb, P. S. (2017). Nietzsche’s Transhumanism. In Yu. Tuncel (Ed.), Nietzsche and Transhumanism: Precursor or Enemy? (pp. 83–100). Cambridge Scholars Publishing.

Michael Haneke: Family Is Hell and So Is the World. (2005b). (E. Kuzmina, Trans.). Retrieved from http://cinema-translations.blogspot.com/2008/03. (In Russian).

Michael Haneke: genre cinema – false. Interview. (2005a, May 30). New Newspaper. Retrieved from https://www.novayagazeta.ru/articles/2005/05/30/25462-mihael-haneke-zhanrovoe-kino-lzhivo. (In Russian).

Michael Haneke: The Bearded Prophet (2001). (Kuzmina, Trans.). Retrieved from http://cinema-translations.blogspot.com/2009/06/michael-haneke-bearded-prophet-2001.html. (In Russian).

Nietzsche, F. (1993). Thus Spoke Zarathustra. (A. Onishko, Trans.). Kyiv: Osnovy. (In Ukranian).

Plahov, A. (2016). Directors of the Present. In 2 Volumes (Vol. 2. Radicals and Minimalists). Saint-Petersburg: Palmira. (In Russian).

Riker P. (2004). Memory, History, Oblivion. (I. I. Blauberh, I. S. Vdovyna, O. I. Machulskaia, H. M. Tavryzia, Trans.). Moscow: Publishing House of Humanities. (In Russian).

Sorgner, St. L. (2009, March). Nietzsche, the Overhuman, and Transhumanism. Journal of Evolution and Technology, 1 (20), 29–42. Retrieved from: http://jetpress.org/v20/sorgner.htm.

Tesse, Zh.-F. (2013, February 23). Hurts, Hurts, Hurts. (E. Kalinina, Trans.). Retrieved from https://seance.ru/blog/chtenie/haneke_cahiers. (In Russian).

Tongeren, P. van. (2018). Friedrich Nietzsche and European Nihilism. Cambridge: Scholars Publishing. doi: https://doi.org/10.5840/ipq2018584119.

Ungureanu, C. (2014). Sacrifice, Violence and the Limits of Moral Representation in Haneke’s Caché. Angelaki. Journal of the Theoretical Humanities, 19 (4), 51–63. doi: http://dx.doi.org/10.1080/0969725X.2014.984435.

Wheatley, C. (2009). Michael Haneke’s Cinema: The Ethic of the Image. New York, London: Berghahn Books.

Абдуллаева З. Аутентист. «Любовь», режиссер Михаэль Ханеке [Электронный ресурс]. Искусство кино. 2012. № 6, июнь. URL: http://old.kinoart.ru/archive/2012/06/autentist-lyubov-rezhisser-mikhael-khaneke.

Аристотель. Топика / пер. с древнегреч. М. И. Иткина. Сочинения: в 4-х т.; т. 2. М.: Мысль, 1976. С. 347–531.

Гегель Г. В. Ф. Лекции по истории философии / пер. с нем. Б. Столинера. Кн. 2. СПб.: Наука, 1994. С. 5–423.

Делёз Ж. О смерти человека и о сверхчеловеке [Электронный ресурс] / пер. с франц. В. В. Зеленская. 2019. URL: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Delez/sm_chel.php.

Лимонченко В. В. Опыт философской аналитики антропологического дискурса в Православии: монография. Дрогобич: Видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2014a. 482 c.

Лимонченко В. В. Философия и музыка. Гуманітарний журнал. Літо-осінь, № 3-4. Дніпро: Вид-во Національного гірничого ун-ту, 2014b. С. 100–109.

Михаэль Ханеке: бородатый пророк [Электронный ресурс] / пер. Е. Кузьмина. 2001. URL: http://cinema-translations.blogspot.com/2009/06/michael-haneke-bearded-prophet-2001.html.

Михаэль Ханеке: жанровое кино – лживо. Интервью. [Электронный ресурс]. Новая газета. 2005a, 30 мая. URL: https://www.novayagazeta.ru/articles/2005/05/30/25462-mihael-haneke-zhanrovoe-kino-lzhivo.

Михаэль Ханеке: Семья – это ад. И мир тоже [Электронный ресурс] / пер. Е. Кузьмина. 2005b. URL: http://cinema-translations.blogspot.com/2008/03.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра / пер. з нім. А. Онишко. К.: Основи, 1993. С. 7–328.

Плахов А. Радикалы и минималисты. Режиссеры настоящего: в 2-х т.; т. 2. СПб.: Пальмира, 2016. 319 с.

Рикер П. Память, история, забвение / пер. с франц. И. И. Блауберг, И. С. Вдовина, О. И. Мачульская, Г. М. Тавризя. М.: Издательство гуманитарной литературы, 2004. 728 с.

Тессе Ж.-Ф. Больно, больно, больно [Электронный ресурс] / пер. Е. Калинина. 2013, 23 февраля. URL: https://seance.ru/blog/chtenie/haneke_cahiers.

Хабермас Ю. Будущее человеческой природы / пер. с нем. М. Л. Хорькова. М.: Весь Мир, 2002. 144 с.

Хайдеггер М. Конец философии и задача мышления [Электронный ресурс] / пер. с нем. Д. В. Смирнова. Vox. 2008. № 5. URL: https://vox-journal.org/content/vox5haidegger.pdf.

Ханеке М. Насилие не должно быть приятным в употреблении (Беседу ведёт и комментирует Р. Фэлкон) / пер. с англ. В. Малахов. Искусство кино. 1999. № 9. С. 111–115.

Allison D. B. Reading the New Nietzsche: The Birth of Tragedy, The Gay Science, Thus Spoke Zarathustra, and On the Genealogy of Morals. Rowman & Littlefield, 2001. 338 p.

Amaro R. Michael Haneke. Biography. [Electronic resource]. 2019. URL: https://www.imdb.com/name/nm0359734/bio.

Babich B. E. A Philosophical Shock: Foucault Reading Nietzsche, Reading Heidegger. Foucault’s Legacy / ed. by C. G. Prado. London: Continuum, 2009. P. 19–41.

Babich B. E. Nietzsche’s Post-Human Imperative: On the “All-too-Human” Dream of Transhumanism. Nietzsche and Transhumanism: Precursor or Enemy? / Yu. Tuncel (Ed.). Cambridge Scholars Publishing, 2017. pp. 101–132.

Babich B. E. Reading Nietzsche’s The Birth of Tragedy. New Nietzsche Studies. 2016.Volume 10, Issue 1/2. doi: https://doi.org/10.5840/newnietzsche2016101/21.

Ben‐Zvi O. Why Should We Care About Nietzsche’s ‘Higher Men’? [Electronic resource]. European Journal of Philosophy, 2017. Volume 25, Issue 3 (September), pp. 638–656. URL: http://www.academia.edu/27764472/Why_Should_We_Care_About_Nietzsches_Higher_Men.

Cohen T., Colebrook C., Miller J. H. Twilight of the Anthropocene Idols. London: Open Humanities Press, 2016. 222 p.

Daniels P. R. Nietzsche and The Birth of Tragedy. Durham: Acumen, 2013. 256 p.

Ferencz-Flatz Ch., Hanich J. Editors’ Introduction: What is Film Phenomenology? Studia Phaenomenologica. 2016. Volume 16. Film and Phenomenology. pp. 11–61. doi: https://doi.org/10.5840/studphaen2016161.

Grundmann R. (Ed.). A Companion to Michael Haneke. Wiley-Blackwell, 2010. 656 p. doi: https://doi.org/10.1002/9781444320602.

Loeb P. S. Nietzsche’s Transhumanism. Nietzsche and Transhumanism: Precursor or Enemy? / Ed. by Yu. Tuncel. Cambridge Scholars Publishing, 2017. pp. 83–100.

Sorgner St. L. Nietzsche, the Overhuman, and Transhumanism. [Electronic resource]. Journal of Evolution and Technology. Vol. 20. Issue 1. March 2009. pp. 29–42. URL: http://jetpress.org/v20/sorgner.htm.

Tongeren P. van. Friedrich Nietzsche and European Nihilism. Сambridge: Scholars Publishing, 2018. 208 p. doi: https://doi.org/10.5840/ipq2018584119.

Ungureanu C. Sacrifice, Violence and the Limits of Moral Representation in Haneke’s Caché. Angelaki. Journal of the theoretical humanities. 2014. № 19 (4). pp. 51–63. doi: http://dx.doi.org/10.1080/0969725X.2014.984435.

Wheatley C. Michael Haneke’s Cinema: The Ethic of the Image. New York; London: Berghahn Books, 2009. 234 p.