РОЗВИТОК ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ І ПЕРСПЕКТИВИ (ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД) РОБОТИ
Анотація
Стаття присвячена перспективам роботи в контексті розвитку сучасних технологій, автоматизації, розробки штучного інтелекту (ШІ). Проблематизується майбутнє людства, зайнятість і дозвілля людини, можливості самореалізації, зокрема в контексті Цілей сталого розвитку. Зазначається, що в літературі переважає погляд з позицій владних структур, менеджменту, адміністрування, економічних переваг, навіть експлуатації робочої сили. Втім визначальною має бути позиція робітника / людини як номадичної сингулярності, розкриття людського буття поза логікою виробництва і соціального контролю, коли автоматизація і розвиток ШІ створюють емансипаторні перспективи. В статті визначається соціально-економічний контекст проблеми, що пов’язаний з потенційними ризиками для майбутньої зайнятості людства, коли в певній робочій силі і праці не буде потреби. Утім зазначається, що акцентування на зайнятості або працевлаштуванні стосується не так турботи про людину, як її контролювання, а фіксація на занепокоєнні щодо безробіття ґрунтується на поєднанні етичної упередженості щодо роботи як характеристики зрілої людини зі страхом перед масами людей, що мають необмежений вільний час. Водночас сьогодні йдеться про те, що розвиток новітніх технологій / ШІ може призвести саме до звільнення людей, які освоїли професії, які не є втіленням вільної самореалізації людського буття. Розгляд перспектив роботи / безробіття з огляду на процес автоматизації дозволяє сподіватися, що техніка позбавляє людину саме від невластивого їй і спонукає розвивати нові людські якості. Утім технологічний розвиток не гарантує загального звільнення, а призводить до перепрофілювання, навчання протягом життя, хоча також надає інструменти для різних творчих практик, реалізації сингулярного бажання людини в її конкуренції зі ШІ. Застосування автоматизації, роботизації, ШІ, на нашу думку, має позбавити людей від непродуктивної, автоматичної роботи, створити нові практики для самореалізації, переорієнтувати на переважно комунікативну, емпатичну діяльність, звільнити час для ігрової діяльності, пов’язаної з дозвіллям, задоволенням.
Завантаження
Посилання
Baudrillard, J. (1998). Symbolic Exchange and Death. Transl. І. H. Grant. London, New Delhi: Sage Publications.
Baudrillard, J. (2005). The Conspiracy of Art. Manifestos, Interviews, Essays. Transl. A. Hodges. New York: Semiotext(e).
Bowen, J. A., Watson, C. E. (2024). Teaching with AI: A Practical Guide to a New Era of Human Learning. Baltimore: Johns Hopkins University Press.
Brynjolfsson, E., McAfee, A. (2019). The Business of Artificial Intelligence. Artificial intelligence: the insights you need from Harvard Business Review. Boston: Harvard Business Review, pp. 3-28.
Carey, K. (2021). Do Not Be Alarmed by Wild Predictions of Robots Taking Everyone’s Jobs. Slate. March 31. https://slate.com/technology/2021/03/job-loss-automation-robots-predictions.html
Čaić M., Mahr D., Oderkerken-Schröder G. (2019). Value of social robots in services: Social cognition perspective. Journal of Services Marketing, 33 (4), 463-478. http://dx.doi.org/10.1108/JSM-02-2018-0080
Ford, M. (2021). Rule of the robots: how artificial intelligence will transform everything. New York: Basic Books.
Frey, C. B., Osborne, M. (2013). The Future of Employment: How Susceptible Are Jobs to Computerisation? Oxford Martin Programme on Technology & Employment. Oxford Martin School, University of Oxford, September. http://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/ downloads/academic/The_Future_of_Employment.pdf
Gates, B. (2023). The Age of AI has begun. Gates Notes. Mar. 21. https://www.gatesnotes.com/The-Age-of-AI-Has-Begun
Graeber, D. (2018). Bullshit Jobs: A Theory. Penguin.
Jarvis, D. (2020). The AI talent shortage isn’t over yet. Deloitte. September. 30. https://www2.deloitte.com/us/en/insights/industry/technology/ai-talent-challenges-shortage.html
Khan, S. (2024). Brave new words: how AI will revolutionize education (and why that’s a good thing). London: Penguin Publishing Group.
Kissinger, H. A., Schmidt, E., Huttenlocher, D. (2021). The Age of AI and our human future. New York: Little, Brown and Company.
Knickrehm, M. (2019). How Will AI Change Work? Here Are Five Schools of Thought. Artificial intelligence: the insights you need from Harvard Business Review. Boston: Harvard Business Review, pp. 99-108.
Lane, M., Saint-Martin, A. (2021). The impact of Artificial Intelligence on the labour market: What do we know so far? OECD Social, Employment and Migration Working Papers. №. 256. https://dx.doi.org/10.1787/7c895724-en
Modliński A., Fortuna P., Rożnowski B. (2023). Human–machine trans roles conflict in the organization: How sensitive are customers to intelligent robots replacing the human workforce? International Journal of Consumer Studies, 47 (1), 100-117. https://doi.org/10.1111/ijcs.12811
Mollick, E. (2024). Co-intelligence: living and working with AI. Penguin Publishing Group.
Neurotrack. (2024). We implement and develop individual solutions based on artificial intelligence for business. https://neurotrack.tech/(accessed on 11.08.2024) (In Ukrainian).
Ortega y Gasset, J. (2010). Man the Technician. / Transl. H. Weyl. Technology and Values: Essential Readings. / Edited by Craig Hanks. New York: John Wiley and Sons, pp. 114-121.
Schmidt, E. (2023).This is how AI will transform the way science gets done. MIT. Technology review. July, 5. https://www.technologyreview.com/2023/07/05/1075865/eric-schmidt-ai-will-transform-science/
Soper, S. (2021). Fired by Bot at Amazon: «It’s You Against the Machine». Bloomberg, 28.06. https://www.bloomberg.com/news/features/2021-06-28/fired-by-bot-amazon-turns-to-machine-managers-and-workers-are-losing-out?sref=l3J6d079
Zhu H., Sallnäs Pysander E.-L., Söderberg I.-L. (2023). Not transparent and incomprehensible: A qualitative user study of an AI-empowered financial advisory system. Data and Information Management, 7 (3), 1-12. https://doi.org/10.1016/j.dim.2023.100041
Herasimenko, V. (2021). The first robots appeared at Nova Poshta: what they look like and what they do. UNIAN, 29.11. https://www.unian.ua/science/na-noviy-poshti-z-yavilisya-pershi-roboti-yak-voni-viglyadayut-i-shcho-roblyat-video-novini-11625610.html (In Ukrainian).
Graeber, D. (2013). On the phenomenon of Bullshit Jobs. Сommons, 27.09. https://commons.com.ua/uk/pro-fenomen-paskudnoyi-roboti/ (In Ukrainian).
Methodological recommendations for the development of professional standards. (2023). Kyiv: National Qualifications Agency. https://nqa.gov.ua/uploads/multiple-input/63d3be768f7b1.pdf (In Ukrainian).
Sustainable Development Goals in Ukraine. (2024). http://sdg.org.ua/ua/pro-hlobalni-tsili/decent-work-and-economic-growth (accessed on 11.08.2024). (In Ukrainian).
Shevchenko, А. І. (General Edit.) (2023). Strategy for Artificial Intelligence Development in Ukraine. Kyiv: ІПШІ. https://doi.org/10.15407/development_strategy_2023. (In Ukrainian).
Over 50 robots work in an automated delivery service terminal! (2024). The World Inside Out. Mar 28. https://www.youtube.com/watch?v=8DRI86pSXIc
Авторське право (c) 2025 Вероніка Храброва
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
