МОРАЛЬНІСТЬ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ЕТИКА ІСТИН
Анотація
Все більшої актуальності набувають етичні й правові проблеми, що пов’язані зі новітніми технологіями, розробкою і застосуванням штучного інтелекту (ШІ). В статті досліджується проблема моральності ШІ, зокрема в контексті етики істин. Відзначається, що правові й етичні дискусії зазвичай відбуваються в межах усталеної моральної ситуації, християнсько-модерного етосу, що узгоджує взаємини національної держави й капіталістичної економіки в фігурі морального чи свідомого суб’єкта. Вирішення проблеми моральності ШІ включається в контекст імперативної, нормативної, утилітаристської, сентиоцентристської, дискурсивної етик, що має створити перспективу для певної загальної чи глобальної етики. Визначається кілька ліній проблематизації моральності ШІ у сучасному світі: машина як моральний суб’єкт, моральна епістемологія, моральність суб’єкта-програмувальника, моральний інструменталізм / утилітаризм. Утім етика істин, яку запропонував А. Бадью, створює нову етичну перспективу для взаємодії людини зі ШІ. Проблема моральності ШІ й перспективи його розвитку мають враховувати і важливий вимір несвідомого в контексті можливості аналітичної взаємодії соціальних акторів, якими є зокрема людина й ШІ, а також розуміння подієвості істини, що передбачає становлення суб’єктивності відповідно до істинності. ШІ, як і людина, має розкриватися в перспективі відповідності істині, здатності відрізняти істину від її симулякрів. Дієвою може бути така етика, що відповідає можливості продукувати істини, до яких так чи так може приставати не лише людська істота а й постлюдська машина. Саме на їх перетині має формуватися суб’єкт нової етики істин.
Завантаження
Посилання
Badiou, A. (2019). Ethics: An Essay on the Understanding of Evil. Kyiv: Komubook. (In Ukrainian).
Baudrillard, J. (1993). Symbolic Exchange and Death. Transl. I. H. Grant. London, Thousand Oaks, New Delhi: Sage Publications.
Bostrom, N. (2014). Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies. Oxford University Press.
Johnson, D. G. (2006). Computer Systems: Moral Entities but Not Moral Agents. Ethics and Information Technology, 8, 195-204. https://doi.org/10.1007/s10676-006-9111-5
Kissinger, H.A. (2018). How the Enlightenment Ends. The Atlantic. June. URL: https://www.theatlantic.com/magazine/archive/2018/06/henry-kissingerai-could-mean-the-end-of-human-history/559124/
Kuklin, V. (2023). ON THE QUESTION OF THE APPEARANCE OF CONSCIOUSNESS IN NEURAL NETWORKS. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Philosophy. Philosophical Peripeteias", (68), 32-38. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2023-68-3
Ramirez, J. (2021). Machine Ethics: Ethics for Machines. Context-Based Modeling for Machines Making Ethical Decisions. April.
Rees, T. (2019). Why tech companies need philosophers – and how I convinced Google to hire them. Quarts, november, 22. URL: https://qz.com/1734381/why-tech-companies-need-to-hire-philosophers
The Bletchley Declaration by Countries Attending the AI Safety Summit, 1-2 November 2023. URL: https://www.gov.uk/government/publications/ai-safety-summit-2023-the-bletchley-declaration/the-bletchley-declaration-by-countries-attending-the-ai-safety-summit-1-2-november-2023.
Tolstov, I., & Danilian, V. (2023). INFORMATION SOCIETY AND NEW GLOBAL ETHICS. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University, Series "Philosophy. Philosophical Peripeteias", (68), 39-44. https://doi.org/10.26565/2226-0994-2023-68-4
Verbeek, P-P. (2006). Materializing Morality: Design Ethics and Technological Mediation. Sci Technol Human Values, 31(3). 361–380 pp.
Wallach W., Allen C. (2009). Moral machines: teaching robots right from wrong. Oxford: Oxford University Press.
Wiegel, V. (2010). Wendell Wallach and Colin Allen: moral machines: teaching robots right from wrong. Ethics and Information Technology 12(4), 359-361. DOI:10.1007/s10676-010-9239-1
Zizek, S. (2023). ChatGPT sagt das, was unser Unbewusstes radikal verdrängt. Berliner Zeitung, 07.04. URL: https://www.berliner-zeitung.de/kultur-vergnuegen/slavoj-zizek-chatgpt-sagt-das-was-unser-unbewusstes-radikal-verdraengt-li.335938.
Авторське право (c) 2024 Вероніка Храброва
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
