МУДРІСТЬ VS ГЛУПОТА: ПРО ДВА ТИПИ ВИХОВАННЯ У ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ ТА ЕРАЗМА РОТТЕРДАМСЬКОГО
Анотація
Стаття розглядає проблему виховання, якою вона постає у творчості Еразма Роттердамського (бл. 1466-1536) та Григорія Сковороди (1722-1794). У статті зроблено спробу дослідити два протилежні підходи до виховання – основну увагу приділено мудрості та глупоті як двом можливим (інтенційним або неінтенційним) результатам виховання, що визначають долю як конкретної людини, так і суспільства загалом. Зокрема, стверджується, що праці Еразма Роттердамського мали значний вплив на формування поглядів Сковороди щодо виховання та стали основою для розробки деяких інших фундаментальних ідей, які знайшли відображення в його філософських творах. У статті підкреслюється важливість виховання як засобу олюднення особистості, розвитку її здатності до вільного вибору та соціалізації. Погляди Сковороди та Еразма співпадають у тому, що виховання є необхідною умовою становлення людини як особистості, однак вони розходяться в оцінці співвідношення світського та духовного аспектів у процесі виховання. Еразм вважав, що в його часах вихованню бракувало світського елементу, натомість Сковорода, який жив на 250 років пізніше, привертав увагу на брак духовного компоненту, що, на його думку, призводило до духовної спраги та глибоких внутрішніх проблем особистості. У контексті тогочасних проблем виховання обидва мислителі критикують тенденцію орієнтації суспільства на глупоту замість мудрості. Також особливу увагу приділено порівнянню їхніх поглядів на природу глупоти як джерела людських страждань і соціальних негараздів. Стаття має на меті не лише порівняти концепції виховання, запропоновані двома видатними філософами, а також спровокувати певні роздуми над природою та інтенціями виховання у національній освітній традиції. Аналіз ідей Сковороди та Еразма дозволяє поглибити розуміння філософії виховання, а також відкрити нові можливості для вдосконалення сучасної освітньої системи через рецепцію класичних гуманістичних цінностей.
Завантаження
Посилання
Bartolini, M.-G. (2017). Piznail samogo sebe: Neoplatonichni dzherela v tvorchosti H. S. Skovorody [Know thyself: Neoplatonic Sources in the Works of H. S. Skovoroda] (M. Prokopovych, Trans.). Akademperiodyka. (In Ukrainian)
Bulatov, M. (2002). Maievtyka. In V. I. Shynkaruk (Ed.), Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk (p. 354). Instytut filosofii imeni Hryhoriia Skovorody NAN Ukrainy: Abris. (In Ukrainian)
Dubrovina, L. A. (2009). Maievtyka. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istoriï Ukraïny (Vol. 6, p. 435). Naukova dumka. (In Ukrainian)
Erasmus Roterodamuskij. (1993). Pokhvala hlupoti: Domashni besidy [The praise of Folly: Conversations] (V. Lytvynov, & J. Kobov, Trans.). Osnovy. (In Ukrainian)
Ivanyo, I. V. (1983). Filosofiia i styl myslynnia H. Skovorody. Naukova dumka. (In Ukrainian)
Kovalynskyi, M. (2011). Zhyzn’ Hryhoriia Skovorody. In L. Uskalov (Ed.), Skovoroda H. Povna akademichna zbirka tvoriv (pp. 1344–1386). Maidan; Vydavnytstvo Kanads`koho Instytutu Ukraïns'kykh Studii. (In Ukrainian)
Machiavelli, N. (1934). Volodar (M. Ostroverkh, Trans.). Knyhozbirnia Vistnyka. (In Ukrainian)
Machiavelli, N. (1998). Florentiiskyi khroniky. Derzhavets’ (A. Perepadiia, Trans.). Osnovy. (In Ukrainian)
Machiavelli, N. (2015). Derzhavotvorets (V. Baloh, Trans.). Arii. (In Ukrainian)
Makhnovets, L. E. (1972). Hryhorii Savovych Skovoroda: Biohrafiia. Naukova dumka. (In Ukrainian)
Popovych, M. V. (2007). Hryhorii Skovoroda: Filosofiia svobody. Maiisternia Bilets`kykh. (In Ukrainian)
Skovoroda, H. (2011). Povna akademichna zbirka tvoriv (L. Uskalov, Ed.). Maidan; Vydavnytstvo Kanads'koho Instytutu Ukraïns’kykh Studii. (In Ukrainian)
Lunin, D. S. (Ed.). (2022). Suchasni retseptsii svitohliadno-tsinnisnykh oriyentyriv Hryhoriia Skovorody: Kolektyvna monohrafiia. Poltava. (In Ukrainian)
Ushkalov, L. (2017). Lovytyvna nevlovnoho ptkha: Zhyttia Hryhoriia Skovorody. Dukh i litera. (In Ukrainian)
Ushkalov, L. V., & Marchenko, O. V. (1993). Narysy z filosofii Hryhoriia Skovorody. Osnova. (In Ukrainian)
Ushkalov, L. V. (2004). Hryhorii Skovoroda: Seminariia. Maidan. (In Ukrainian)
Chernyshov, V. V. (2014). Hryhorii Skovoroda yak chytach De Consolatione Philosophiae Severyna Boetsii. Filosofska dumka, 5, 42–61. (In Ukrainian)
Chernyshov, V. V. (2018). Evolutsiia filosofskykh pohliadiv Hryhoriia Skovorody u zv'yazku z yoho dukhovnoiu biohrafiieiu. Sententiae, 37(1), 65–86. (In Ukrainian)
Chyzhevs’kyi, D. I. (Ed.). (2005). Filosofski tvory (Vol. 1). Smoloskyp. (In Ukrainian)
Cicero, M. T. (1918). Tusculanae Disputationes (M. Pohlenz, Ed.). Teubner. (In Latin)
Desiderius Erasmus Roterodamus. (1969). Opera omnia. Ordinis primi. Tomvs primus. North-Holland Publishing Company. (In Latin)
Desiderius Erasmus Roterodamus. (1971). Opera omnia. Ordinis primi. Tomvs secundus. North-Holland Publishing Company. (In Latin)
Desiderius Erasmus Roterodamus. (1972). Opera omnia. Ordinis primi. Tomvs tertius. North-Holland Publishing Company. (In Latin)
Desiderii Erasmi Roterodami. Opera omnia. Ordinis qvarti. Tomvs primvs. Amsterdam: North-Holland Publishing Company, 1974. 382 p. (In Latin)
Desiderii Erasmi Roterodami. Opera omnia. Ordinis qvarti. Tomvs tertius. Amsterdam: North-Holland Publishing Company, 1979. 224 p. (In Latin)
Diogenes Laertius. (1925). Lives of Eminent Philosophers (R. D. Hicks, Trans.). William Heinemann; G. P. Putnam’s Sons. (In Ancient Greek / English)
Margolin, J.-C. (1995). Érasme: Précepteur de l’Europe. Julliard. (In French)
Pilipowicz, D. (2010). Rozmowa o duchowym swiecie: Hryhorij Skoworoda: Filozofia – Teologia – Mistyka. Sywajpolt Fiol. (In Polish)
Sullivan, L. R., & Liu-Sullivan, N. (2021). Historical Dictionary of Chinese Culture. Rowman & Littlefield. (In English)
Wedel, C. C.-Von. (2013). Erasmus of Rotterdam: Advocate of a New Christianity. University of Toronto Press. (In English).
Авторське право (c) 2025 Іван Толстов, Віктор Чернишов

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).